Справа № 761/10372/22
Провадження № 1-кс/761/5882/2022
27 червня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , директора ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» ОСОБА_5 , представника ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 42022102100000033, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, -
13 червня 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 42022102100000033, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив залишити клопотання про скасування арешту майна без розгляду.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також заслухавши позицію представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Частиною 6 статті 9 КПК України встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема, принцип диспозитивності.
У свою чергу, згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Враховуючи те, що адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року, залишити без розгляду, слідчий суддя, виходячи з того, що він наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 26, 174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 42022102100000033, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1