вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" липня 2022 р. Справа№ 925/367/20(925/107/21)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
За участю представників учасників процесу:
від ТОВ «Лідер А»: Андрушко І.П. - за ордером серія АА № 1218624 від 02.07.2022;
від ТОВ «Спектр-Агро»: Бонтлаб В.В. - за довіреністю б/н від 14.07.2021;
від ТОВ «Остер»: арбітражний керуючий Семенов Д.С. - за посвідченням № 1809 від 06.12.2016.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено 25.11.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Остер»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль»
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар-Черкаси»
3) Публічне акціонерне товариство «Вектор Банк»
4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»
5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер А»
про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020
у справі за заявою
ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Остер»
про банкрутство юридичної особи
Короткий зміст позовних вимог
01.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (надалі також ТОВ «Спектр-Агро»/позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Остер» (надалі також ТОВ «Остер»/відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (надалі також ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс»/відповідач-2) про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020.
На обгрунтування позовних вимог ТОВ «Спектр-Агро» зазначає:
- між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (третя особа-1) та ТОВ «Янтар-Черкаси» (третя особа-2) укладено кредитні договори №010/05-02/058-07 від 27.09.2007 та №010/05-02/064-08 від 06.08.2008;
- 08.12.2016 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (третя особа-1) та ПАТ «Вектор Банк» (третя особа-3) укладено договір факторингу, за яким ПАТ «Райффайзен Баек Аваль» відступило свої права до ТОВ «Янтар-Черкаси» за вказаними вище кредитними договорами;
- 08.12.2016 між ПАТ «Вектор Банк» (третя особа-3) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (третя особа-4) укладено договір факторингу, згідно з яким ПАТ «Вектор Банк» відступило свої права вимоги до ТОВ «Янтар-Черкаси» за кредитними договорами від 27.09.2007 №010/05-02/058-07 та від 06.08.2008 №010/05-02/064-08 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Форінт»;
- 18.03.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (третя особа -4) та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (відповідач-2) укладено договір факторингу за №102, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» відступило свої права вимоги до ТОВ «Янтар-Черкаси» за згаданими кредитними договорами на користь ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс»;
- 19.03.2020 між ТОВ «Остер» (відповідач-1) та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (відповідач-2) укладено договір поруки, згідно з яким ТОВ «Остер» виступив поручителем перед ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» та зобов'язався солідарно відповідати у повному обсязі перед ним за виконання ТОВ «Янтар-Черкаси» зобов'язань за кредитними договорами від 27.09.2007 №010/05-02/058-07 і від 06.08.2008 №010/05-02/064-08, загальна сума заборгованості за цим договором складає 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 євро;
- 12.05.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (відповідач-2) передало право вимоги до ТОВ «Янтар-Черкаси» (третя особа-2) за кредитними договорами від 27.09.2007 №010/05-02/058-07 і від 06.08.2008 №010/05-02/064-08 та договором поруки від 19.03.2020 на користь ТОВ «Лідер А»;
- під час здійснення заходів ліквідаційної процедури ТОВ «Остер», арбітражний керуючий Семенов Д.С. надіслав на адресу ТОВ «Спектр-Агро» копію договору поруки від 19.03.2020, який було отримано ним під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ «Остер»;
- ТОВ «Остер» (відповідач-1) не мало права укладати договір поруки від 19.03.2020, оскільки останній укладався з метою виникнення «штучної» заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» для включення його вимог до реєстру кредиторів, тому підлягає визнанню недійсним;
- укладення спірного договору відбулося за незначний проміжок часу до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Остер»;
- ТОВ «Остер» усвідомлюючи наявність значної непогашеної заборгованості перед іншими кредиторами, уклало спірний договір, згідно з яким виступило поручителем на суму 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 євро, тобто ТОВ «Остер», маючи перед власними кредиторами (у тому числі й забезпеченими) заборгованість понад 41 млн. грн., уклало договір поруки, за яким у нього виникли додаткові зобов'язання ще на суми 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 євро;
- укладення спірного договору для ТОВ «Остер» було вкрай фінансово невигідним, отже суперечить принципам розумності та справедливості;
- договір укладено без жодних відповідних майнових дій іншої сторони;
- згідно з постановленою у цій справі ухвалою суду від 10.11.2020 ТОВ «Лідер А» не довело наявність у нього права вимоги за вказаними вище кредитними договорами до ТОВ «Янтар-Черкаси»;
- документи, які підтверджують надання ТОВ «Янтар-Черкаси» кредиту (меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні документи про сплату коштів банку за кредитним договором тощо) не були передані первісним кредитором (АТ «Райффайзен Банк Аваль») наступному (ПАТ «Вектор Банк»), а відповідно у ланцюгу передач не могли бути передані і не передані останньому набувачу права вимоги - ТОВ «Лідер А», отже обставини наявності боргу у ТОВ «Янтар-Черкаси» за кредитними договорами не доведені і ТОВ «Лідер А» не має права вимоги до ТОВ «Остер» за договором поруки від 19.03.2020, а останній був укладений з метою включення ТОВ «Лідер А» до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Остер».
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20(925/107/21) (суддя Хабазня Ю.А., повний текст рішення складено 25.11.2021) позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним з моменту укладення договір поруки від 19.03.2020, укладений між ТОВ «Остер» та ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс».
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 3, 12, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 2, 7, 42, 62 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 555, 627 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивовано тим, що дії ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» та ТОВ «Остер» щодо укладання спірного договору поруки від 19.03.2021 є недобросовісними і несправедливими по відношенню до інших кредиторів, є зловживанням правом на укладання договору поруки, спрямовані на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер А» (надалі також ТОВ «Лідер А»/третя особа-5/скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20(925/107/21) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
21.01.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Спектр-Агро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Лідер А» не надали, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 925/367/20 (925/107/21) витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/367/20(925/107/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Остер»; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар-Черкаси», 3) Публічне акціонерне товариство «Вектор Банк», 4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», 5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер А» про визнання недійсним договору поруки від 19.03.2020. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/367/20(925/107/21).
10.01.2022 від Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи № 925/367/20(925/107/21) до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21); відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20(925/107/21) призначено на 02.02.2022; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 31.01.2022; попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, можуть бути залишені без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) в режимі відеоконференції відбудеться 02.02.2022.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/569/22 від 01.02.2022 у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/367/20(925/107/21).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 для розгляду справи №925/367/20(925/107/21) сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20 (925/107/21) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Остер» арбітражного керуючого Семенова Д.С. про відкладення розгляду справи; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-А» про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20(925/107/21) на 02.03.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21), зокрема, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) в режимі відеоконференції відбудеться 02.03.2022 о 16 год. 15 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А. Зал судових засідань №13 (2 поверх).
Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
У зв'язку з вищевикладеним, для запобігання загрози життю та здоров'ю суддів та учасників судового процесу судове засідання з розгляду справи №925/367/20(925/107/21), призначене на 02.03.2022, не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) призначено на 25.05.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; зазначено, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі № 925/367/20(925/107/21) в режимі відеоконференції відбудеться 25.05.2022 о 14 год. 20 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 -А, зал судових засідань №13.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» про відкладення розгляду справи задоволено частково; відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) на 06.07.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Водночас, як вже зазначалось, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21), зокрема, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 31.01.2022; попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, можуть бути залишені без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України.
Отже, всі заяви, клопотання та пояснення у справі №925/367/20(925/107/21) мають бути подані учасниками справи до 31.01.2022 включно.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
За таких обставин, всі заяви/клопотання/пояснення, які подані учасниками справи по суті апеляційної скарги чи обставин справи після 31.01.2022 та без відповідного клопотання про поновлення строку, залишаються судом без розгляду.
Явка представників сторін
У судове засідання 06.07.2022 з'явилися представники ТОВ «Лідер А», ТОВ «Спектр-Агро» та арбітражний керуючий Семенов Д.С.
06.07.2022 у судове засідання не з'явилися інші учасники справи, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21) була надіслана судом апеляційної інстанції на електрону адресу учасників справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.
При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників ТОВ «Лідер А», ТОВ «Спектр-Агро» та арбітражного керуючого Семенов Д.С.
Позиції учасників справи
06.07.2022 у судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник ТОВ «Спектр-Агро» та арбітражний керуючий Семенов Д.С. у судовому засіданні 06.07.2022 заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (надалі за текстом договору - Сторона-1/кредитор) та ТОВ «Остер» (надалі за текстом договору - Сторона-2/поручитель) укладено договір поруки.
За змістом п. 1.1. Договору поруки від 19.03.2020 поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Янтар-Черкаси» (…), надалі за текстом - позичальник, у повному обсязі зобов'язань за: А) кредитним договором №010/05-02/058-07 «Про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості для корпоративних клієнтів», що укладений 27 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та позичальником, надалі за текстом - Договір кредиту-1, право вимоги за яким набуто Стороною-1 на підставі договору факторингу №102 від 18 березня 2020 року, укладеному між Стороною-1 та ТОВ «ФК «Форінт», який у свою чергу набув відповідні права вимоги за договором факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладеному 08 грудня 2016 року між ТОВ «ФК «Форінт» та ПАТ «Вектор Банк», а останній набув їх у АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно Договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08 грудня 2016 року; Б) кредитним договором №010/05-02/064-08 «Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія», що укладений 06 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та Позичальником відповідно до умов Генеральної кредитної угоди №010/05-02/064-08/г від 06 серпня 2008 року, надалі за текстом - Договір кредиту-2, право вимоги за яким набуто Стороною-1 на підставі договору факторингу №102 від 18.03.2020 року, укладеному між Стороною-1 та ТОВ «ФК «Форінт», який у свою чергу набув відповідні права вимоги за договором факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладеному 08 грудня 2016 року між ТОВ «ФК «Форінт» та ПАТ «Вектор Банк», а останній набув їх у АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно Договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08 грудня 2016 року, а саме повернення заборгованості за: кредитом, що слідує з Договору кредиту-1, у розмірі, що складає гривневий еквівалент 1 718 125,37 доларів США (на день відповідного платежу); нарахованими процентами за користування кредитом згідно Договору кредиту-1 у розмірі, що складає гривневий еквівалент 1 747 974,72 доларів США (на день відповідного платежу); штрафними санкціями за Договором кредиту-1 у розмірі, що складає гривневий еквівалент 515 794,30 доларів США (на день відповідного платежу); нарахованими процентами за користування кредитом згідно Договору кредиту-2 у розмірі, що складає гривневий еквівалент 24526,89 євро (на день відповідного платежу);
В силу підп. 2.1.1. п. 2.1. Договору поруки від 19.03.2020 поручитель зобов'язаний у випадку невиконання позичальником зобов'язань за Договором кредиту на першу вимогу кредитора - виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора згідно повідомлення останнього;
Згідно з підп. 2.3.1. п. 2.3. Договору поруки від 19.03.2020 кредитор зобов'язаний з дати виконання Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання надати останньому необхідні документи для реалізації належного йому права зворотної вимоги до Позичальника, в тому числі, але не обмежуючись, укласти договір про заміну кредитора у зобов'язанні у зв'язку з його виконанням третьою особою, тощо;
У відповідності до підп. 2.4.1. п. 2.4. Договору поруки від 19.03.2020 кредитор має право у разі невиконання Позичальником та/або Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання задовольнити свої вимоги в порядку, визначеному Договором кредиту та правочинами, що його забезпечують.
Також, необхідно зазначити, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.04.2020 у справі № 925/367/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Остер»; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі № 925/367/20 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Остер», в тому числі визнано вимоги: ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» у сумі 5 404 826,98 грн, з яких: 4 204,00 грн - судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу; 4 260 246,85 грн - основного боргу кредиту, відсоткам, комісії, які підлягають погашенню у четверту чергу; 1 140 376,13 грн - пені, які підлягають погашенню у шосту чергу; ТОВ «Спектр-Агро» на суми 67 731,00 грн - судовий збір та авансована винагорода арбітражному керуючому; 9 725 221,54 грн - вимоги не забезпечені заставою; 5 589 847,61 грн - неустойка/штрафні санкції; ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на суми: 4 204,00 грн - судовий збір; 4 260 246,85 грн - вимоги не забезпечені заставою; 1 140 376,13 грн -неустойка/штрафні санкції.
