Рішення від 14.07.2022 по справі 420/6853/22

Справа № 420/6853/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області № 1742 від 30 березня 2022 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 »;

- зобов'язати Вилківську міську раду Ізмаїлського району Одеської області на найближчому засіданні чергової сесії Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 лютого 2022 року він звернувся онлайн до Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області із письмовою заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованою площею 0,10 га, за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове. До заяви додано: копія паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення учасника бойових дій, графічні матеріали. Проте, Рішенням Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області від 30.03.2022 № 1742 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » позивачеві відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ст.118 Земельного кодексу України. Позивач вважає, протиправним рішення Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області від 30.03.2022 № 1742 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » та таким, що прийняте з порушенням норм Конституції України та Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.05.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.06.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому представника заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Представник стверджує, що відповідно до наданих позивачем графічних матеріалів, бажана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, а отже не може бути відведена для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд (присадибна ділянка). У зв'язку з тим, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться за межами міста, а отже не може бути надана як присадибна ділянка, рішенням № 1742 від 30 березня 2022 року, Вилківською міською радою, ОСОБА_1 було відмолено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

11.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області із письмовою заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове (а.с.6).

До заяви позивачем додано: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, посвідчення учасника бойових дій, графічні матеріали.

30.03.2022 року Вилківською міською радою Ізмаїлського району Одеської області прийнято рішення № 1742, яким відмолено гр. ОСОБА_1 , у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Одеська область, Ізмаїльський р-н, м. Вилкове орієнтовною площею 0,1000 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до ст.118 Земельного кодексу України (а.с.13).

Позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» ч.1 с.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У ст.121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

З огляду на це, позивач , який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Частиною 7 ст.118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз даної норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести конкретні підстави відмови.

В оскаржуваному рішенні, як підставу відмови у наданні надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Одеська область, Ізмаїльський р-н, м. Вилкове орієнтовною площею 0,1000 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідач лише зазначив загальне посилання на ст.118 Земельного кодексу України.

Суд наголошує, що положення ст.118 ЗК України, зокрема ч.7, містить перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проте, відповідач не вказав, який саме із пунктів ч.7 ст.118 ЗК України слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та відмови позивачеві у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Одеська область, Ізмаїльський р-н, м. Вилкове орієнтовною площею 0,1000 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у оскарженому рішенні, суд не погоджується з доводами відповідача про наявність вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки загальне посилання на ст.118 ЗК України не є обґрунтованою та передбаченою законом підставою для такої відмови і має бути пояснене вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Водночас, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у відзиві, як на підставу відмови у наданні позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою, знаходження бажаної земельної ділянки за межами населеного пункту, адже така підстава не наведена в оскаржуваному рішенні і тому не може вважатися законною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Враховуючи вищезазначені обставини та наведені норми права, якими врегульовано спірні відносини, суд робить висновок, що приймаючи рішення № 1742 від 30 березня 2022 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » Вилківська міська рада Ізмаїлського району Одеської області діяла не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та Земельним кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов'язальної частини позовних вимог, суд зазначає, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх умов, передбачених нормами статті 118 ЗК України, для прийняття рішення про надання позивачу відповідного дозволу.

Відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.

Крім того, суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

Законом України від 24.03.2022 року №2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2145-XI), який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до ЗК України.

Законом №2145-XI розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням, зокрема, таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, у відповідача, за наведених судом вище обставин, фактично існує заборона відносно безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, зокрема і що стосується прийняття позитивного рішення щодо надання позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове.

З урахуванням зазначеного, та з метою належного захисту прав позивача, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове у місячний строк після закінчення в Україні воєнного стану, та, за результатами розгляду прийняти відповідне рішення згідно норм ЗК України.

Згідно з положеннями ч. 2 с. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому у суду відсутні підстави для вирішення питання про стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 250, 257- 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вилківської міської ради Ізмаїлського району Одеської області № 1742 від 30 березня 2022 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ».

Зобов'язати Вилківську міську раду Ізмаїлського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове у місячний строк після закінчення в Україні воєнного стану та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення згідно норм ЗК України

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області (вул. Моряків-Десантників, 18 м. Вилкове, Ізмаїльський р-н Одеська область, 68355; код ЄДРПОУ 40594334).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 14.07.2022 року.

Суддя Н.В. Бжассо

Попередній документ
105265144
Наступний документ
105265146
Інформація про рішення:
№ рішення: 105265145
№ справи: 420/6853/22
Дата рішення: 14.07.2022
Дата публікації: 18.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них