14 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2642/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - КДКА Волинської області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 27 січня 2022 року №156/22 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць, відносно позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2021 року засобами електронної пошти від Луцького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги позивачем отримано доручення №313/477-21 та відповідні копії документів для здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 в суді у справі про оскарження рішення 6 прикордонного Волинського загону від 27 серпня 2021 року №121/8827 про припинення подальшого вивчення громадянина ОСОБА_2 , як кандидата для прийняття на військову службу за контрактом.
Згодом, ОСОБА_1 отримала лист дисциплінарної палати КДКА Волинської області №07 від 08 листопада 2021 року про те, що 05 листопада 2021 року голові кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області надійшла скарга ОСОБА_2 щодо її дій як адвоката у вищезазначеній справі. На адресу відповідача 18 листопада 2021 року позивач відправила клопотання про залишення скарги без розгляду та у зв'язку із запланованою відпусткою і неможливістю бути присутньою на засіданні клопотала відкласти розгляд скарги на інший день, висловила бажання бути присутньою під час розгляду скарги.
Зазначає, що не отримала жодних повідомлень про день та час проведення засідання комісії.
Натомість 04 лютого 2022 року отримала копію рішення від 27 січня 2022 року №156/22 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності з застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць.
Вказує, що в порушення норм статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» перевірка відомостей про невиконання або неналежне виконання професійних обов'язків адвокатом, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи і є обов'язковою підставою для порушення дисциплінарної справи не проводилась; в порушення статті 48 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі - Положення №120) протокол засідання не складався. Також всупереч пункту 2 частини другої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката брав участь у голосуванні.
З наведених підстав ОСОБА_1 просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа) (арк. спр. 56-57).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 02 травня 2022 року відповідач отримав 04 травня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення (отримання) документів (арк. спр. 74), однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, про причини такого неподання суду не повідомив.
На адресу суду 05 липня 2022 року від відповідача надійшли матеріали дисциплінарного провадження (арк. спр. 188).
Третя особа у своїх поясненнях щодо позовної заяви від 20 травня 2022 року зазначив, що позивач порушила присягу адвоката України у вигляді несумлінного та безвідповідального ставлення до виконання посадових обов'язків, що призвело до порушення його прав на захист, а саме: затягування вирішення справи по суті у якій він був позивачем так як вона дотепер знаходиться на розгляді у судових органах; повторне звернення до Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із проханням про перепризначення захисника вимагало додаткових моральних та фізичних зусиль та витрат особистого часу; момент виявлення порушення ОСОБА_1 своїх обов'язків негативно позначився на його психологічному стані, що призвело до негативних емоцій та переживань; по новому призначений адвокат доклав додаткових зусиль для поновлення строку звернення до суду із даним позовом; поніс канцелярські витрати на оформлення позовної заяви та інших скарг та заяв (арк. спр. 62-64).
Позивач 01 липня 2022 року подала до суду додаткові пояснення в яких зазначає, що предметом виданого їй доручення було написання і подання позовної заяви, яка на момент звернення ОСОБА_2 до Луцького місцевого центру надання безоплатної правової допомоги вже була подана ним до суду самостійно. Відтак, ОСОБА_2 подав неправдиві відомості центру надання БВПД, що на підставі пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» взагалі виключало можливість надання йому безоплатної правової допомоги. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі №140/8315/21 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі. При цьому, ОСОБА_2 вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржував (арк. спр. 75-78).
Разом з поясненнями подала до суду клопотання про повернення позовної заяви за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів (арк. спр. 186-187).
Відносно поданого клопотання суд зазначає наступне.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , згідно норм КАС України у нього немає процесуальних прав на подання зустрічного позову, окрім як подання пояснень (частина п'ята статі 159 КАС України), тому суд приймає до уваги подані третьою особою пояснення та не вбачає підстав для їх повернення.
ОСОБА_2 13 липня 2022 року подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що у Волинському окружному адміністративному суді дійсно перебувала на розгляді справа за №140/8315/21 за позовом до 6 прикордонного Волинського загону у зв'язку із відмовою посадових осіб вищевказаного загону прийняти його на військову службу за контрактом. Цей епізод стосувався професійно - психологічного відбору, який відбувся у лютому 2021 року та дану відмову позивач оскаржував самостійно без залучення захисників. Тоді як, повторне звернення у серпні 2021 року до 6 прикордонного Волинського загону за для проходження професійно - психологічного відбору з метою вступу на військову службу за контрактом зовсім не стосувалось проходження такого відбору у лютому 2021 року (арк. спр. 194-195).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, оцінивши доводи позивача та пояснення третьої особи у заявах по суті справи, вивчивши матеріали дисциплінарного провадження та дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
На підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 27 жовтня 2017 року №1/38-3 адвокату ОСОБА_1 видано свідоцтво №813 про право на заняття адвокатською діяльністю за робочою адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 12).
Згідно із дорученням Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01 вересня 2021 року №313/477-21 адвоката Ткачук Р.І. призначено для здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 у справі про оскарження рішення 6 прикордонного Волинського загону від 27 серпня 2021 року №121/8827 про відмову у прийнятті на військову службу за контрактом ОСОБА_2 (арк. спр. 16).
На адресу КДКА Волинської області 02 листопада 2021 року надійшла скарга ОСОБА_2 щодо дій адвоката, ОСОБА_1 , яка була передана на розгляд дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області та рішенням комісії №151/21 від 25 листопада 2021 року було порушено дисциплінарне провадження за результатами розгляду якого 27 січня 2021 року адвоката, ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць (арк. спр. 32-33, 37, 39-40).
Копію рішення №156/22 позивачу було надіслано листом 28 січня 2022 року №3/22 та отримано останньою 04 лютого 2022 року (арк. спр. 38, 41).
Не погоджуючись із рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, ОСОБА_1 , звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Професійні обов'язки адвоката визначено у статті 21 Закону №5076-VІ.
Так, згідно з частиною першою статті 21 Закону №5076-VІ під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 01 вересня 2021 року засобами електронної пошти від Луцького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги позивачем отримано доручення №313/477-21 та відповідні копії документів для здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 в суді у справі про оскарження рішення 6 прикордонного Волинського загону від 27 серпня 2021 року №121/8827 про припинення подальшого вивчення громадянина ОСОБА_2 , як кандидата для прийняття на військову службу за контрактом.
Частиною першою статті 33 Закону №5076-VІ встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин другої - третьої статті 33 Закону №5076-VІ дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Частиною першою статті 34 Закону №5076-VІ визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами другою-третьою статті 34 Закону №5076-VІ дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
За приписами частини першої статті 35 Закону №5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Частинами першою-другою статті 36 Закону №5076-VІ передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №5076-VІ дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №5076-VІ заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем рішення від 27 січня 2022 року №156/22 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та застосування до останньої дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць за скаргою ОСОБА_2 від 02 листопада 20221 року.
У постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов'язки владних суб'єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб'єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 від 11 березня 1980 року).
Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Отже, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №813/2876/18, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 і суд не знаходить підстав для відступу від неї.
А тому, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати КДКА Волинської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності/недостатності.
Так, у поданій позовній заяві позивач стверджує, що про призначення часу і дати розгляду справи її повідомлено не було, що порушує право на захист, яким скористатися не було надано можливості.
Згідно з частиною другою 2 статті 40 Закону №5076-VІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Аналогічна норми передбачені і нормами 45- 46 Положення №120.
Суд перевірив пояснення адвоката і встановив, що 25 листопада 2021 року КДКА у складі дисциплінарної палати за результатами розгляду матеріалів перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 прийнято рішення №151/21, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката (арк.спр. 32-33).
Копію рішення про порушення дисциплінарної справи та повідомлення про призначення її розгляду на 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримала листом від 26 листопада 2021 року №111/21 (арк. спр. 31).
За клопотанням позивача розгляд дисциплінарної справи було відкладено на 14:00 год. 27 січня 2022 року.
Відтак, матеріали дисциплінарної справи свідчать, що перше засідання з розгляду дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 було призначено в межах строку, встановленого статтею 40 Закону №5076-VІ, проте воно не відбулося у зв'язку із поданим клопотанням та неприбуття останньої на засідання, тому було відкладено з метою дотримання її прав бути присутньою під час розгляду дисциплінарної справи та надавати свої пояснення і докази стосовно доводів, викладених у скарзі.
Про відкладення розгляду справи на 14:00 год. 27 січня 2022 року позивач була повідомлена листом від 24 грудня 2021 року №122/21, однак поштове відправлення повернулося не врученим із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 189-192).
Відповідно до пункту 44 Положення належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Рекомендований лист було надіслано за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами дисциплінарної справи, що позивач двічі не з'являлася на розгляд дисциплінарної справи 23 грудня 2021 року та 27 січня 2022 року.
У свою чергу, за вимогами законодавства, у разі повторної неявки адвоката або особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки, що у відповідності до вимог законодавства надавало можливість відповідачеві розглянути справу за відсутністю позивача.
Окрім того, суд враховує, що листом від 08 листопада 2021 року №07 адвокату Ткачук Р.І. відповідно пункту 24 Положення та з метою належного проведення перевірки було запропоновано надати письмові пояснення по суті порушених питань (арк. спр. 193) та позивач скориставшись таким правом подала до КДКА Волинської області клопотання від 18 листопада 2021 року про залишення скарги ОСОБА_2 без розгляду (арк. спр. 27).
Таким чином, на думку суду, позивачу була надана можливість надати пояснення, висловлювати заперечення та подавати докази на підтвердження своїх доводів та в спростування обґрунтувань, викладених у скарзі ОСОБА_2 .
Відносно доводів позивача проте, що протокол засідання не складався, а тому не можливо встановити чи був кворум під час голосування, суд зазначає наступне.
Статтею 41 Закону передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону №5076-VI зазначено, що член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Частиною шостою-сьомою статті 50 Закону №5076-VI встановлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
Суд констатує, що рішення №156/22 від 27 січня 2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 було прийнято одноголосно всіма вісьмома членами дисциплінарної палати (арк. спр. 39-40).
Матеріалами справи підтверджено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3 , який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката дійсно брав участь у голосуванні, однак, на думку суду, це не може беззаперечно свідчити про протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування, оскільки навіть за умови неврахування одного голосу, решти семи голосів присутніх членів дисциплінарної палати, цілком достатньо для прийняття оскаржуваного рішення, відтак, допущене процедурне порушення не вплинуло на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та зміст прийнятого рішення.
Окремо суд уважає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду, позивачем не в повній мірі було доведено наявність порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем скарги про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статями 139, 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Паркова, будинок 5, квартира 13, ідентифікаційний код юридичної особи 21749819), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 27 січня 2022 року №156/22 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 14 липня 2022 року.