79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" липня 2022 р. Справа № 926/4557/21
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників сторін:
від позивача (скаржника) - Бабіна І.В. (в режимі відеоконференції у Господарському суді Чернівецької області)
від відповідача-1 - Шепелько Т.М. (в режимі відеоконференції у Господарському суді Чернівецької області)
від відповідача-2 - Іванович Л.Є. (в режимі відеоконференції у Господарському суді Чернівецької області)
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фортуни Дмитра Георгійовича, б/н від 18 квітня 2022 року
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року (підписане 08.04.2022 року), суддя Тинок О.С.
у справі №926/4557/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Фортуни Дмитра Георгійовича, м. Чернівці
до відповідача-1 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до відповідача-2 Чернівецька міська рада, м. Чернівці
про зобов'язання вчинити дії
11 листопада 2021 року Фізична особа-підприємець Фортуна Дмитро Георгійович звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідачів: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Чернівецької міської ради про зобов'язання Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, як орган приватизації, здійснити приватизацію об'єкта комунальної власності міста Чернівців за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об'єкту.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року у справі №926/4557/21 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що Чернівецькою міською радою не було прийнято рішення про приватизацію спірного нежитлового приміщення, та міською радою не передавалися повноваження та не зобов'язувалось Управління комунальної власності Чернівецької міської ради здійснити приватизаційні дії і укласти з позивачем договір купівлі-продажу комунального майна, відтак, позовна вимога про зобов'язання завершити процес приватизації є безпідставною, у зв'язку із тим, що рішення про приватизацію повинна прийняти саме Чернівецька міська рада. Суд у рішенні також зазначив, що формування, затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації та опублікування визначеного переліку об'єктів, що підлягають приватизації на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі не є остаточним рішенням місцевої ради щодо винесення рішення про приватизацію конкретного об'єкта комунальної власності. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача, як органу приватизації, здійснити приватизацію об'єкта комунальної власності шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об'єкту не є ефективним способом захисту прав позивача, не замінить необхідності дотримання вимог Закону №2269-VIII при приватизації зазначеного майна та не призведе до набуття позивачем права власності на ці приміщення. Також суд зазначає, що за відсутності рішення Чернівецької міської ради про приватизацію спірного об'єкту комунальної власності унеможливлюється підготовка до приватизації, а відтак позовна вимога до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зобов'язання здійснити приватизацію є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Фізична особа-підприємець Фортуна Дмитро Георгійович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року у справі №926/4557/21 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Зокрема, зазначає, що міською радою вже було прийнято рішення про приватизацію (№2518 від 08.12.2020), тому позивач і звернувся до суду про зобов'язання Управління комунальної власності Чернівецької міської ради завершити приватизацію. На думку скаржника, прийняття міською радою рішення про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, є одночасно і рішенням про їх приватизацію в розумінні ст.12 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначають, що міською радою не приймалося рішення про приватизацію спірного об'єкта. Поряд з тим, вказують, що керівником органу приватизації доповідався проект рішення про приватизацію спірного об'єкта, однак, рішення не було прийнято за основу, відтак, міською радою Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради не надано повноважень на здійснення ним приватизації спірного об'єкта, зокрема, завершення процесу приватизації, який тягне за собою укладення договору купівлі-продажу.
Судові засідання з розгляду справи в апеляційному суді проводилися в режимі відеоконференції з Господарським судом Чернівецької області за клопотаннями сторін та на підставі відповідних ухвал суду.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року у справі №926/4557/21 та прийняти нове рішення про задоволення позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзивах на апеляційну скаргу.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2000 року між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір'я ЛТД» укладено договір користування нежилим приміщенням №6/2, що розташоване в м. Чернівці, вул. Дзержика, 53, загальною площею 438,7 кв.м. для відкриття комплексу побутових послуг, строком на 5 років.
06 червня 2000 року рішенням виконкомом міської ради №447/11 затверджено додаткову угоду договору користування №6/2 від 25 квітня 2000 року на приміщення лазні по вул. К. Дзержика, 53, яке знаходиться на балансі департаменту економіки.
Згідно з п.2.1 додаткової угоди балансоутримувач зобов'язується передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сузір'я ЛТД» в безоплатне користування будівлі та основні засоби лазні по вул. К. Дзержика, 53, загальною площею 438,7 кв.м під комплекс побутових послуг терміном на 5 років, з подальшою передачею в довгострокове орендне користування терміном на 10 років.
Додатковою угодою до договору оренди нежитлового приміщення №6/2 від 25 квітня 2000 року внесено зміни щодо назви користувача, а саме: замість слів «ТОВ «Сузір'я ЛТД»» слід читати «Приватний підприємець Фортуна Дмитро Георгійович», який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію №04062216Ф0033005 від 13 квітня 2001 року.
01 липня 2005 року між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради в особі Департаменту економіки та Приватним підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено договір оренди нерухомого майна №219, що розміщене за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика, 53, загальною площею 382,5 кв.м. під комплекс побутових послуг терміном на 11 місяців до 31 травня 2006 року включно.
15 червня 2007 року між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради в особі Департаменту економіки та Приватним підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено договір оренди нерухомого майна №116, що розміщене за адресою м. Чернівці, вул. К. Дзержика, 53, загальною площею 379,3 кв.м, терміном на 2 роки 11 місяців до 14 травня 2010 року включно.
Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20 листопада 2008 року серія і номер: САС029439 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний №243146709), підтверджується, що нежитлове приміщення будівлі літера «А» загальною площею 372,3 кв.м. та резервуар, що розташовані м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, належать до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
28 квітня 2010 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено договір оренди нерухомого майна №24/Д, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно: будівлі та споруди загальною площею 364,50 кв.м., що розташовані за адресою м. Чернівці, вул. К. Дзержика, 53, з метою використання їх під лазню терміном до 27 квітня 2015 року включно.
17 липня 2015 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено договір оренди №151 нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 364,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. К. Дзержика, 53, з метою використання його під лазню, строком на два роки й 11 місяців: до 16 червня 2018 року.
11 червня 2018 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Фортуна Дмитром Георгійовичем укладено додатковий договір №1 до договору оренди №151 нерухомого майна від 17 липня 2015 року, згідно якого сторони досягли згоди щодо продовження дії договору до 15 травня 2021 року включно, а також серед іншого внесли зміни щодо профілю використання орендованого майна, а саме: слова та цифри «лазня-364,50 кв.м» замінено на «лазня-350,3 кв.м. та бар, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи -14,2 кв.м.»
30 червня 2021 року сторонами підписано додатковий договір №2 до договору оренди №151 від 17.07.2015 року, яким вказаний договір оренди викладено в новій редакції, зокрема, об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 372,3 кв. м, розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 (п.1.1).
Згідно з п.1.3 Договору майно передається в оренду з метою використання його під лазню та бар (без підакцизної групи товарів).
Відповідно до п.1.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади і знаходиться на балансі комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №5.
У п.11.1 Договору сторони погодили строк, на який укладено договір: 5 років (з 16 травня 2021 року по 15 травня 2026 року (включно).
Крім цього, в матеріалах справи наявні ідентичні за змістом примірники додаткового договору, з яких один від 01 липня 2021 року №б/н, а інший від 30 червня 2021 року №2 до договору оренди №151 нерухомого майна від 17 липня 2015 року, з яких вбачається, що відбулась заміна орендодавця: Департамент економіки Чернівецької міської ради замінено на Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, у зв'язку з тим, що останнє є правонаступником Департаменту економіки Чернівецької міської ради згідно з рішенням Чернівецької міської ради №253 від 31 травня 2021 року.
Поряд з тим, судом встановлено, що в період оренди нежитлового приміщення позивачем здійснено невід'ємні поліпшення орендованого майна.
Так, в матеріалах справи міститься висновок постійно діючої комісії з питань доцільності проведення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень на вул. Дзержика Корнелія, 53 від 22 листопада 2019 року, відповідно до якого, на підставі заяви ФОП Фортуни Дмитра Георгійовича від 02 жовтня 2019 року №Ф-70/1-02/01 та результатів огляду, комісією вирішено надати згоду орендарю на проведення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди. При цьому, у висновку зазначається, що роботи по здійсненню невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень проводяться орендарем після прийняття рішення виконавчим комітетом міської ради.
Згідно з п.1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №270/15 від 23 червня 2020 року позивачу надано згоду на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за рахунок власних коштів, відповідно до кошторису і в межах суми 524 545 грн.
На виконання вказаного рішення орендар 03 вересня 2020 року подав заяву про прийняття роботи по акту прийому-передачі проведених невід'ємних поліпшень орендованих приміщень.
11 вересня 2020 року актом комісії з приймання-передавання здійснених невід'ємних поліпшень нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади м. Чернівців встановлено, що пред'явлені роботи по невід'ємному поліпшенню технічного стану орендованих приміщень за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53 прийняті без зауважень.
