Постанова від 13.07.2022 по справі 916/2514/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/2514/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

при секретарі судового засідання Земляк А.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" - участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" - участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" - участі не брали,

від Міністерства інфраструктури України - участі не брали,

від Фонду державного майна України - участі не брали,

від Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" - Колесніченко Б.В.,

від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип"

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2021, прийняте суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст складено 06.12.2021,

у справі №916/2514/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія"

до відповідачів:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія";

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача:

-Міністерства інфраструктури України;

-Фонду державного майна України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача:

-Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ";

-Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип", в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни від 05.02.2020 про державну реєстрацію права власності на 17/100 частин майнового комплексу за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія"; припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на 17/100 частин майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, а також визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краншип" договір оренди нерухомого майна від 18.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою І.С. і зареєстрований в реєстрі за №7913.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю проведення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" державної реєстрації права власності на належне позивачу рухоме майно у вигляді тимчасових споруд - зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангару літ. "Ч", розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, а також незаконністю подальшої передачі вказаного майна у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Краншип" на підставі відповідного договору оренду, укладеного між відповідачами.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 20.08.2021 відкрито провадження у справі №916/2514/21 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", а в подальшому ухвалою суду від 09.09.2021 закрито провадження у справі №916/2514/21 в частині позовних вимог до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни та залучено останню до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у той час як Міністерство інфраструктури України залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2021 у справі №916/2514/21 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірину Олександрівну на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та в подальшому ухвалою суду від 23.10.2021 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 у справі №916/2514/21 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено частково; визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни від 05.02.2020 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 50991575) про державну реєстрацію права власності на 17/100 частин майнового комплексу з реєстраційним номером 107418151223, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія"; припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на 17/100 частин майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, а саме: літ. "Ц" - зернопереробний комплекс загальною площею 4,8 кв.м та літ. "Ч" - ангар загальною площею 522,8 кв.м; визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 18.06.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краншип", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою І.С., зареєстрований в реєстрі за №7913, в частині передачі в строкове платне володіння та користування (оренду) зернопереробного комплексу літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м та ангару літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" витрати зі сплати судового збору у сумі 5675 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн; в решті позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що проведення державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" права власності на 17/100 частин комплексу будівель та споруд, до складу яких незаконно було включено належне позивачу рухоме майно, відбулося на підставі недостовірних відомостей, зазначених у поданих державному реєстратору документах, при цьому державний реєстратор, в свою чергу, не перевірив наявності у поданих документах доказів набуття вищенаведеним товариством відповідача права власності на зернопереробний комплекс літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м та ангар літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м та доказів надання згоди власником державного майна на перерахунок часток спільної власності, що зумовило незаконність оспорюваної Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" реєстраційної дії та, відповідно, протиправність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" права власності на зазначене майно.

Водночас, з огляду на те, що оспорюваний договір оренди укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" за відсутності у нього повноважень на розпорядження відповідним майном, у тому числі і шляхом передачі його в оренду для здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Краншип" своєї господарської діяльності, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним частково, а саме: в частині передачі в строкове платне володіння та користування (оренду) зернопереробного комплексу літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м та ангару літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краншип" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 у справі №916/2514/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на недоведеності позивачем факту набуття останнім права власності на визначене ним в якості об'єкта спору майно, оскільки, за твердженням апелянта, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" не отримало у власність будівлі та/або споруди у складі комплексу будівель та споруд від ОСОБА_1 , який, в свою чергу, не набув такого права від Фірми "Давос", що володіла на території портового пункту "Кілія" виключно технологічним устаткуванням. Крім того, скаржник зауважує на недоведеності позивачем того факту, що визначене ним в якості об'єкта спору рухоме майно, є саме тим майном, яке зареєстровано в якості об'єкта нерухомого майна у складі комплексу будівель та споруд за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на праві власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З огляду на викладене, апелянт стверджує про те, що відсутність прав та належної ідентифікації спірного майна свідчить про обрання позивачем способу захисту, який не відповідає суті правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі.

18.01.2022 до суду апеляційної інстанції від Міністерства інфраструктури України надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" №33/22 від 13.01.2022 (вх.№4900/21/Д1 від 18.01.2022), в яких останнє просить здійснити апеляційний розгляд справи відповідно до вимог законодавства, посилаючись на те, що з 20.01.2020 уповноваженим органом управління майном Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" виступає Фонд державного майна України, у зв'язку з чим дане міністерство не є учасником спірних правовідносин у цій справі, які стосуються права власності на майно.

У відзиві на апеляційну скаргу №521/01-22 від 28.01.2022 (вх.№4900/21/Д3 від 28.01.2022) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 у справі №916/2514/21 - без змін. Зокрема, позивач зазначає про те, що останній у встановленому законом порядку набув право власності на рухоме майно у вигляді тимчасових споруд - зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангару літ. "Ч", розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, про що свідчить дійсність здійснених Фірмою "Давос", Граммою О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" правочинів щодо спірного майна, у зв'язку з чим обраний останнім спосіб захисту є належним та відповідає чинному законодавству. Позивач також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що належне йому спірне майно є рухомим майном, оскільки не належить до капітальних споруд, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" жодних прав щодо вказаного майна не набуло, а державна реєстрація права власності останнього на це майно була проведена незаконно. Разом з тим, за твердженням позивача, відповідачі безпідставно ототожнюють факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 29.12.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 14.01.2022 призначено справу №916/2514/21 до розгляду на 16.02.2022 об 11:00.

Між тим у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В. з 15.02.2022 за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2514/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи №916/2514/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Богатиря К.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у визначеному складі суддів справу №916/2514/21 прийнято до свого провадження.

16.02.2022 судове засідання у справі №916/2514/21 не відбулося у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі суду та проведенням евакуації відвідувачів та працівників суду, про що Південно-західним апеляційним господарським судом складено відповідну довідку від 16.02.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 призначено справу №916/2514/21 до розгляду на 02.03.2022 о 10:00.

З огляду на звільнення судді Будішевської Л.О. у відставку з 17.02.2022, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2514/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022 у визначеному складі суддів справу №916/2514/21 прийнято до свого провадження та, з огляду на введення в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації, вирішено про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи повідомити додатково.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2022 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 у справі №916/2514/21 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного апеляційного перегляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України; призначено дану справу до розгляду на 22.06.2022 о 10:00; попереджено учасників справи про те, що явка представників останніх у судовому засіданні 22.06.2022 обов'язковою не визнається, а також запропоновано їм надати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд справи без їх участі або заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні 22.06.2022 шляхом постановлення протокольної ухвали було оголошено перерву до 12:30 год 13.07.2022.

У судовому засіданні 13.07.2022, проведеному в режимі відеконференції, представник Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення; представники інших учасників справи участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.V а.с.26, 49, 50), при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Краншип" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" 13.07.2022 звернулися до суду апеляційної інстанції з заявами про розгляд даної справи за відсутності їх представників.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", Фонд державного майна України, Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2003 між Державним підприємством "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" ("Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАВОС" ("Орендар") укладено договір оренди державного майна б/н (далі - договір оренди б/н від 01.07.2003), згідно з пунктом 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно ("майно") - частину відкритої площі, покритої дорожними плитами загальною площею 2500 кв.м, під зернову лінію №1 за адресою: м. Кілія, вул. Железнякова, 4, яка знаходиться на балансі Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Кілійський вантажний портовий пункт), вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить 68182 грн.

В силу пункту 1.2 договору оренди б/н від 01.07.2003 майно передається в оренду з метою використання частини відкритої площі, покритої дорожними плитами, Орендарем під тимчасове будівництво зернової лінії №1, на якій розташовані: вагова, займаюча площу 260 кв.м; навантажувально-розвантажуючий комплекс, займаючий площу 1090 кв.м; два склади, займаючі площу 1150 кв.м. Ці споруди будуються Орендарем на свої кошти, вартість їх при оцінюванні не враховується.

У пункті 2.1 договору оренди б/н від 01.07.2003 узгоджено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

На виконання вказаного вище договору оренди сторонами останнього 01.07.2003 було підписано акт приймання-передачі частини відкритої площі під зернову лінію №1.

19.08.2003 між Фірмою "ДАВОС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ("Продавець") та Граммою Олександром Володимировичем ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу б/н (далі - договір б/н від 19.08.2003), за умовами пункту 1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1, розташований на території Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4), який складається з наступних об'єктів: ангар загальною площею 521,5 кв.м, вагова (операторська та вагова платформа) загальною площею 86 кв.м; естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання загальною площею 365 кв.м.

Загальна вартість майна, що продається за договором становить 52201 грн без ПДВ, які Продавець отримав від Покупця повністю до підписання цього договору у готівковій формі (пункт 3 договору б/н від 19.08.2003).

Пунктом 12 договору б/н від 19.08.2003 передбачено, що згідно зі статтею 334 Цивільного кодексу України право власності Покупця на зазначене у договорі майно виникає з моменту передачі речі.

На виконання вищенаведеного договору 19.08.2003 між Фірмою "ДАВОС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Граммою Олександром Володимировичем підписано акт приймання-передачі майна б/н, згідно з яким Продавець передав, а Покупець прийняв наступний комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1 ("майно"), розташований на території Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4), який складається з наступних об'єктів: ангар загальною площею 521,5 кв.м, вагова (операторська та вагова платформа) загальною площею 86 кв.м; естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання загальною площею 365 кв.м.

08.07.2019 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15561020000070714.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", оформленим протоколом №17/09 від 18.09.2019, вирішено:

-збільшити статутний капітал товариства без дотримання пропорцій учасників останнього;

-затвердити внесення додаткового вкладу від учасника товариства - ОСОБА_1 у вигляді:

1) комплексу тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1, розташованого на території Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4), який складається з наступних об'єктів: будівля ангар (літ."Ч"; одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми, загальною площею 521,5 кв.м, висотою 11 м); будівля вагової (літ."С"; одноповерхова споруда з технологічним напрямком і складається з двох частин: операторської площею 9,29 кв.м, висотою 2,3 м та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 м2, висотою 4,3 м), загальною площею тимчасової споруди - 85,7 кв.м); будівля зернопереробного комплексу (літ."Ц"; естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в'їзд-виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення, де розташований прийомний бункер - від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в'їзд- виїзд) - 1,8 м, загальною площею тимчасової споруди - 364,5 м2 (оцінка та вартість переліченого майна складає 3420000 грн);

2) ваги автомобільні, модель А-30 (0,5-30 тонн), заводський номер б/н - 1 шт., вантажно-розвантажувальне обладнання, що складається з: розвантажувача автомобілів У15-УРАГ вантажопідйомністю до 50 тонн - 1 шт., норії "НЦ-100" висотою 30 м - 1 шт., прийомного бункера - 1шт., транспортерної лінії у напрямках "Ангар", "Склад №1/№2", "На воду" загальною довжиною 125 м (оцінка та вартість переліченого майна становить 1462400 грн);

-вищенаведене майно взяти на баланс товариства;

-затвердити збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" на 4882400 грн, у зв'язку з чим останній після збільшення складатиме 4884900 грн;

-внести зміни до відомостей про товариство у зв'язку зі зміною розміру статутного капіталу, доручити керівнику товариства вжити заходів щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, а також уповноважити його видавати від імені товариства довіреності відповідним фахівцям на проведення вищезазначених дій.

19.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради" Тищенко І.В. було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", а саме: внесено запис №15561070001070714 "Зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників".

Відповідно до довідки про балансову вартість майна б/н та б/д, оформленої позивачем, станом на 27.09.2019 за даними бухгалтерського обліку на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" знаходиться комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1, розташований на території Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4), який складається з будівлі ангару (літ. "Ч"), будівлі вагової (літ. "С") та будівлі зернопереробного комплексу (літ. "Ц").

З матеріалів справи також вбачається, що 31.10.2012 Виконавчим комітетом Кілійської міської ради було прийнято рішення №142, відповідно до якого вирішено оформити право власності на об'єкт нерухомого майна - 94/100 частин комплексу будівель та споруд з реєстраційним номером 107418151223, що розташований Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4, що складається з: адмінбудівлі літ."А" площею 478,5 кв.м; теплиці літ."В" площею 121 кв.м; складу літ."Г" площею 925,6 кв.м; магазину літ."Е" площею 65,4 кв.м; гаражу літ."Ж-Ж1-Ж2" площею 570,5 кв.м; спортивного залу літ."З" площею 58,6 кв.м; теслярних майстерень літ."А" площею 99,9 кв.м; складу (ремонтно-будівельної групи) літ."К" площею 109,7 кв.м; радіостанції літ."Л-Л1" площею 239,5 кв.м; матеріального складу літ."М" площею 91,6 кв.м; матеріального складу літ."Н" площею 575 кв.м; мехмайстерні літ."О-О1-О2" площею 206,1 кв.м; мехмайстерні літ."П" площею 220,7 кв.м; такелажної літ."Р" площею 165,2 кв.м; прохідної літ."Т" площею 20,8 кв.м; складу літ."У" площею 354,9 кв.м; насосної літ."Ф" площею 29,3 кв.м; цементного складу літ."Ш" площею 48,2 кв.м; будівлі літ."Щ" площею 13,3 кв.м; матеріального складу літ."Э" площею 139,5 кв.м, а також доручено Комунальному підприємству "Кілійське БТІ та РОН" підготувати до видачі Державному підприємству "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна - 94/100 частин комплексу будівель та споруд з реєстраційним номером 107418151223, що розташований Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул.. Железнякова, буд. 4.

03.12.2012 на підставі вищенаведеного рішення Виконавчого комітету Кілійської міської ради №142 від 31.10.2012 Державному підприємству "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" було видано свідоцтво серії САС №314411 про право власності на нерухоме майно державної власності загальною площею 5489,6 кв.м, що розташоване за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4, а також зареєстровано право власності даного державного підприємства на вказане майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2015 у справі №916/3270/15 (з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 про виправлення описок), яке набрало законної сили та є чинним, позов Міністерства інфраструктури України до Виконавчого комітету Кілійської міської ради та Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Кілійської міської ради №142 від 31.10.2012; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.12.2012 серії САС №314411, видане Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області; визнано за державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерством інфраструктури України право власності на 94/100 частини комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, які складаються з адмінбудівлі літ. "А", теплиці літ. "В", складу літ. "Г", магазину літ. "Е", гаражу літ. "Ж-Ж1-Ж2", спортивного залу літ. "З", теслярних майстерень літ. "И", складу РБГ літ. "К", радіостанції літ. "Л-Л1", матеріального складу літ. "М", матеріального складу літ. "Н", мехмайстерні літ. "О-О1-О2", мехмайстерні літ. "П", такелажної літ. "Р", прохідної літ. "Т", складу літ. "У", насосної літ. "Ф", цементного складу літ. "Ш", будівлі літ. "Щ", матеріального складу літ. "Э", заправної літ. "Ю", навісу з бензоколонкою літ. "Я", складу літ. "1А", навісу літ. "1Б", убиральні літ. "1В", убиральні літ. "1Г", складу літ. "1Д", такелажного складу літ. "1Е", складу літ. "1Ж", складу літ. "1З", навісу літ. "1И", вагової літ. "1К"; навісу літ. "1Л", насосної літ. "1М", трансформаторної літ. "1Н", складу літ. "1О", складу літ. "1П", БСУ літ. "1Р", тиру літ. "1С", убиральні літ. "1Т", навісу літ. "1У", складу палива літ."1Ф", складу літ. "1Х" - загальною площею 4614,3 кв.м та надвірних споруд №1-11, 31-48, виробничих споруд №12-15, 17-30, причалу №16, надвірних споруд (мощення) - І-ІІІ.

17.01.2019 було проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності Міністерства інфраструктури України на вищезазначене майно (номер запису про право власності: 29942478).

21.06.2019 відбулися організовані Державним підприємством "СЕТАМ" електронні торги з продажу 6/100 частин комплексу будівель та споруд загальною площею 340,6 кв.м, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Железнякова, 4 (реєстраційний номер лота; 333231; стартова ціна продажу - 1812388 грн; підстава визначення переможця: найвища цінова пропозиція; переможець торгів - учасник №1; ціна продажу - 1848635,76 грн), що підтверджується протоколом електронних торгів №414214.

В подальшому 05.07.2019 державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Савицькою О.Ю. відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акту про проведені електронні торги, затвердженого 03.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М., було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" свідоцтво, яким підтверджено, що останньому на праві власності належить майно, що складається з 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, що складається з: санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1" площею 163,5 кв.м, павільйону морвокзалу літ. "Х" площею 177,1 кв.м, загальною площею 340,6 кв.м, вартістю 1812388 грн, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 107418151223, загальна площа об'єкта 5489,60 кв.м, що складається в цілому з адмінбудівлі літ. "А", санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1", теплиці літ. "В", складу літ. "Г", магазину літ. "Е", гаражу літ. "Ж-Ж1-Ж2", спортивного залу літ. "З", теслярних майстерень літ. "И", складу РБГ літ. "К", радіостанції літ. "Л-Л1", матеріального складу літ. "М", матеріального складу літ. "Н", мехмайстерні літ. "О-О1-О2", мехмайстерні літ. "П", такелажної літ. "Р", вагової літ. "С", прохідної літ. "Т", складу літ. "У", насосної літ. "Ф", павільйону морвокзалу літ. "Х", зернопереробного комплексу літ. "Ц", ангару літ. "Ч", цементного складу літ. "Ш", будівлі літ. "Щ", матеріального складу літ. "Э", заправної літ. "Ю", навісу з бензоколонкою літ. "Я", складу літ. "1А", навісу літ. "1Б", убиральні літ. "1В", убиральні літ. "1Г", складу літ. "1Д", такелажного складу літ. "1Е", складу літ. "1Ж", складу літ. "1З", навісу літ. "1И", вагової літ. "1К"; навісу літ. "1Л", насосної літ. "1М", трансформаторної літ. "1Н", складу літ. "1О", складу літ. "1П", БСУ літ. "1Р", тиру літ. "1С", убиральні літ. "1Т", навісу літ. "1У", складу палива літ."1Ф", складу літ. "1Х" надвірних споруд 1-48, І-ІІІ, яке придбане Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" за 1848635,76 грн, що раніше належало Фірмі "ДАВОС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Децик Е.М. 29.11.2007 за реєстровим №8368, зареєстрованого 05.12.2007 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством "Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" Кілійської міської ради, номер запису: 24 в книзі: 52, реєстраційний номер: 19841462.

Рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", оформленим протоколом б/н від 28.01.2020, вирішено, зокрема, створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", а також те, що оціночна вартість вкладу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", яка виражена у негрошовій формі, а саме: 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, що складається з санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1" площею 163,5 кв.м, павільйону морвокзалу літ. "Х" площею 177,1 кв.м (всього загальною площею 340,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 107418151223, номер запису про право власності: 32275282), становить 1948635 грн. Крім того, вирішено сформувати статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" за рахунок грошових коштів та майнового внеску засновників товариства, а саме: ОСОБА_2 належить 1,02% статутного капіталу товариства (номінальною вартістю 20000 грн; сформований за рахунок грошового внеску до статутного капіталу); Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" належить 98,98% статутного капіталу (номінальною вартістю 1948635 грн; сформований за рахунок майнового внеску до статутного капіталу - вищенаведених 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4).

29.01.2020 було оформлено акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" на виконання протоколу зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" б/н від 28.01.2020 передало до статутного капіталу вказаного товариства нерухоме майно, яке є його внеском, а саме: 6/100 частин комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4, що складається з: санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1" площею 163,5 кв.м, павільйону морвокзалу літ. "Х" площею 177,1 кв.м (всього загальною площею 340,6 кв.м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 107418151223), у той час як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" прийняв це майно як внесок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" до статутного капіталу.

Справжність підписів керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на зазначеному акті приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С.

05.02.2020 було проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на 17/100 комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4 (номер запису про право власності: 35352704; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50991575 від 05.02.2020, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О.), при цьому зазначено, що вказані 17/100 частин складаються з: санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1" загальною площею 163,5 кв.м, павільйону морвокзалу літ. "Х" загальною площею 177,1 кв.м, зернопереробного комплексу літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м, ангару літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м.

Підставами для державної реєстрації вказано: 1) акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 29.01.2020, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія"; 2) довідку про розрахунок часток №57/20, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське БТІ"; 3) технічний паспорт б/н від 10.02.2020, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське БТІ".

Згідно з наведеною вище довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське БТІ" №57/20 про розрахунок часток комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, у фактичному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" перебувають: санпропускник з котельнею літ. "Б-Б1" загальною площею 163,5 кв.м, павільйон морвокзалу літ. "Х" загальною площею 177,1 кв.м, зернопереробний комплекс літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м, ангар літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м, що складає 17/100 частин, у той час як у фактичному користуванні Міністерства інфраструктури України знаходяться: адмінбудівля літ. "А" загальною площею 478,5 кв.м, склад літ. "Г" загальною площею 925,6 кв.м, магазин літ. "Е" загальною площею 65,4 кв.м, гараж літ. "Ж, Ж1, Ж2" загальною площею 570,5 кв.м, спортивний зал літ. "З" загальною площею 58,6 кв.м, склад РБГ літ. "К" загальною площею 190,7 кв.м, радіостанція літ. "Л, Л1" загальною площею 239,5 кв.м, матеріальний склад літ. "Н" загальною площею 575 кв.м, мехмайстерня літ. "О, О1, О2", загальною площею 206,1 кв.м, такелажна літ. "Р" загальною площею 165,2 кв.м, прохідна літ. "Т" загальною площею 20,8 кв.м, склад літ. "У" загальною площею 354,9 кв.м, насосна літ. "Ф" загальною площею 29,3 кв.м, цементний склад літ. "Ш" загальною площею 48,2 кв.м, будівля літ. "Щ" загальною площею 13,3 кв.м, матеріальний склад літ. "Э" загальною площею 139,5 кв.м, заправка літ. "Ю", навіс з бензоколонкою літ. "Я", склад літ. "1А", навіс літ. "1Б", вбиральня літ. "1В", склад літ. "1Д", такелажний склад літ. "1М", склад літ. "1Ж", склад літ. "1З", навіс літ. "1И", вагова літ. "1К"; навіс літ. "1Л", насосна літ. "1М", трансформаторна літ. "1Н", БСУ літ. "1Р", тир літ. "1С", вбиральня літ. "1Т", навіс літ. "1У", склад палива літ. "1Ф", склад літ. "1Х", надвірні споруди №1-11, 31-48, виробничі споруди №12-15, 17-30, причал №16, надвірні споруди (мостіння) І-ІІІ, що складає 83/100 частин. При цьому дана довідка має примітку, відповідно до якої теплиця літ. "В", теслярні майстерні літ. "И", радіостанція літ. "М", такелажний склад літ. "1Е", сміттєспалювальна піч, спортзал літ. "З", контейнер металевий літ. "1П" та "1О" знесені (роботи виконані з урахуванням пункту 8 "Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017.

Дана довідка Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське БТІ" №57/20 в частині переліку об'єктів, що перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" та Міністерства інфраструктури України, відтворює зміст акту про встановлення фактичного користування будівель і споруд, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" та Державним підприємством "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ".

13.12.2019 було прийнято наказ Фонду державного майна України №1240 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ".

Наказом Міністерства інфраструктури України №879 від 18.12.2019 функції з управління єдиним майновим комплексом Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" передано до сфери управління Фонду державного майна України, у зв'язку з чим останнім було прийнято наказ №80 від 20.01.2020 "Про прийняття до сфери управління Фонду державного майна України єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ".

10.09.2020 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" звернувся до Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про скоєння приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, у вигляді внесення до Реєстру речових прав на нерухоме майно завідомо неправдивих відомостей. На підставі зазначеної заяви 10.09.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12020161500001499.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020161500001499 слідчим Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області було виявлено, що невстановлені особи, керуючись прямим умислом, з корисливих мотивів шляхом обману заволоділи майном, яке складається з ангару та зернопереробного комплексу, право власності на які належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", та частин цілісного майнового комплексу, належного Міністерству інфраструктури України, у зв'язку з чим 17.09.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ініціативи відповідного слідчого було зареєстровано кримінальне провадження №12020161500001512 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального Кодексу України.

16.12.2020 слідчим Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області було винесено постанову про призначення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №12020161500001499, проведення якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

1) Яким даним технічних паспортів на об'єкт нерухомого майна відповідає та не відповідає фактичний склад об'єктів, що складає комплекс будівель та споруд, розташований на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, на теперішній час?;

2) Чи була технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виконати розрахунок часток на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, розташований на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, відповідно до часток співвласників (вказати частки, адресу та дату)?;

3) Чи відповідає об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, даним, вказаним у технічному паспорті, який виконаний фахівцями ТОВ "Одеське БТІ", інвентаризаційна справа 57/20 станом на 10.02.2020?;

4) Чи відповідає об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, даним, що вказані у правовстановлюючих документах: 94/100, які належать Міністерству інфраструктури України, та 6/100, що належить ТОВ "ЛАРНС"?;

4.1. Чи відносяться споруди зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангар літ. "Ч", розташовані на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова),4, до капітальних будівель?;

4.2. Чи відповідає дійсності площа зернопереробного комплексу літ. "Ц" - 4,8 кв.м, ангару літ. "Ч" - 522,8 кв.м, що зазначена у технічній документації, виготовленій фахівцями ТОВ "Одеське БТІ"?;

5) Чи відповідає технічний паспорт, виконаний ТОВ "Одеське БТІ", інвентаризаційної справи №57/20, виготовлений станом на 10.02.2020, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?;

6) Чи відповідає, виконаний фахівцями ТОВ "Одеське БТІ" розрахунок часток на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?

06.07.2021 судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз було оформлено висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500001499 від 10.09.2020. У даному висновку експерт надав відповіді на поставлені слідчим питання, а саме:

-по першому питанню: фактичний склад об'єктів, що складає на час обстеження комплекс будівель та споруд, розташований на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою Одеська обл., Кілійський р-н, м.Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, відповідає даним копії технічного паспорту на комплекс будівель та споруд за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, виготовленого Кілійським РБТІ станом на 30.08.2013, проте не відповідає даним копії технічного паспорту на комплекс будівель та споруд за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, виготовленого ТОВ "Одеське БТІ" станом на 10.02.2020;

-по другому питанню: на підставі даних, які містить копія інвентаризаційної справи ТОВ "Одеське БТІ" №57/20, відсутня технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виконати розрахунок часток на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, розташований на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть- Дунайськ" за адресою Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, відповідно до часток співвласників, вказаних в довідці про розрахунок часток (без дати) комплексу будівель та споруд розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, виготовленої ТОВ "Одеське БТІ";

-по третьому питанню: об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, що розташований на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4 не відповідає даним, вказаним у технічному паспорті, який виконаний фахівцями ТОВ "Одеське БТІ", інвентаризаційна справа 57/20 станом на 10.02.2020, оскільки у зазначений технічний паспорт не включені будівлі та споруди, які фактично наявні на вказаній території комплексу, а саме: теплиця літ. "В"; теслярні майстерні літ. "И"; матеріальний склад літ. "М"; такелажний склад літ. "1Е"; сміттєспалювальна піч; контейнер металевий літ. "1П" та "1О"; спортзал літ. "З" (у довідці про розрахунок часток комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, позначений як знесений, але врахований у фактичному користуванні Міністерства інфраструктури України і включений в технічний паспорт);

-по четвертому питанню: об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, що розташований на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, відповідає даним, що вказані у правовстановлюючих документах: 94/100, які належать Міністерству інфраструктури України, та 6/100, що належать ТОВ "ЛАРНС".

4.1. Споруди зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангар літ. "Ч", розташовані на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова),4, не відносяться до капітальних споруд;

4.2. Фактична площа зернопереробного комплексу літ. "Ц" - 4,8 кв.м, ангару літ. "Ч" - 522,8 кв.м, відповідає площі, яка зазначена у технічній документації, виготовленій фахівцями ТОВ "Одеське БТІ";

-по п'ятому питанню: технічний паспорт, виконаний ТОВ "Одеське БТІ" інвентаризаційної справи №57/20, виготовлений станом на 10.02.2020, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

-по шостому питанню: розрахунок часток на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, у наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження №12020161500001499 від 10.09.2020 відсутній. Довідка про розрахунок часток комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, виготовлена ТОВ "Одеське БТІ", складена на підставі неправдивих даних та не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Додатком до вищенаведеного висновку експерта є матеріали фотофіксації досліджуваних експертом об'єктів.

18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" ("Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краншип" ("Орендар") укладено договір оренди нерухомого майна б/н (далі - договір б/н від 18.06.2021), відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець зобов'язаний передати, а Орендар зобов'язаний прийняти індивідуально визначене нерухоме майно - об'єкт оренди: санпропускник з котельною літ. "Б-Б1" загальною площею 163,5 кв.м, павільйон морського вокзалу літ. "Х" загальною площею 177,1 кв.м, зернопереробний комплекс літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м, ангар літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м, в строкове платне володіння та користування (оренду).

За умовами пунктів 1.2, 1.3 договору б/н від 18.06.2021 загальна площа об'єкта оренди складає 868,2 кв.м. Об'єкт оренд, розташований за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова, 4, та схематично відображені у додатку №1 до договору.

Пунктом 1.5 договору б/н від 18.06.2021 передбачено, що Орендар використовує об'єкт оренди для здійснення господарської діяльності відповідно до видів діяльності, передбачених статутом Орендаря, в межах цільового призначення об'єкта оренди, визначеного в пункті 1.7 договору.

Об'єкт оренди надається Орендарю для використання з метою ведення складської діяльності, направлений на накопичення зернових культур та розміщення офісу у портопункті "Кілія". Цільове призначення об'єкта оренди протягом строку дії договору не змінюється, якщо сторонами письмово не погоджено інше (пункти 1.6, 1.7 договору б/н від 18.06.2021).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору б/н від 18.06.2021 цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди складає шість місяців з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди, при цьому сторони погодили, що продовження строку оренди оформлюється додатковою угодою, яка укладається між сторонами в письмовій формі без обов'язкового нотаріального посвідчення.

Пунктом 4.1 договору б/н від 18.06.2021 визначено, що Орендодавець в момент підписання цього договору передає Орендарю об'єкт оренди відповідно до додатку №1 до договору. Об'єкт оренди передається Орендарю на підставі акту прийому-передачі в орендне користування, в якому сторони можуть зазначити технічний стан, розмір площі об'єкта оренди.

Даний договір б/н від 18.06.2021 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. та зареєстрований в реєстрі за №7913.

На виконання вищенаведеного договору 18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краншип" підписано акт приймання-передачі в орендне користування об'єктів нерухомості б/н, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкову оренду об'єкт оренди, а саме: санпропускник з котельною літ. "Б-Б1" загальною площею 163,5 кв.м, павільйон морського вокзалу літ. "Х" загальною площею 177,1 кв.м, зернопереробний комплекс літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м та ангар літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни від 05.02.2020 про державну реєстрацію права власності на 17/100 частин майнового комплексу за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на 17/100 частин вказаного майнового комплексу, а також про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору б/н від 18.06.2021.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на те, що проведення державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" права власності на 17/100 частин комплексу будівель та споруд, до складу яких незаконно було включено належне позивачу рухоме майно, відбулося на підставі недостовірних відомостей, зазначених у поданих державному реєстратору документах, що зумовило незаконність оспорюваної Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" реєстраційної дії та, відповідно, протиправність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" права власності на зазначене майно. При цьому суд першої інстанції, врахувавши, що оспорюваний договір оренди укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" за відсутності у нього повноважень на розпорядження відповідним майном, дійшов висновку про те, що вказаний договір підлягає визнанню недійсним частково, а саме: в частині передачі в строкове платне володіння та користування (оренду) зернопереробного комплексу літ. "Ц" загальною площею 4,8 кв.м та ангару літ. "Ч" загальною площею 522,8 кв.м.

Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод унормовано, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частинами першою, другою статті 325 Цивільного кодексу України унормовано, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб.

У статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (стаття 179 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Як зазначалося вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАВОС" на підставі договору оренди б/н від 01.07.2003 отримало від Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" у строкове платне користування частину відкритої площі за адресою: м. Кілія, вул. Железнякова, 4 під тимчасове будівництво зернової лінії №1.

Системний аналіз умов вищенаведеного договору свідчить про те, що метою набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАВОС" частини площі стала потреба останнього у здійсненні ним за власні кошти відповідного будівництва комплексу тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1, тобто об'єктів рухомого майна, права на які не підлягають державній реєстрації.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАВОС" на підставі договору купівлі-продажу б/н від 19.08.2003 передало комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1, що розташований на території Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова, 4) та складається з ангару загальною площею 521,5 кв.м, вагової (операторської і вагової платформ) загальною площею 86 кв.м та естакади для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання загальною площею 365 кв.м, у власність ОСОБА_1 , який, у свою чергу, в подальшому на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", оформленого протоколом №17/09 від 18.09.2019, здійснив внесення вказаного майна у статутний капітал товариства позивача.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами цього правочину, повинні безперешкодно реалізовуватись, а прийняті обов'язки підлягають виконанню.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 12.12.2019 у справі №910/13985/19.

Таким чином, до спростування презумпції правомірності договору купівлі-продажу б/н від 19.08.2003, у апеляційного господарського суду відсутні правові підстави не враховувати зазначений правочин, за умовами якого ОСОБА_1 набув право власності на комплекс тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1, що розташований на території Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначалося вище, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", оформленим протоколом №17/09 від 18.09.2019, затверджено внесення додаткового вкладу від учасника - ОСОБА_1 у розмірі комплексу тимчасових будівель та споруд зернової лінії №1, розташованих на території Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Железнякова (Портова), 4): будівля ангару (літ. "Ч"), будівля вагової (літ. "С") та будівля зернопереробного комплексу (літ. "Ц"), у той час як рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", оформленим протоколом б/н від 28.01.2020, оціночна вартість вкладу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" становить 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з санпропускника з котельнею (літ. "Б-Б1") та павільйону морвокзалу (літ. "Х").

Закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Саме таку правову позицію викладено у пункті 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4.

Докази визнання оформленого протоколом №17/09 від 18.09.2019 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", на підставі якого вищенаведене майно (будівля ангару - літ. "Ч", будівля вагової - літ. "С" та будівля зернопереробного комплексу - літ. "Ц") було внесене у статутний капітал позивача, недійсним, незаконним, протиправним або докази його скасування у матеріалах справи також відсутні.

При цьому, колегією суддів враховується, що за своїми характеристиками (зокрема, площею та найменуванням) об'єкти, набуті ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу б/н від 19.08.2003, відповідають тим об'єктам, які згодом були внесені ним у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" відповідно до зазначеного вище рішення загальних зборів, оформленого протоколом №17/09 від 18.09.2019, а сам по собі факт присвоєння цим об'єктам літер лише сприяє ідентифікації останніх поміж всього комплексу тимчасових будівель (споруд) та жодним чином не зумовлює зміни істотних характеристик відповідного майна (розмірів, складу тощо).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем того факту, що останній виступає законним власником об'єктів рухомого майна - ангару літ. "Ч" та зернопереробного комплексу літ. "Ц", які входять до комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Правове регулювання правовідносин, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В силу пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації.

Отже, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов'язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Таким чином, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, натомість при дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 131) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

За умовами статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

В силу абзаців 1-3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав встановлені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок).

Згідно з пунктом 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Колегія суддів зазначає, що 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, було передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" в якості внеску від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС".

Підставами для державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на вищенаведене майно значаться: 1) акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 29.01.2020, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія"; 2) довідка про розрахунок часток №57/20, видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське БТІ"; 3) технічний паспорт б/н від 10.02.2020, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське БТІ".

Відповідно до пункту 48 Порядку для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна (справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат"; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, право власності на 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" зареєстровано не було, у зв'язку з чим для проведення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на вказане майно відповідно до вимог пункту 48 Порядку державному реєстратору необхідно було подати документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи.

Між тим всупереч вимог чинного законодавства для державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на спірну частку комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, не було надано жодного документу, який би посвідчував право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" на це майно.

При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що відповідно до свідоцтва б/н від 05.07.2019, виданого державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Савицькою О.Ю. на підставі акту про проведені електронні торги, затвердженого 03.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М., Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" на праві власності належить майно - 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, що складається з: санпропускника з котельнею літ. "Б-Б1" площею 163,5 кв.м та павільйону морвокзалу літ. "Х" площею 177,1 кв.м, загальною площею 340,6 кв.м.

В подальшому вказані санпропускник з котельнею літ. "Б-Б1" площею 163,5 кв.м та павільйон морвокзалу літ. "Х" площею 177,1 кв.м, що складають 6/100 часток комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, були внесені до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", що підтверджується рішенням зборів засновників даного товариства, оформленим протоколом б/н від 28.01.2020, та відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу б/н від 29.01.2020.

Отже, докази набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" права власності на зернопереробний комплекс літ. "Ц" та ангар літ. "Ч", розміщених за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, як і докази передачі вказаного майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" у матеріалах справи відсутні та учасниками справи до суду першої інстанції не подані.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, перебував у спільній власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" та Міністерства інфраструктури України, проте письмової згоди Міністерства інфраструктури України для проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", як того вимагають положення пункту 48 Порядку, державному реєстратору подано не було, хоча в результаті проведення такої реєстрації частка держави в особі Міністерства інфраструктури України за відсутності будь-яких належних правових підстав для цього зменшилась з 94/100 до 83/100.

Крім того, колегією суддів враховується, що згідно з висновком експерта б/н від 06.07.2021 споруди зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангар літ. "Ч", розташовані на території порто-пункту Кілія ДП "МТП Усть-Дунайськ" за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова),4, не відносяться до капітальних споруд.

Жодного доказу на спростування вказаного висновку експерта про те, що вищенаведені споруди зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангар літ. "Ч", право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", не є капітальними, учасниками справи до суду подано не було.

За умовами частини другої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Вказане свідчить про те, що відповідна державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" проведена з порушенням вимог частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження, зокрема, на тимчасові, некапітальні споруди.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги проведення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" державної реєстрації права власності на належні позивачу об'єкти рухомого майна - споруди зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангар літ. "Ч" за відсутності правових підстав для цього, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни від 05.02.2020 про державну реєстрацію права власності на 17/100 частин майнового комплексу за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія".

При цьому, враховуючи те, що ухвалення судового рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, позовна вимога про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія" на 17/100 частин майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, є також обґрунтованою та, як наслідок, підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору б/н від 18.06.2021 колегія суддів зазначає наступне.

В силу норм статей 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою особою, права яких були порушені укладенням спірного правочину.

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси, як заінтересованої особи, безпосередньо порушені спірним договором та в результаті визнання недійсним договору інтереси заінтересованої особи будуть відновлені. Позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред'явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

За умовами частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що оспорюваний договір б/н від 18.06.2021 був укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінальний комплекс "Кілія", як орендодавцем, за відсутності у останнього повноважень на розпорядження належним позивачу майном - зернопереробним комплексом літ. "Ц" та ангаром літ. "Ч", розміщеними за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Портова (Железнякова), 4, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний договір має бути визнаний недійсним частково, а саме: в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Краншип" у строкове платне володіння та користування вищенаведених зернопереробного комплексу літ. "Ц" та ангару літ. "Ч", адже передача в оренду за вказаним договором решти майна жодним чином не порушує прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія", оскільки докази наявності у останнього речових прав на санпропускник з котельною літ. "Б-Б1" та павільйон морського вокзалу літ. "Х" у матеріалах справи відсутні.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 24.11.2021 у справі №916/2514/21 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 у справі №916/2514/21 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Краншип".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2022.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук

Попередній документ

105276905

Наступний документ

105276907

Інформація про рішення:

№ рішення:	105276906
№ справи:	916/2514/21
Дата рішення:	13.07.2022
Дата публікації:	19.07.2022
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (06.12.2021)
Дата надходження:	17.08.2021
Предмет позову:	про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права власності та визнання недійсним договору

Розклад засідань:

Минулі засідання (27)

22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.11.2025 15:16	Південно-західний апеляційний господарський суд
09.09.2021 11:40	Господарський суд Одеської області
28.09.2021 11:40	Господарський суд Одеської області
11.10.2021 14:20	Господарський суд Одеської області
23.10.2021 11:00	Господарський суд Одеської області
16.11.2021 11:20	Господарський суд Одеської області
19.11.2021 11:00	Господарський суд Одеської області
24.11.2021 14:00	Господарський суд Одеської області
16.02.2022 11:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
02.03.2022 10:00	Південно-західний апеляційний господарський суд