Постановляючи ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі № 925/367/20, суд виходив з того, що «Оскільки єдиною умовою закону щодо укладення договорів поруки є забезпечення таким договором реального зобов'язання (яку в даному випадку дотримано), то договір поруки є укладеним. Оскільки норми закону, які визначають його нікчемність, відсутні, то даний правочин є правомірним. При цьому суд також керується положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та нормами ч. 3 ст. 184 і ч. 3 ст. 237 ГПК України; а також відмовлено у визнанні вимог ТОВ «Лідер А» на суму 106 939 809,93 грн, однак останні визнані постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 09.12.2020 у справі № 925/367/20 боржника визнано банкрутом; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.
В подальшому, 01.02.2021 ТОВ «Спектр-Агро» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом, що є предметом судового розгляду.
На підтвердження вказаних обставин у справі наявні наступні докази: договір поруки від 19.03.2020 укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» та ТОВ «Остер» (а.с. 126, 128 т. 15); інформаційний лист ТОВ «Лідер А» без дати і номеру на адресу ТОВ «Остер» з відповіддю на нього від 28.09.2021 (а.с.149, 175 т. 15); заява ОСОБА_1 (а.с. 196 т. 15); лист-пропозиція ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» від 20.03.2020, адресована ТОВ «Остер» (а.с. 205 т. 15).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, позивача та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Лідер А» не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Приписами ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею; господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує (...) спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України; господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (…).
Частиною 2 статті 42 КУзПБ передбачено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 42 КУзПБ).
Положеннями частини 1 статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
В силу ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, укладаючи договір, сторони повинні мати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Оскільки договір поруки є безоплатним, тобто не має очевидної економічної мети (за винятком випадку, коли поручитель бере плату за свої послуги з боржника відповідно до ст. 555 ЦК України, то суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з'ясовувати дійсні мотиви, через які особа поручається за боржника перед кредитором і чи є такі мотиви легітимними.
Згідно з стандартною діловою практикою боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов'язаності, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником, як правило, спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов'язань боржника.
Укладення поручителем договору з кредитором без наявності будь-яких відносин з боржником є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.
Зокрема, цей факт може свідчити про недобросовісність таких дій, їх спрямування на зміну територіальної підсудності спорів, що випливають з основного зобов'язання, чи обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов'язанням.
Вирішуючи спір про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, суд встановлює, яким чином наслідки такого правочину вплинули або можуть вплинути на права та інтереси цієї особи, оскільки звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору спрямоване на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних із вчиненням такого правочину.
Відтак, необхідним є надання оцінки діям сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, спрямованими на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав і правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Отже, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам).
Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, «на зло» іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).
За наявності у спірного договору ознак фраудаторного правочину, вчиненого боржником на шкоду майновим інтересам кредитора, що є зловживанням правом щодо позивача, останній має легітимний інтерес у визнанні цього правочину недійсним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.02.2021 у справі № 908/1152/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066793).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 203 ЦК України).
Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Поручитель, який став солідарним боржником у зв'язку з невиконанням позичальником свого обов'язку у кредитному зобов'язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами.
Зазначений вище висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17.
Так, боржник, який вчиняє дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Разом з тим, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019.
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Таким чином, усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.
Близька правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.
Як же зазначалось вище, спірний договір поруки укладено 19.03.2020, в той час як справу про банкрутство відкрито 16.04.2020. Тобто договір укладено менш як за місяць до її відкриття.
Слід зазначити, що на момент укладення спірного договору поруки (19.03.2020): борг боржника перед позивачем складав більше 10 млн.грн. Так, станом на 06.09.2018 - 10 441 836.76 грн., який згідно з мировою угодою погашений не був, у зв'язку з чим 24.09.2018 позивачем було подано заяву до відділу ДВС та відкрито виконавче провадження, у ході якого боржник спромігся погасити суму лише 267 619,62 грн; борг боржника перед іншими кредиторами згідно з ухвалою суду від 10.11.2020 (без урахування вимог ТОВ «Фінансова компанія «Централ фінанс») складав 59 189 473,65 грн (9725 221,54 +5589847,61 +2041554,50 +6150000,00 +20348242,35 +2315878,09 +243734,16 +1247939,18 +2868632,40 +8658423,82); на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Остер» та на момент укладення спірного договору поруки від 19.03.2020 майно ТОВ «Остер» (в тому числі й кошти на рахунках) було арештоване у виконавчому провадженні.
З наведеного вбачається, що боржник, який не може виконати свої зобов'язання перед кредиторами на суму більше 59 млн.грн., ні в силу власної неплатоспроможності, ні в силу існуючих арештів на майно, не може виконати зобов'язання іншої особи на суму 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 євро. Ці обставини є нетиповою діловою практикою, яка свідчить про те, що договір поруки було укладено з іншою метою, аніж реальне забезпечення виконання ТОВ «Остер» основного зобов'язання ТОВ «Янтар-Черкаси».
Крім того, відсутні будь-які пояснення узяття на себе зобов'язання передати грошові кошти для відновлення роботи ТОВ «Янтар-Черкаси» (яке саме перебуває у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство), як і відсутні докази цьому.
Також, до матеріалів справи не надано докази відносин ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» з боржником (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов'язаності, економічної залежності чи підпорядкування тощо), які могли б розглядатися як спонукання поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов'язань ТОВ «Янтар-Черкаси».
Доводи колишнього керівника (свідка ОСОБА_1 ): про наявність у ТОВ «Остер» на складах продукції на суму більш ніж 72 млн. грн. - спростовуються відкриттям 24.09.2018 виконавчого провадження про стягнення на користь позивача 10 441 836,76 грн, у ході якого боржник спромігся погасити суму лише 267 619,62 грн; посилання на ділові зв'язки з ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» не підтверджені доказами.
Отже, дійсним мотивом, через який ТОВ «Остер» поручилося за ТОВ «Янтар-Черкаси» перед ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» є створення правової підстави для визнання вимог ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на цю суму до боржника у межах справи про банкрутство ТОВ «Остер» та отримання прав кредитора чи й члена комітету кредиторів.
Встановлюючи, яким чином наслідки спірного правочину вплинули на права ТОВ «Спектр-Агро», суд дійшов висновку, що визнання ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» кредитором у цій справі про банкрутство зменшує розмір задоволення вимог ТОВ «Спектр-Агро внаслідок необхідності пропорційного розподілу отриманих від реалізації активів боржника коштів між усіма кредиторами однієї черги. Такий спосіб захисту порушеного права як визнання договору недійсним прямо передбачено ст.16 ЦК України.
За таких обставин, дії ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» і ТОВ «Остер» щодо укладення спірного договору поруки від 19.03.2021 є недобросовісними і несправедливими по відношенню до інших кредиторів, є зловживанням правом на укладення договору поруки, спрямовані на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.
Відтак, ТОВ «Остер» перебуваючи у стані неплатоспроможності та у стані неможливості виконати зобов'язання перед кредиторами через накладені арешти, уклало з ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» спірний договір поруки від 19.03.2020, за яким взяло на себе зобов'язання у розмірі 3 981 894,39 доларів США 24 526,89 євр. без відповідних майнових дій іншої сторони (ТОВ «Янтар-Черкаси»), предметом яких було б отримання економічної вигоди для ТОВ «Остер».
Враховуючи те, що 16.04.2020 відкрито провадження у справі №925/367/20 про банкрутство ТОВ «Остер», а постановою від 09.12.2020 останнє визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, отже спірний договір поруки укладено ТОВ «Остер» у «підозрілий» в розумінні ст. 42 КУзПБ період протягом одного місяця, що передував відкриттю провадження у справі про його банкрутство.
Зазначені вище обставини, відповідно до ч. 2 ст. 42 КУзПБ є правовою підставою для визнання недійсним спірного договору поруки від 19.03.2020.
Таким чином, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу ТОВ «Лідер А» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер А» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21) залишити без змін.
3. Справу №925/367/20(925/107/21) направити до Господарського суду Черкаської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 15.07.2022.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
О.М. Остапенко