08 грудня 2020 року Чернівецькою міською радою прийнято рішення №2518, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2021 році, згідно з додатком. У вказаному переліку під номером 22 зазначено нежитлові приміщення загальною площею 364,50 кв.м, на вул. Дзержика Корнелія, 53, спосіб приватизації - викуп.
У листопаді 2021 року ФОП Фортуна Дмитро Георгійович звернувся до суду з цим позовом до відповідачів: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Чернівецької міської ради про зобов'язання Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, як орган приватизації, здійснити приватизацію об'єкта комунальної власності міста Чернівців за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об'єкту.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Спір у цій справі виник з приводу приватизації об'єкта оренди. Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Так, статтею 10 вказаного Закону визначено, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: - формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; - опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; - прийняття рішення про приватизацію; - прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; - опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; - проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; - проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; - перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; - затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; - затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; - опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; - проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; - укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; - опублікування інформації про результати приватизації; - прийняття рішення про завершення приватизації. Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради №2518 від 08 грудня 2020 року лише затверджено Перелік об'єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2021 році, згідно з додатком, під номером 22 у якому вказано орендоване позивачем майно: нежитлові приміщення загальною площею 364,50 кв.м, на вул. Дзержика Корнелія, 53, спосіб приватизації - викуп.
Разом з тим, в подальшому Чернівецькою міською радою не було прийнято рішення про приватизацію вказаного об'єкта оренди.
Як вбачається із матеріалів справи, на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради розміщено проект рішення Чернівецької міської ради «Про приватизацію об'єкта комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади міста Чернівці за адресою: вул. Дзержика Корнелія, 53», згідно з п.1 якого, міська рада вирішила здійснити приватизацію шляхом викупу об'єкта комунальної власності - нежитлових приміщень загальною площею 372,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, включених до переліку об'єктів комунальної власності міста Чернівці, які підлягають приватизації в 2021 році.
З витягу з протоколу пленарного засідання 9 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання 26 серпня 2021 року, 02 вересня 2021 року, 28 вересня 2021 року вбачається, що на розгляд сесії винесено проект рішення «Про приватизацію об'єкта комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади за адресою м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53», однак, оскільки вказане рішення не набрало необхідну кількість голосів таке не було прийнято за основу.
Згідно з п.30 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
Відповідно до ч.8 ст.60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
Чернівецька міська рада, як уповноважений територіальною громадою власник комунального майна, повинна на підставі, в межах та у спосіб, установлений Конституцією і законами України, приймати відповідні рішення щодо приватизації такого майна.
У спірній ситуації судом встановлено, що міською радою не було прийнято рішення про приватизацію орендованого позивачем нерухомого майна, разом з тим, у суду відсутні підстави для зобов'язання міської ради прийняти таке рішення.
За загальним правилом (ч.1 ст.5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.
Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч.2 ст.5 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17.
З урахуванням наведеного, застосовуючи спосіб захисту, що не суперечить закону і який ефективно захищає права, свободи чи інтереси позивача, на підставі ч.2 ст.5 ГПК України, господарський суд, враховуючи зміст права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, а також характер його порушення, невизнання або оспорення, у будь-якому разі не може втручатись у дискреційні повноваження органу, оскільки завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкую (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Класс та інші проти Німеччини», «Фадеева проти Росії», «Кумпене і Мазере проти Румунії», «Єрузалем проти Австрії», «Реквеньї проти Угорщини»).
Поряд з тим, колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта, що рішення Чернівецької міської ради №2518 від 08 грудня 2020 року і є рішенням про приватизацію орендованого ним майна, оскільки вказаним рішенням лише затверджено Перелік об'єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2021 році, до якого також включено орендоване позивачем нерухоме майно, разом з тим, формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації та прийняття рішення про приватизацію є окремими етапами у процесі приватизації та не такі етапи не можуть заміняти один одного.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи все наведене вище, за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію об'єкта оренди, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову орендаря про зобов'язання Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, як орган приватизації, здійснити приватизацію об'єкта комунальної власності міста Чернівців за адресою: м. Чернівці, вул. Дзержика Корнелія, 53, шляхом викупу та завершити процес приватизації зазначеного об'єкту.
При цьому, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року у справі №926/4557/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фортуни Дмитра Георгійовича - без задоволення.
Матеріали справи №926/4557/21 повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 18 липня 2022 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.