Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 липня 2022 року Справа№200/3556/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 39, код ЄДРПОУ 43967473) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги, -
14 червня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, у сумі 8 992,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалід 3 групи. Також позивач вказує, що є отримувачем на виплату разової грошової допомоги до 5 травня кожного року у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року по справі № 3-р/2020. Проте, відповідач виплатив допомогу до 5 травня у розмірі 3 391,00 грн. У зв'язку з чим, вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки порушують його конституційні права на соціальне забезпечення (а. с. 1-8).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Копія ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 р. направлено на офіційну електронну адресу відповідача.
Проте, відзив на позовну заяву станом на день розгляду справи від відповідача не надходив.
Суд, відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , який видано Першотравневим РВ УМВС України у Донецькій області 16 жовтня 1997 року та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (а. с. 9).
Позивач є особою з інвалідністю 3 групи безстроково і має право на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 03 квітня 2019 року (а. с. 10).
Позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 21 лютого 2008 року (а. с. 11).
Відповідач, Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації за юридичною адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 39, код ЄДРПОУ 43967473) є органом державної влади та належним відповідачем у справі.
18 січня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати недоотриманої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги (а. с. 12-13).
З листа, який видано Управлінням соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації від 28.01.2022 р. № НІ-11-5.1-6.2 вбачається, що позивачу у квітні 2021 року було перерахована щорічна грошова допомога до 5 травня за 2021 рік розмірі 3 391,00 грн., через поштове відділення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” від 08 квітня 2021 року № 325. В листі додатково відповідач зазначає, що здійснити перерахунок зазначеної допомоги у розмірі, що складає 7 мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2021 р., управління не мало можливості, у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування (а. с. 14).
Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставин справи, суд встановив наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них (далі - Закон № 3551-XII).
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року у статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 120,00 грн.; II групи - 3 640,00 грн.; III групи - 3 160,00 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі- Постанова № 325) передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році, виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 421,00 грн.; II групи - 3 906,00 грн.; III групи - 3 391,00 грн.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».
Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та приписи статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції пункт 20 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Згідно із частиною третьою статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20.
Згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2 189 гривень, з 1 липня - 2 294 гривні, з 1 грудня - 2 393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1 769 гривень.
Таким чином, позивачу до виплати належало 1 769 грн. * 7 (мінімальних пенсій за віком) = 12 383,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 3 391,00 грн.
Оскільки щорічну разову грошову допомогу позивачу виплачена відповідачем у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд дійшов висновку про порушення ним прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі: 8 992,00 грн.
Станом на день розгляду справи відомості про виплату позивачу недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових, за 2021 рік у сумі 8 992,00 грн., у справі відсутні.
Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», доказів понесення ним інших судових витрат, матеріали справи не містять, отже судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 134, 139, 162, 241-243, 245, 246, 263, 291, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 39, код ЄДРПОУ 43967473) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 39, код ЄДРПОУ 43967473) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, у сумі 8 992,00 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні).
Повний текст рішення складений та підписаний 18 липня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова