Справа № 405/763/22
3/405/133/22
15 липня 2022 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Льон С.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №296690 від 04.02.2022 ОСОБА_1 04.02.2022 о 20:31 год. в м.Кропивницький по вул.Чайковського, 92, керував транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП «КОНД КОР» відмовився, повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Згідно з ч. 10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Окрім того, сектор адресно-довідкової роботи Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області надав суду відповідь, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Судом неодноразово за вищевказаною адресою реєстрації та проживання надсилалися конверти із судовими повістками із зазначенням дати, часу та місця проведення розгляду справи.
Крім цього, на офіційному сайті Ленінського районного суду м.Кіровограда (https://ln.kr.court.gov.ua/sud1111/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 своїх прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи, тому суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки його вина підтверджена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №296690 від 04.02.2022; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 04.02.2022; довідкою про наявність у ОСОБА_1 повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом; відеозаписами з відеореєстратора, встановленого в автомобілі екіпажу патрульної поліції та з камер «Bodycam», які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, що підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пропозицію останньому поліцейських щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та послідуючу відмову від проходження.
Судом зазначається, що положення, які визначають порядок проходження огляду на стан сп'яніння закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, пункт 2 Інструкції визначає, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто, поліцейський під час подій 04.02.2022 виявивши ознаки, запропонував особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, пройти огляд на визначення стану сп'яніння - згідно п.6 Інструкції - на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Однак, ОСОБА_1 всупереч вимогам законодавства відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Тому, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки у приватній власності порушника він не перебуває, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч.2 ст. 130, 283, 284, 287 КУпАП,
постановив:
визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Штраф вноситься до установи банку України за наступними реквізитами: рахунок № UA658999980313000149000011001; одержувач - ГУК у Кіров.обл./Кiров.обл./21081300; код одержувача - 37918230; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення (Прізвище, ініціали, Ленінський районний суд м. Кіровограда, протокол серія, номер та дата складення).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу: судовий збір на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон