06 липня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3462/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Куленяк А.І.,
представника позивача - Гуйванюка Й.Є.,
представника відповідача - Мазуки Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 87 від 18 січня 2022 року;
- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 330.19 від 22 лютого 2022 року з додатком повністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що НКРЕКП протиправно зменшило тарифи на виробництво теплової енергії у 2022 році за наслідками перевірки 2019 -2020 років, що призвело до встановлення тарифів нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання всупереч положень статті 20 Закону України "Про теплопостачання". Встановлення тарифів нижче собівартості призведе, крім іншого, до неможливості виконання інвестиційної програми у 2022 році. Постанова НКРЕКП № 991 не передбачає повноважень Комісії змінювати тарифи у поточному періоді через зміну тарифів минулих періодів. Методикою, затвердженою постановою НКРЕКП № 991, передбачено лише можливість Комісії прийняти рішення про направлення додатково отриманого доходу за попередній період на виконання додаткової інвестиційної програми (50%) та частину залишити у розпорядженні ліцензіата (50%).
Стосовно порушень, виявлених під час перевірки позивач зазначив, що згідно Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585, ліцензіат зобов'язаний виконувати схвалену інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування. Водночас, обсяг фінансування залежить від обсягу надходжень від споживачів. На час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень заборгованість споживачів теплової енергії перед ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" складала 514 624 853,86 грн., що жодним чином не було враховано перевіряючими. Разом з тим, згідно постанови НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585 ліцензіат не може нести відповідальність за недофінансування, яке сталося з незалежних від нього причин.
Також, на думку позивача, є необґрунтованим різне коригування тарифів для різних категорій споживачів.
Оскаржувані постанови прийняті Комісією, на думку позивача, на підставі акта перевірки, що не має юридичної сили, адже відповідачем не погоджено порядок проведення перевірки та форму акту перевірки із відповідним державним органом контролю.
Крім того, на думку позивача, відповідачем порушено визначений Законом № 877-V п'ятиденний строк прийняття розпорядчого акту за наслідками здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження .
31.05.22 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що статтею 17 Закону України "Про НКРЕКП" Комісії надано повноваження з контролю додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов, для цього Регулятор має право встановлювати державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно пункту 4.14 Методики, затвердженої постановою НКЕРКП № 991 під час здійснення державного контролю Регулятор має право за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Також представник відповідача зауважував, що дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" не розповсюджується на спірні правовідносини.
В результаті аналізу ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії на Кременчуцький ТЕЦ за 2019 - 2020 роки встановлено, що позивач не дотримався затвердженої структури витрат у частині як недофінансування статей витрат, так і перевитрат фактичних витрат у порівнянні з плановими, на підставі яких розрахований та затверджений тариф на виробництво теплової енергії, з урахуванням фактичного відпуску теплової енергії, внаслідок чого Регулятором встановлено отримання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" додаткового доходу в розмірі 112 615,48 тис. грн., а саме: недовиконання ремонтних та інвестиційних програм на суму 32 839,32 тис. грн. та недофінансування за статтями "витрати на паливо" та іншими статтями витрат з урахуванням обґрунтованих перевитрат у сумі 79 776,16 тис. грн.
Отже, має місце невиконання позивачем заходів Інвестиційної програми на 2019 - 2020 роки, що свідчить про порушення підпункту 18 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва у частині виконання інвестиційної програми в затверджених об'ємах за відповідними напрямками, розробленої, погодженої та схваленої відповідно до вимог Порядку № 2585.
Крім того відповідач посилається на те, що прийняття оскаржених постанов належить до його дискреційних повноважень.
06.06.2022 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач спростовує мотиви, викладені у відзиві та наполягає на протиправності оскаржених постанов.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі документи і матеріали, з урахуванням поданих доказів, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності судом встановлено наступне.
На підставі плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2021 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 18.11.2020 №2134, постанов НКРЕКП від 09.09.2021 № 1523 «Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у 4 кварталі 2021 року" та від 10.12.2021 № 2570 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", посвідчення на проведення планової перевірки від 27.10.2021 № 662 відділом НКРЕКП у Полтавській області проведено планову перевірку дотримання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» вимог законодавства у сфері теплопостачання та ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, за результатами якої складено Акт від 24.12.2021 № 757.
В результаті аналізу ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії на Кременчуцький ТЕЦ за 2019 - 2020 роки встановлено, що позивач недотримався затвердженої структури витрат у частині як недофінансування статей витрат, так і перевитрат фактичних витрат у порівнянні з плановими, на підставі яких розрахований та затверджений тариф на виробництво теплової енергії, з урахуванням фактичного відпуску теплової енергії, внаслідок чого Регулятором встановлено отримання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" додаткового доходу в розмірі 112 615,48 тис. грн., а саме: недовиконання ремонтних та інвестиційних програм на суму 32 839,32 тис. грн. та недофінансування за статтями "витрати на паливо" та іншими статтями витрат з урахуванням обґрунтованих перевитрат у сумі 79 776,16 тис. грн.
Пунктом 3 постанови НКРЕКП від 18.01.2022 № 87 про накладення штрафу на ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" передбачено Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання відповідно до пунктів 1,13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 20 Закону України «Про теплопостачання», пункту 4.14 Методики підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ" шляхом його зміни в бік зменшення на суму додатково отриманого доходу в розмірі 112 615,48 тис. грн.
22.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову № 330.19 про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2733 шляхом заміни в абзацах другому - шостому пункту 1 цифр "1008,45", "1983,28","1991,69","3396,44", "1684,16" відповідно цифрами "870,91" грн, "1814,37" грн, "1843,68" грн, "3248,05", "1567,80". Додаток до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2733 викладено в новій редакції /т. № 1, а.с. 187-189/.
Позивач не погодився із зазначеними постановами та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
НКРЕКП - Регулятор, діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до статті 1 якого є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - також Закон № 1540-VIII) Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Відповідно до статті 3 зазначеного Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Одночасно, Регулятор здійснює державне регулювання шляхом реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Разом з тим, відповідно до пункту 13 статті 17 Закону для ефективного конання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов'язкові для виконання рішення з питань, що належать до його компетенції, встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу, для чого НКРЕКП надано право відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими для виконання.
Статтею 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
У статті 14 Закону № 1540-VIII визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень, відповідно до частин першої та другої якої засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
За правилами частини п'ятої статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Як вже зазначалося судом, відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:
1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;
2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;
3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;
5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;
6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
5. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Частиною 2 - 4 статті 22 Закону № 1540-VIII передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Вирішуючи позовну вимогу щодо оскарження постанови НКРЕКП № 330.19 від 22 лютого 2022 року суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності врегульовано Законом України "Про теплопостачання".
Загальні засади формування тарифів на теплову енергію визначено статтею 20 цього Закону.
Так, за приписами частини 1 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно частини 15 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
Як встановлено судом, тарифи на виробництво теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" на 2022 рік були установлені постановою НКРЕКП № 2733 від 22.12.2021 /т. № 1, а.с. 52/. Структуру тарифів на 2022 рік визначено додатком до цієї постанови /т. № 1, а.с. 54/.
Підставою зменшення тарифів на виробництво теплової енергії у 2022 році, здійсненого постановою НКРЕКП № 330.19 від 22 лютого 2022 року шляхом заміни в абзацах другому - шостому пункту 1 цифр "1008,45", "1983,28","1991,69","3396,44", "1684,16" відповідно цифрами "870,91" грн, "1814,37" грн, "1843,68" грн, "3248,05", "1567,80" слугував висновок перевірки про те, що у 2019 - 2020 роках позивач недотримався затвердженої структури витрат у частині як недофінансування статей витрат, так і перевитрат фактичних витрат у порівнянні з плановими, на підставі яких розрахований та затверджений тариф на виробництво теплової енергії, внаслідок чого Регулятором встановлено отримання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" додаткового доходу в розмірі 112 615,48 тис. грн.
Тобто, зменшення тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" у 2022 році було здійснено НКРЕКП без урахування розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання, а лише з урахуванням порушень, допущених позивачем у 2019-2020 роках.
Як вбачається з додатку до постанови НКРЕКП № 2733 від 22.12.2021, якою визначалася структура тарифів на 2022 рік, з урахуванням усіх витрат ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" мала отримати у 2022 році прибуток у розмірі 34 518,40 тис. грн.
Після зміни тарифів на виробництво теплової енергії у 2022 році, здійсненого оскарженою у цій справі постановою НКРЕКП № 330.19 від 22 лютого 2022 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за наслідками 2022 року вже не могло не тільки отримати прибуток, але і покрити витрати на виробництво теплової енергії, адже сума, на яку було зменшено тарифи (112 615,48 тис. грн.) значно перевищує суму запланованого прибутку (34 518,40 тис. грн).
Отже, нові тарифи на виробництво теплової енергії у 2022 році для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", передбачені оскарженою у цій справі постановою НКЕРЕКП № 330.19 від 22 лютого 2022 року, є нижчими розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання, що суперечить приписами частини 15 статті 20 Закону України "Про теплопостачання".
Як вже зазначалося судом, Регулятором встановлено отримання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" додаткового доходу в розмірі 112 615,48 тис. грн. у перевіряємому періоді внаслідок недовиконання ремонтних та інвестиційних програм на суму 32 839,32 тис. грн. та недофінансування за статтями "витрати на паливо" та іншими статтями витрат з урахуванням обґрунтованих перевитрат у сумі 79 776,16 тис.грн.
Водночас, НКРЕКП під час проведення перевірки та при прийнятті оскарженої постанови № 330.19 від 22 лютого 2022 року не було враховано можливість/неможливість виконання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" ремонтних та інвестиційних програм з урахуванням стану розрахунків споживачів за теплову енергію.
Згідно наданої позивачем довідки ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" заборгованість споживачів за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води станом на 01.03.2022 складала 514 624 853,86 грн /т. № 1, а.с. 189/.
В контексті наведеного суд зауважує, що процедуру подання, формування, розгляду, схвалення, перегляду та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з метою визначення обґрунтованості запланованих ліцензіатом капіталовкладень та/або витрат при формуванні, розрахунку, встановленні тарифів (цін) на відпуск електричної енергії та/або виробництво теплової енергії (далі - тарифи, ціни) на принципах економічної доцільності та цільового використання коштів ліцензіатом визначено Порядком формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 15.10.2015 № 2585 (далі - Порядок 2585).
У відповідності до пункту 4.1 розділу 4 Порядку 2585 ліцензіат зобов'язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування.
Отже, НКЕРКП, встановлюючи порушення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" недовиконання ремонтних та інвестиційних програм на суму 32 839,32 тис. грн. та недофінансування за статтями "витрати на паливо" та іншими статтями витрат з урахуванням обґрунтованих перевитрат у сумі 79 776,16 грн у 2019 - 2020 роках всупереч положень пункту 4.1 розділу 4 Порядку № 2585 не врахувала фактичного наповнення джерел фінансування (стану розрахунків споживачів за теплову енергію) у перевіряємому періоді, що позбавляло позивача можливості виконати ремонтні та інвестиційні програми у запланованому обсязі.
Неналежне фактичне наповнення джерел фінансування ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" у перевіряємому періоді також підтверджується звітом підприємства про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2020 рік, за змістом якого ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за наслідками господарської діяльності у 2020 році отримала збиток у сумі 8500,00 тис грн /196-197/.
Посилання представника відповідача на те, що заборгованість споживачів за послуги теплопостачання спричинена неналежним проведенням ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" претензійно - позовної роботи є нічим не підтвердженим припущенням, внаслідок чого судом до уваги не береться.
Інших доказів на підтвердження того, що ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" мало можливість у перевіряємому періоді виконати ремонтні та інвестиційні програми з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування відповідачем не надано.
Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що постанова НКРЕКП № 330.19 від 22 лютого 2022 року про зміну тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" на 2022 рік суперечить вищенаведеним положенням Закону України "Про теплопостачання" та Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585, а, отже, є протиправною та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовну вимогу щодо оскарження пункту 3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 87 від 18 січня 2022 року суд виходить з такого.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
У частині другій статті 22 Закону № 1540-VIII законодавцем визначений вичерпний перелік санкції, які можуть бути застосовані Регулятором до суб'єкта господарювання за порушення ним законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Інші заходи впливу регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.02.2019 у справі № 826/14482/17 від 14.03.2019 у справі № 826/3880/18, від 29 січня 2021 року № 520/10318/19, від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19.
Пунктом 3 оскаржуваної постанови НКРЕКП № 87 від 18 січня 2022 року передбачено Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання відповідно до пунктів 1,13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 20 Закону України «Про теплопостачання», пункту 4.14 Методики підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" шляхом його зміни в бік зменшення на суму додатково отриманого доходу в розмірі 112 615,48 тис. грн
За такого правового регулювання оскаржувана постанова НКРЕКП № 87 від 18 січня 2022 року в частині пункту 3, адресованого Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики щодо підготовки та винесення на засідання НКРЕКП проекту рішення є організаційно-розпорядчим актом внутрішньо-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов'язків і обмежень.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 та підтримані Верховним Судом у постанові від 20.04.2022 у справі № 640/21345/18.
Враховуючи вищенаведене підстави для визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови НКРЕКП № 87 від 18 січня 2022 року відсутні.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Виходячи з того, що судом у даній справі задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру, відшкодуванню на користь позивача підлягає сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" ( вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 42225136) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( вул. Смоленська, 19, м. Київ, ідентифікаційний код 39369133) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 330.19 від 22 лютого 2022 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15липня 2022 року.
Суддя К.І. Клочко