Справа № 500/2298/22
15 липня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому (відповідно до нової редакції позовної заяви, а.с.30-32), просить:
визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 17.06.2022 № 1900-0207-8/16689, у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періодів роботи з 01.03.1994 по 03.12.2003 у колгоспі ім.І. Франка різноробочим ферми, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 та період роботи з 06.03.1987 по 10.07.1998 у ВАТ “Тернопільоблагрообладнання”;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1994 по 03.12.2003 у колгоспі ім.І.Франка різноробочим ферми, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 та період роботи з 06.03.1987 по 10.07.1998 у ВАТ “Тернопільоблагрообладнання”, призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), провівши перерахунок пенсії з 23.02.2022.
В обґрунтування позову зазначає, що працював на різних роботах та має 29 років страхового стажу, проте відповідач відмовляється зарахувати окремі періоди роботи до цього стажу. Спірними періодами є робота: з 01.03.1994 по 03.12.2003 у колгоспі ім.І.Франка Гусятинського району, що підтверджується записами трудової книжки, архівними довідками від 14.04.2022 № 244, № 243 та № 242, період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік, що підтверджуються записом в трудовій книжці та відповіддю центру зайнятості від 20.05.2022 № 397 про перебуванню на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, проте такі безпідставно не враховані відповідачем через те, що на титульній сторінці трудової книжки дата народження зазначена не повністю.
Інший період роботи з 06.03.1987 по 10.07.1998 у ВАТ «Тернопільоблагрообладнання», підтверджується копіями наказів про прийняття та звільнення з роботи та довідкою № 11/05/22-1 від 11.05.2022, виданою ТДВ «Тернопільоблагрообладнання», проте цей період не зарахований, бо згідно долучених сканкопій наказів про зарахування та звільнення зазначене по батькові особи ( ОСОБА_2 ), що не відповідає по батькові заявника згідно з паспортними даними ( ОСОБА_3 ).
Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії за віком протиправною та вказує, що орган Пенсійного фонду України безпідставно не зарахував до його страхового стажу зазначені періоди трудової діяльність згідно з відомостями трудової книжки та додатковими документами, та відмовив у призначенні пенсії. Недоліки у заповненні вищевказаних документів не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу та призначенні пенсії. Відмова відповідача у зарахуванні трудової діяльності до страхового стажу порушує законні права та інтереси позивача, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 22.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 22.06.2022 разом з позовною заявою та додатками надіслані відповідачу в його електронний кабінет та доставлені 22.06.2022 та 06.06.2022 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.37-38).
Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою (зареєстрованою 16.05.2022 за №1279), у якій просив призначити пенсію за віком. До заяви додав документи, необхідні для призначення пенсії.
Листом від 17.06.2022 №1900-0207-8/16689 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, повідомивши, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком за наявності страхового стажу не менше 29 років. Відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, його страховий стаж складає 14 років 05 місяців 10 днів. Відповідач зазначив, що неможливо врахувати до страхового стажу такі періоди:
з 01.03.1994 по 03.12.2003, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження зазначена не повністю, що є порушенням пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за N 110 (далі - Інструкція № 58);
з 06.03.1987 по 10.07.1998 згідно долучених сканкопій наказів про зарахування та звільнення, бо зазначене по батькові особи ( ОСОБА_2 ) не відповідає по батькові заявника згідно з паспортними даними ( ОСОБА_3 ) (а.с.33).
Позивач вважає, що не зарахування до страхового стажу періодів його трудової діяльності через недоліки заповнення трудової книжки, а також невірне зазначення по батькові в інших документах, що підтверджують роботу на підприємстві, та відмова у призначенні пенсії за віком порушує його право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи,
За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Так, на підтвердження страхового стажу позивачем разом з заявою про призначення пенсії була надана трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 , дата заповнення 04.03.2000, видана на особу ОСОБА_1 , дата народження 1962 рік, копія якої долучена до матеріалів адміністративної справи (а.с.7-9).
Через відсутність повного запису дати народження відповідач не зарахував страховий стаж позивачу з 01.03.1994 по 03.12.2003, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік.
Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи ОСОБА_1 , суд зазначає, що порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача було врегульовано Інструкцією №58.
Пунктом 2.2 цієї Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції № 58).
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів (пункт 2.13 Інструкції № 58).
Отже, вимоги щодо зазначення на титульній сторінці трудової книжки працівника дати його народження, прямо передбачені Інструкцією № 58, що була чинною на час заповнення титульної сторінки трудової книжки позивача.
З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки колгоспника позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що в графі дата народження вказано « 1962», що відповідає року народження ОСОБА_1 . Також наявний підпис особи, уповноваженої на видачу трудових книжок та відбиток печатки підприємства, уповноваженою особою якого було заповнено трудову книжку. Як слідує з паспортних даних датою народження позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). Дата народження ОСОБА_1 на титульній сторінці його трудової книжки зазначена не повністю.
Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, зазначення лише року народження працівника замість повної дати його народження відповідно до паспортних даних, на титульній сторінці трудової книжки, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу його роботи.
При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу наявні відповідні записи про його роботу з 1994 року по 2000 рік, роботу у 2003 році, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік.
Так, згідно з записами трудової книжки позивача він працював на таких роботах:
№1, 01.03.1994 прийнятий на роботу в колгосп ім.І.Франка, різноробочим ферми, підстава: протокол №3 від 10.03.1994,
№2, 07.02.2000, звільнений з роботи різноробочим ферми у зв'язку з реорганізацією господарства, підстава: протокол №1 від 27.01.2000,
№3, 25.05.2003, прийнятий тимчасово на роботу по обробітку цукрового буряка в ПАП «Медобори», підстава: наказ №5 від 25.05.2003,
№4, 31.07.2003, звільнений з роботи у зв'язку з закінченням терміну договору, підстава: наказ №7 від 31.07.2003,
№5, 26.10.2003, прийнятий на роботу на рвання цукрового буряка в ПАП ім.І.Франка, підстава: наказ №17 від 26.10.2003,
№6, 03.11.2003, звільнений з роботи у зв'язку з закінченням робіт, підстава: наказ №18 від 03.11.2003.
Додатково період роботи з 1994 по 1999 роки та за 2003 рік підтверджується архівними довідками про трудовий стаж, виданими 14.04.2022 Комунальною архівною установою «Трудовий архів Гусятинської селищної ради», №272, 243, 244 (а.с.10-12).
Трудова книжка позивача також містить запис №15 з відомостями про призначення з 18.03.2008 виплати допомоги по безробіттю. Додатково період виплати допомоги по безробіттю з 18.03.2008 по 19.06.2008 підтверджується листом Гусятинської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 20.05.2022 за № 397 (а.с.18).
Суд акцентує увагу на тому, що виявлені відповідачем недоліки не стосуються періодів роботи позивача чи перебування на обліку в центрі зайнятості, а лише недоліків у написанні дати народження позивача.
З огляду на такі обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання, що до страхового стажу позивача підлягають спірні періоди трудової діяльність та періоди, коли виплачувалася допомога по безробіттю, які зазначені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , з 01.03.1994 по 07.02.2000 та за 2003 рік, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік, незважаючи на допущене неповне зазначення дати народження ОСОБА_1 на титульній сторінці трудової книжки.
Відтак, до страхового стажу позивача слід зарахувати відповідні періоди, які зазначені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , а саме з 01.03.1994 по 07.02.2000 різноробочим ферми у колгоспі ім.І.Франка (реорганізованого в селянську спілки ім.І.Франка, ТзОВ ім.І.Франка) та за 2003 рік у ПАП «Медобори» та ПАП ім.І.Франка, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік.
Інший спірний період з 06.03.1987 по 10.07.1998 стосується роботи в ВАТ «Тернопільоблагрообладнання», та не зарахований через те, що в наказах про зарахування та звільнення зазначено по батькові особи ( ОСОБА_2 ), що не відповідає по батькові заявника згідно з паспортними даними ( ОСОБА_3 ).
Судом встановлено, що такий період відсутній у записах трудової книжки позивача, а тому для його підтвердження згідно з вимогами Порядку №637 надані інші докази, а саме:
копія наказу Тернопільської обласної контори «Агропромкомплект» №27к від 06.03.1987 про прийняття ОСОБА_1 з 06.03.1987 робітником 3 розряду (а.с.15),
копія наказу ВАТ «Тернопільоблагрообладнання» №25к від 03.07.1998 про звільнення ОСОБА_1 з 10.07.1998 (а.с.16),
довідка № 11/05/22-1 від 11.05.2022, видана ТДВ «Тернопільоблагрообладнання» про те, що Тернопільська обласна контора «Агропромкомплект» реорганізовувалася, зокрема у ВАТ «Тернопільоблагрообладнання», а в подальшому у ТДВ «Тернопільоблагрообладнання» (а.с.17).
Позивач зазначає, що в наказах про прийняття його на роботу та звільнення допущена описка у написанні по батькові особи, вказано ОСОБА_2 , замість вірного ОСОБА_3 , проте спірні періоди стосуються саме його трудової діяльності у ВАТ «Тернопільоблагрообладнання»
Відповідач інших підстав для відмови у зарахуванні цього спірного періоду до страхового стажу, окрім як невідповідності у написанні по батькові не зазначає в оскаржуваній відмові. Проте така допущена описка в написані по батькові позивача не може бути виправданою, оскільки допущена не з вини працівника. На переконання суду, самі лише описки у написанні по батькові в документах, що підтверджують страховий стаж позивача, не можуть слугувати безумовною та обґрунтованою підставою для відмови у зарахуванні відповідних періодів до страхового стажу, коли судом достеменно встановлено, що вони стосуються саме позивача ОСОБА_1 .
А тому і період роботи у ВАТ «Тернопільоблагрообладнання» з 06.03.1987 по 10.07.1998, незважаючи на допущені помилки (описки) у написанні по батькові позивача у наказах про прийняття та звільнення з роботи, підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформленої листом від 17.06.2022 №1900-0207-8/16689, у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів, які зазначені у його трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , а саме з 01.03.1994 по 07.02.2000 різноробочим ферми у колгоспі ім.І.Франка (реорганізованого в селянську спілки ім.І.Франка, ТзОВ ім.І.Франка) та за 2003 рік у ПАП «Медобори» та ПАП ім.І.Франка, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік, та роботи у ВАТ «Тернопільоблагрообладнання» з 06.03.1987 по 10.07.1998.
Для захисту прав позивача необхідно задовольнити і похідні позовну вимогу та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 вказані спірні періоди до страхового стажу.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком з 23.02.2022, то суд зазначає таке.
За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV у період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року право на призначення пенсії за віком мають чоловіки після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 60 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто набув право на призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.
Як слідує з оскаржуваної відмови позивачу зараховано страховий стаж 14 років 05 місяців 10 днів. При цьому у разі зарахування вищевказаних спірних періодів роботи та отримання допомоги по безробіттю до страхового стажу ОСОБА_1 , його страховий стаж становитиме понад 29 років та є достатнім для призначення пенсії за віком, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваної відмови відповідача у призначені пенсії за віком і зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV.
З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.
Відтак пенсію позивачу необхідно призначити з 23.02.2022, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (60 років), зважаючи на те, що позивач звернувся за пенсією 16.05.2022, тобто до спливу трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.
Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у сумі 992,40 грн, сплачений відповідно до квитанції від 02.06.2022 (а.с.21).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 17.06.2022 №1900-0207-8/16689, у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів, які зазначені у його трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , а саме з 01.03.1994 по 07.02.2000 різноробочим ферми у колгоспі ім.І.Франка та за 2003 рік у ПАП «Медобори» та ПАП ім.І.Франка, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди, які зазначені у його трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , а саме з 01.03.1994 по 07.02.2000 різноробочим ферми у колгоспі ім.І.Франка та за 2003 рік у ПАП «Медобори» та ПАП ім.І.Франка, а також період перебування на обліку у центрі зайнятості за 2008 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з 23.02.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складений та підписаний 15 липня 2022 року.
Суддя Чепенюк О.В.