Справа № 761/35561/21
Провадження № 2-а/761/235/2022
18 липня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в м.Києві, старшого о/у УМП ГУНП в м.Києві капітана поліції Ткаченка Геннадія Вікторовича про визнання дій протиправними у справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову від 10.08.2021 року, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП за те, що вона нібито займалась проституцією за адресою АДРЕСА_1 , а саме - надавала сексуальні послуги за грошову винагороду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова від 10.08.2021 року не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить доказів на підтвердження вини позивача; в оскаржуваній постанові не викладено об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП; при винесені оскаржуваної постанови відповідач порушив вимоги ст. 268 КУпАП, тому просила скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності як протиправну та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 181-1 КУпАП.
Ухвалою від 18.10.2021 року відкрито провадження у даній справі, розгляду якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
Згідно з ст.ст. 159, 162 КАС України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Згідно ч. ч ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що 10.08.2021 року старший о/у УМП ГУНП в м.Києві капітан поліції Ткаченко Г.В. склав постанову про адміністративне правопорушення за те, що ОСОБА_1 займалась проституцією за адресою АДРЕСА_1 , а саме - надавала сексуальні послуги за грошову винагороду та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Частиною 1 ст.181-1 КУпАП встановлена відповідальність за заняття проституцією, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте статтею 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вказано, які саме дії слід розуміти під заняттям проституцією.
Разом з тим, у міжнародних договорах, що стосуються боротьби з торгівлею людьми та експлуатацією проституції, міститься визначення проституції. У силу статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, положеннями статті 2 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифіковано Законом N 716-IV (716-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.226, визначено, що дитяча проституція означає використання дитини у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.
Проаналізувавши наведені вище норми, суд дійшов висновку, що діяльність, яка визначена як проституція, характеризується такими основними ознаками: діяльність сексуального характеру, та винагороду чи іншу форму відшкодування за зайняття такою діяльністю.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадської моралі, під якою необхідно розуміти систему поглядів та уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей.
Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагороду. Проституція - це рід занять, що виражається у систематичному вступі жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.
Отже, в постанові про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, обов'язково повинно бути посилання на систематичний вступ жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду, визначену в конкретній формі.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові взагалі не зазначені відомості про систематичність дій та не вказано розмір винагороди, яку отримала ОСОБА_1 від діяльності саме сексуального характеру.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП. Зокрема, постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Всупереч вимогам закону, оскаржувана постанова не містить відомостей чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення тощо. Орган, який виніс постанову, взагалі не вирішував питання щодо винуватості вказаної особи та вирішив питання лише про накладення на неї адміністративного стягнення.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, будучи належним чином повідомленим про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, не надав суду жодних заперечень проти позову, не навів належних доказів про відповідність постанови про накладення адміністративного стягнення обставинам справи та на підтвердження вини позивача.
Відповідно до ч.6 ст.77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Пояснення свідків, інших осіб, які б підтвердили викладені в постанові від 10.08.2021 року обставини, також відсутні.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181 КУпАП є недоведеним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в м.Києвіна користь позивача судові витрати в розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 161, 241-246, 247, 250, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в м.Києві, старшого о/у УМП ГУНП в м.Києві капітана поліції Ткаченка Геннадія Вікторовича про визнання дій протиправними у справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови- задовольнити.
Визнати протиправними дії старшого о/у УМП ГУНП в м.Києві капітана поліції Ткаченка Геннадія Вікторовича при складанні постанови серії ГАБ № 999883 від 10.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ГАБ № 999883 від 10.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 у вигляді попередження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в м.Києвіна користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
ГУНП в м.Києві: м.Київ, вул. Володимирська, 15.
Старший о/у УМП ГУНП в м.Києві капітан поліції Ткаченко Геннадій Вікторович: м.Київ, вул. Володимирська, 15.
Повний текст рішення складено: 18.07.2022 року.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА