15 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3985/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» (далі - ТзОВ «Фудлайф Плюс», позивач) звернулося з позовом до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2, від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2, № UA209000/2021/700190/2 та № UA209000/2021/700191/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство відповідно до зовнішньоекономічного контракту №29882021 від 29.09.2021, укладеного між компаніями ТзОВ «Фудлайф Плюс» та експортером - компанією «POL-EXPORT» придбало товар 1 («м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене,… вагою 20206,00 кг.»), товар 2 («сало бокове свиняче морожене, без пісних частин,… вагою 20803,00 кг.»), товар 4 («сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин,… вагою 20144,00 кг. та м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене,… вагою 841,00 кг.»), товар 5 («сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин,… вагою 21135,00 кг.»), товар 6 («сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин,… вагою 20805,00 кг.»), товар 7 («сало бокове свиняче морожене, без пісних частин,… вагою 20998,00 кг.») та згідно зовнішньоекономічного контракту № 27102021 від 27.10.2021, укладеного між компаніями ТзОВ «Фудлайф Плюс» та експортером - компанією «G.VAN LANDSSCHOOT&ZONEN» придбало товар 3 («половини туш свійських свиней охолоджені,… 20447,40 кг.»).
З метою митного оформлення вказаних товарів позивач подав до Львівської митниці митні декларації №UA209160/2021/014386 від 24.11.2021, №UA209160/2021/014440 від 25.11.2021, №UA209160/2021/014546 від 26.11.2021, №UA209160/2021/014628 від 27.11.2021, №UA209160/2021/014668, №UA209160/2021/014669 , №UA209160/2021/014671 від 29.11.2021, у яких ціна товару зазначена за першим методом.
Проте митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2, від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2, № UA209000/2021/700190/2 та № UA209000/2021/700191/2, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.
Позивач з таким твердженням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Герасимів В.Р. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішення та картки відмови. При цьому, вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
29.09.2021 між компаніями ТзОВ «Фудлайф Плюс» та експортером - компанією «POL-EXPORT» укладено контракт №29882021. Відповідно до пункту 1 якого, продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору.
За умовами договору, товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не узгоджені умови поставки, товар може поставлятись на умовах FCA або EXW, або CRТ, або СІР відповідно правилам Інкотермс 2010.
За замовленням покупця продавець надає покупцю послуги по зберіганню, пошуку і додаткового транспортування товару в обсязі і на умовах, визначених цим контрактом.
Якщо інше не обумовлено в проформі-інвойсі або інвойсі, поставка товару здійснюється з таких місць: із адреси холодильної камери (складу), з адреси виробника товару або з адреси продавця.
Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і погрузки товару на транспортні засоби (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010).
Весь товар вказаний в інвойсі поставляється партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватись в залежності від об'єму і кон'юнктури ринку на даний вид продукції, але не може перевищувати узгоджену вартість в інвойсі.
Ціна за одиницю товару не прив'язана до попередніх узгоджених поставках і варіюється в діапазоні, вказаному в інвойсі. Ціна узгодженої партії товару не може бути змінена в односторонньому порядку.
Ціна на товар встановлюється в доларах США та євро. Загальну суму контракту складає сума всіх інвойсів, підписаних в період дії даного контракту (п. 2 контракту).
Оплата товару здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе передоплату, оплату по факту поставки або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару проводиться банківським переказом в доларах США та євро на реквізити продавця, вказані в контракті (п. 6 контракту).
На виконання умов договору, компанія «Pol-Export» Jaroslaw Roszczenko (Польща) виставила позивачу рахунки-фактури від 19.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0741, згідно з яким вартість товару - м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 20206,00 кг. по 1,26 євро/кг становить в загальній сумі 25 459,56 євро, від 19.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0744, згідно з яким вартість товару - сало бокове свиняче морожене, вагою 20803,00 кг. по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 609,53 євро, від 25.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0757, згідно з яким вартість товару - сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20144,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 273,44 євро та м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 841,00 кг. по 1,26 євро/кг становить в загальній сумі 1 059,66 євро, від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0769, згідно з яким вартість товару - сало хребтове свиняче морожене, вагою 21135,00 кг. по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 778,85 євро, від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0763, згідно з яким вартість товару - сало хребтове свиняче морожене, вагою 20805,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 610,55 євро та від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0762, згідно з яким вартість товару - сало бокове свиняче морожене, вагою 20998,00 кг. по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 708,98 євро.
24.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 20206,00 кг.») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014386, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 25 459,56 євро, що згідно курсу становить 769 779,98 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/014386 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 11.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0741 від 1911.2021, автотранспортна накладна від 23.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230056012 від 18.11.2021, зовнішньоекономічний договір контракт купівлі-продажу товарів №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами державної влади, іншими державними органами, копія митної декларації країни відправлення.
25.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («сало бокове свиняче морожене, вагою 20803,00 кг») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014440, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 609,53 євро, що згідно курсу становить 320 125,59 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/014440 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 19.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0744 від 19.11.2021, автотранспортна накладна від 24.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230217879 від 19.11.2021, зовнішньоекономічний договір №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, експортна декларація країни відправлення.
27.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («сало (хребтове) свиняче морожене, вагою 20144,00 кг» та м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 841,00 кг) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014628, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 273,44 євро, що згідно курсу становить 311 671,51 грн. та 1 059,66 євро, що згідно курсу становить 32 147,54 грн. відповідно.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/014628 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0757 від 25.11.2021, пакувальний лист від 25.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №2469/00232/21/01UA від 2.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами №7885601 від 27.11.2021.
29.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («сало хребтове свиняче морожене, вагою 21135,00») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014668, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 778,85 євро, що згідно курсу становить 329 565,49 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/014668 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 26.11.2021, пакувальний лист від 26.11.2021, рахунок фактура №PL/050606979/2021-034/0769 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат від 26.11.2021, прейскурант (прайс-лист) від 08.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.11.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 27.11.2021, копія митної декларації країни-відправлення №21PL301010E1348397 від 27.11.2021.
29.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («сало хребтове свиняче морожене, вагою 20805,00 кг») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014669, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 610,55 євро, що згідно курсу становить 324 419,69 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/014669 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0763 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230680621 від 25.11.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника від 08.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, копія митної декларації країни відправлення 21PL301010E1349870.
29.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («сало бокове свиняче морожене, вагою 20998,00 кг.») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014671, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 708,98 євро, що згідно курсу становить 327 429,21 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/014671 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0762 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарний свідоцтво №230680431 від 25.11.2021, прейскурант (прайс-лист, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими органами державної влади №7893126 від 28.11.2021, копія декларації країни відправлення №21PL301010E1349902 від 27.11.2021.
З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України запропоновано подати такі документи: - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов 'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці товариство листами від 19.11.2021 № 19/11-03, № 19/11-07, від 25.11.2021 № 25/11-02, від 29.11.2021 № 29/11-01, № 29/11-02 та № 29/11-04 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення.
Незважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, а також МД від 26.11.2021 № UA205140/2021/98420, де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг.; від 25.11.2021 № UA205140/2021/97795 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг.; від 25.11.2021 № UA209170/2021/93481 де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг.; від 08.11.2021 № UA205140/2021/86524 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг; від 22.11.2021 №UA100320/2021/ 247943, де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг.
Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2, № UA209000/2021/700190/2 та № UA209000/2021/700191/2 та сформовано картки відмови №UA 209160/2021/000260, №UA 209160/2021/000262, №UA 209160/2021/000271, №UA 209160/2021/000276, №UA 209160/2021/000279, №UA 209160/2021/000280 у прийнятті митної декларації.
У графі 33 оскаржуваних рішень від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700191/2 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у графі 1 автотранспортної накладної CMR від 23.11.2021, від 24.11.2021, від 26.11.2021 № б/н відправником товару зазначено "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом " Prywatne Przebsiedorstwe Uslugowe W.Kus "; у поданій до митного оформлення CMR містяться розбіжності між графою 4 (місце завантаження) - "S. Hertegenbosch, Netherlands 2021.11.18" та графою 21 «Місце складання» - "Zamosc, 2021-11-23", у графі 3 зазначено місце призначення «Луцьк, Україна», натомість у міжнародному ветеринарному сертифікаті № 230056012 від 18.11.2021 - місцем призначення товару вказано «м. Київ, Україна»,), також у даному ветеринарному сертифікаті та сертифікаті якості від 18.11.2021 №б/н вантажо відправником зазначено «ESS-FOODA/S, Vesterbrogade4A, 1620Copenhagen Denmark», що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 № 29882021 розділом 1. Предмет контракту. Передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. договору визначено, що у такому Інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не подавався. Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а урахунку-фактурі від 19.11.2021 № PL/050606979/2021-034/0741 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати. У даному рахунку реєстраційний номер транспортного засобу не відповідає заявленому у МД. Документ поданий за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 23.11.2021 № MRN 21PL301010E1328566 виданий не у країні відправлення Нідерландах, а у Польщі. Документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE599 містить інформацію ідентичну поданій до митного оформлення MRN. Додатково доданий Прайс-лист від 15.11.2021 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Pali Geldrop B.V., ОСОБА_1 , а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, як передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант).
У графі 33 оскаржуваних рішень від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у графі 1 автотранспортної накладної CMR від 25.11.2021, від 26.11.2021 № б/н відправником товару зазначено "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe", тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 25.11.2021, від 26.11.2021 № б/н відсутні відомості у графах 5 (реквізити документів) 14 (умови оплати) та 21, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V3; за умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 № 29882021 розділом 1. Предмет контракту. Передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. договору визначено, що у такому Інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не подавався; Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару; розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а у рахунку-фактурі від 25.11.2021р. № PL/050606979/2021-034/0757 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати; документи, зазначені в додатково наданому Повідомленні імпортера оцінюваного товару ТОВ "ФУДЛАЙФ ПЛЮС", - митна декларація країни відправлення, прайс-лист, та документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE599 не надавались.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 29.11.2021 № UA209000/2021/700190/2 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 26.11.2021 № б/н відсутні відомості у графах 14 (умови оплати) та 21, а у графі 22 відсутній підпис відправника товару, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. Відомості про місце призначення товару не відповідають відомостям у графі 3 (місце призначення) даної CMR, де зазначено м. Київ; За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 № 29882021 розділом 1. Предмет контракту. передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. Договору визначено, що у такому Інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не надавався; Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару; Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а у рахунку-фактурі від 26.11.2021 № PL/050606979/2021-034/0763 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати товару; Прайслист від 08.11.2021 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайслист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Grolleman Vrieshuis B.V., а відправником "Pol-Export"Jaroslaw Roszczenko, та відомостіу даномудокументіне є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайслист (прейскурант); Документ поданий за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 27.11.2021 № MRN 21PL301010E1349870 виданий не у країні відправлення - Нідерландах, а у Польщі. Документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT IE599 до митного оформлення не надавався. У міжнародному ветеринарному сертифікаті № 230680621 від 25.11.2021 - місцем призначення товару вказано «м. Київ, Україна», що суперечить заявленим умовам поставки оцінюваного товару (CPT- UA- Луцьк).
Документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості товару. Декларанту надано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (Інвойс) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація, надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021 та МД від 22.11.2021 №UA100320/2021/ 247943, де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг., МД від 08.11.2021 № UA205140/2021/86524 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг., МД від 25.11.2021 № UA205140/2021/97795 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг., МД від 25.11.2021 № UA209170/2021/93481 де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг., МД від 26.11.2021 № UA205140/2021/98420, де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг.
24.11.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/014401, 25.11.2021 - МД №UA209160/2021/014468, 27.11.2021 - МД №UA209160/2021/014640, 29.11.2021 - МД №UA209160/2021/014704, МД №UA209160/2021/014721, МД №UA209160/2021/014722 за якими імпортований товар 1 («м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 20206,00 кг.»), товар 2 («сало бокове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20803,00 кг.»), товар 4 («сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20144,00 кг. та м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 841,00 кг.»), товар 5 («сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 21135,00 кг.»), товар 6 («сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20805,00 кг.»), товар 7 («сало бокове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20998,00 кг.») відповідно випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
27.10.2021 між компаніями ТзОВ «Фудлайф Плюс» та експортером - компанією «G.VAN LANDSSCHOOT&ZONEN» укладено контракт №27102021. Відповідно до пункту 1 якого, продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору.
За умовами договору, товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не узгоджені умови поставки, товар може поставлятись на умовах FCA або EXW, або CRТ, або СІР відповідно правилам Інкотермс 2010.
За замовленням покупця продавець надає покупцю послуги по зберіганню, пошуку і додаткового транспортування товару в обсязі і на умовах, визначених цим контрактом.
Якщо інше не обумовлено в проформі-інвойсі або інвойсі, поставка товару здійснюється з таких місць: із адреси холодильної камери (складу), з адреси виробника товару або з адреси продавця.
Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і погрузки товару на транспортні засоби (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010).
Весь товар вказаний в інвойсі поставляється партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватись в залежності від об'єму і кон'юнктури ринку на даний вид продукції, але не може перевищувати узгоджену вартість в інвойсі.
Ціна за одиницю товару не прив'язана до попередніх узгоджених поставках і варіюється в діапазоні, вказаному в інвойсі. Ціна узгодженої партії товару не може бути змінена в односторонньому порядку.
Ціна на товар встановлюється в доларах США та євро. Загальну суму контракту складає сума всіх інвойсів, підписаних в період дії даного контракту (п. 2 контракту).
Оплата товару здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе передоплату, оплату по факту поставки або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару проводиться банківським переказом в доларах США та євро на реквізити продавця, вказані в контракті (п. 6 контракту).
На виконання умов договору, компанія «G.VAN LANDSSCHOOT&ZONEN» виставила позивачу рахунок-фактуру від 23.11.2021 №2110384, згідно з яким вартість товару - половини туш свійських свиней охолоджені, вагою 20447,40 кг. по 1,28 євро/кг становить в загальній сумі 26 172,67 євро.
26.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («половини туш свійських свиней охолоджені, вагою 20447,40 кг.») декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014546, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 26 172,67 євро, що згідно курсу становить 794 015,99 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № №UA209160/2021/014546 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 23.11.2021, рахунок-фактура №2110384 від 23.11.2021, пакувальний лист від 23.11.2021, автотранспортна накладна №Т65440513 від 23.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 23.11.2021, сертифікат перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.11.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №27102021 від 27.10.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №7879552 від 26.11.2021, копія митної декларації країни відправлення №21BEE0000088391439 від 23.11.2021.
З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України запропоновано подати такі документи: - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов 'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці товариство листом від 25.11.2021 № 25/11-01 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення.
Незважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021, а також МД від 22.11.2021 № UA209140/2021/120470, де митна вартість такого товару становить 1,75 дол. США за кг.
Відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2 та сформовано картку відмови №UA 209160/2021/000269 у прийнятті митної декларації.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2 зазначено: «Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: зовнішньоекономічним договором від 27.10.2021 № 27102021 розділом 1. «Предмет контракту» передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору, у розділі 2. договору визначено, що у такому Інвойсі сторонами контракту вказується назва, загальна кількість та вартість товару. До митного оформлення такийдокументне надано; у розділі 2 даного договору зазначено, що ціна на товар включає в себе вартість упаковки, маркування і страхування, проте документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; розділом 6. даного договору передбачено, що оплата товару здійснюється на умовах згідно Проформи-інвойсу (до митного оформлення не надано); додатки до зовнішньоекономічного договору від 05.11.2021 №б/н складені одночасно, та містять суттєві розбіжності щодо умов поставки товару, що викликає сумніви у достовірності даних документів; до митного оформлення надано рахунок-фактуру від 23.11.2021 № 2110384 у якому відсутні відомості про умови поставки оцінюваного товару (CPT Луцьк), та відсутні реквізити зовнішньоекономічної угоди. У даному рахунку зазначено термін "prepaid" - передоплата, проте банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару не подавався, що є порушенням вимог п.4 ч.2 ст.53 МКУ; У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 23.11.2021 № B № T 65440513 відсутні відомості щодо умов поставки товару, та реквізитів документів даної партії товару, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. Таким чином документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а саме відомостей щодо умов оплати, та умов поставки оцінюваного товару, що є суттєво для правильності визначення митної вартості на умовах поставки CPT- UA- Луцьк; Прайс-лист виробника товару та документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE599 до митного оформлення не надавались.
Документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості товару. Декларанту надано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (Інвойс) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація, надана в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021 та МД від 22.11.2021 № UA209140/2021/120470, де митна вартість такого товару становить 1,75 дол. США за кг.
26.11.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/014589 за якою імпортований товар 3 («половини туш свійських свиней охолоджені, вагою 20447,40 кг.») відповідно випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: м'ясо свійських свиней морожене, сало бокове свиняче морожене, сало хребтове свиняче морожене, половини туш свійських свиней охолоджені та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так до митної декларації від 24.11.2021 №UA209160/2021/014386 декларантом було подано: сертифікат якості від 11.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0741 від 1911.2021, автотранспортна накладна від 23.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230056012 від 18.11.2021, зовнішньоекономічний договір контракт купівлі-продажу товарів №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами державної влади, іншими державними органами, копія митної декларації країни відправлення.
У свою чергу до митної декларації від 25.11.2021 №UA209160/2021/014440 декларант надав митному органу: сертифікат якості від 19.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0744 від 19.11.2021, автотранспортна накладна від 24.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230217879 від 19.11.2021, зовнішньоекономічний договір №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, експортна декларація країни відправлення.
У свою чергу до митної декларації від 26.11.2021 №UA209160/2021/014546 декларант надав митному органу: сертифікат якості від 23.11.2021, рахунок-фактура №2110384 від 23.11.2021, пакувальний лист від 23.11.2021, автотранспортна накладна №Т65440513 від 23.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 23.11.2021, сертифікат перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.11.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №27102021 від 27.10.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №7879552 від 26.11.2021, копія митної декларації країни відправлення №21BEE0000088391439 від 23.11.2021.
Також до митної декларації від 27.11.2021 №UA209160/2021/014628 декларант надав митному органу: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0757 від 25.11.2021, пакувальний лист від 25.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №2469/00232/21/01UA від 2.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами №7885601 від 27.11.2021.
До митної декларації від 29.11.2021 №UA209160/2021/014668 декларантом було подано: сертифікат якості від 26.11.2021, пакувальний лист від 26.11.2021, рахунок фактура №PL/050606979/2021-034/0769 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат від 26.11.2021, прейскурант (прайс-лист) від 08.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.11.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 27.11.2021, копія митної декларації країни-відправлення №21PL301010E1348397 від 27.11.2021.
Окрім того, до митної декларації від 29.11.2021 №UA209160/2021/014669 декларантом було подано: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0763 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230680621 від 25.11.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника від 08.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, копія митної декларації країни відправлення 21PL301010E1349870.
У свою чергу до митної декларації від 29.11.2021 №UA209160/2021/014671 декларантом було подано: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0762 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарний свідоцтво №230680431 від 25.11.2021, прейскурант (прайс-лист, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими органами державної влади №7893126 від 28.11.2021, копія декларації країни відправлення №21PL301010E1349902 від 27.11.2021.
Також позивач листами від 19.11.2021 № 19/11-03, № 19/11-07, від 25.11.2021 № 25/11-01, № 25/11-02, від 29.11.2021 № 29/11-01, № 29/11-02 та № 29/11-04 надав митному органу пояснення у яких зазначив, що товариством було надано вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість ввезеного товару, а тому надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару є необґрунтованим. При цьому, з поданих декларантом документів усі відомості узгоджуються між собою, числові значення кореспондуються як і у рахунку-фактурі, так і в інших товаросупровідних документах. Щодо оплати товару, зазначив, що укладений контракт передбачає можливість післяоплати, тобто після отримання товару, а тому надання платіжного документа не є обов'язковим та повністю стверджується умовами зовнішньоекономічної операції.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідачем не було визнано митну вартість імпортованих позивачем товарів, зокрема, у зв'язку з відмовою надати додаткові документи, а саме: - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов 'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини..
У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, угода із третіми особами, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
Щодо не подання страхових документів, то суд звертає увагу, що як слідує з матеріалів справи страхування товару позивачем не проводилось. При цьому норми частини другої статті 53 МК України визначають обов'язок надання страхових у разі здійснення такого. Позивач ствердив, що не мав таких витрат. Отже, ненадання позивачем документів щодо страхування товару за відсутності доказів його здійснення є обґрунтованим.
Разом з тим, посилання Львівської митниці у оскаржуваних рішеннях на необхідність коригування митної вартості у зв'язку з не поданням інвойсу із зазначенням назви, загальної кількості та вартості товару як це передбачено розділом 2 контракту від 29.09.2021 №29882021 та від 27.10.2021 № 27102021, на думку суду, не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів справи слідує, що до кожної МД позивачем було надано рахунки-фактури (інвойси) від 19.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0741, від 19.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0744, від 23.11.2021 №2110384, 25.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0757, від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0769, від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0763, від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0762.
Щодо посилання митниці про відсутність у вказаних інвойсах відомостей щодо терміну та способи оплати товару, то такі доводи відповідача спростовуються тим, що укладені сторонами зовнішньоекономічні контракти (договір) від 29.09.2021 №29882021 та від 27.10.2021 № 27102021 містять положення про можливість як передоплати, оплати по факту поставки, так і плати з відстрочкою платежу. Судом встановлено, що при ввезенні позивачем товару на митну територію України до кожної із поставок подавались рахунки-фактури (інвойс), де ідентифікуються експортер (продавець товарів) та отримувач (покупець). Позивач ствердив, що розрахунки за придбаний товар відповідно до умов договору здійснювались у спірному випадку на умовах післяоплати. З врахуванням того, що у зазначених правовідносинах не мала місця передплата за товар, то продавцю товару не було необхідності зазначати відомості щодо терміну та способу оплати товару. Позивач надавав митному органу пояснення листами від 19.11.2021 № 19/11-03, № 19/11-07, від 25.11.2021 № 25/11-01, № 25/11-02, від 29.11.2021 № 29/11-01, № 29/11-02 та № 29/11-04, у яких зазначав про вказану обставину. На думку суду, такі твердження митного органу є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо зазначення в рішеннях про неподання ТзОВ «Фудлайф Плюс» до митного оформлення проформи-інвойсу, то суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об'єктом купівлі-продажу. Натомість, якщо товар є об'єктом купівлі-продажу, що має місце у розглядуваному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс), які, як було вищевказано, і були надані митному органу.
Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містять недоліки, а саме: не відповідають визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки видані не виробниками товару «Pali Geldrop B.V., Vrieskade B.V.», «Grolleman Vrieshuis B.V.», а відправником «Pol-Export» Jaroslaw Roszczenko. Відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант).
З цього приводу суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару, перелік якого наведений в прайс-листі, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цього документа.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.01.2018 у справі №816/747/15-а.
З даного приводу суд зазначає, що відображена у прайс-листах вартість товарів в повінйц мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки товару.
В той же час, митним органом не наведено належних аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листів, виданих саме експортером товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості товарів в повній мірі відповідає вартості, визначеній у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.
З приводу посилання відповідача на те, що у графі 1 CMR від 23.11.2021, від 24.11.2021, від 25.11.2021, від 26.11.2021 відправником товару вказано компанію «Pol-Export» Jaroslaw Roszczenko, а графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PPU «Wieslaw Kus» та «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe», тобто підприємствами, що не є стороною зовнішньоекономічної угоди, то, як суд зазначає, що вказана компанія PPU «Wieslaw Kus» та «Przedsiebiorstwo Wielobranzowe» є іноземним декларантом зі сторони експортера, відомості про це підприємство відображаються у відповідній графі експортних митних декларацій.
Зважаючи на те, що безпосереднім замитненням товару та його відправленням займалася уповноважена компанія, то наявність штампу у товаротранспортній накладній (CMR) не свідчить про порушення норм митного законодавства, наявність штампа цієї компанії не впливає на рівень митної вартості товару, а тому не може бути підставою для митного органу для коригування заявленої декларантом митної вартості товару.
Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
До кожної партії товарів позивач надавав і сертифікати якості і міжнародні ветеринарні сертифікати, вагові та вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджуються між собою, відомості про відправника та отримувача також кореспондуються між собою, тому не повинні викликати ніяких сумнівів.
Суд наголошує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що надані ТзОВ «Фудлайф Плюс» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.
Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.
Також суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо митної декларації від 22.11.2021 №UA100320/2021/ 247943, де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг., яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2; митної декларації від 08.11.2021 № UA205140/2021/86524, де митна вартість такого товару становить 1.00 дол. США за кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2; митної декларації від 22.11.2021р. № UA209140/2021/120470, де митна вартість такого товару становить 1,75 дол. США за кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2; митної декларації від 25.11.2021р. № UA209170/2021/93481 де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, митної декларації від 26.11.2021 № UA205140/2021/98420, де митна вартість такого товару становить 1.00 дол. США за кг., яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2 та № UA209000/2021/700190/2, митної декларації від 25.11.2021 № UA205140/2021/97795, де митна вартість такого товару становить 1.00 дол. США за кг., яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірних рішень від 29.11.2021 № UA209000/2021/700191/2 та інформації, наданої в рамках Меморандуму “Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.
Суд також звертає увагу на те, що тексти оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товару не містять відомостей про аналогічність товарів за поданими заявником митними деклараціями товару та інформацією, наданою в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021 та про схожість умов поставки товару.
Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на інформацію, надану в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» від 28.09.2021 та номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2, від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2, № UA209000/2021/700190/2 та № UA209000/2021/700191/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 17 367,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 09.06.2022 № 484.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги від 08.09.2021, рахунку-фактури № 1-000000277 від 23.05.2022, акту здачі-приймання робіт № 1-000000277-К від 24.05.2022, квитанції від 24.05.2022 № 277К, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 24.05.2022 № 24/05-01 позивач сплатив АБ «Крючкова» кошти в загальній сумі 16 000,00 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу складається з: ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів (2 год); пошук інформації щодо контрагента у мережі Інтернет та перевірка правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної операції (1 год); подання письмових пояснень на вимогу митного органу щодо кожної поставки (1 год.); юридичний прогноз справи, детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи (1 год); вивчення судової практики з відповідних правовідносин, складання та подання позовної заяви (2 год); складання стратегії представництва товариства у суді щодо даної справи та вивчення судової практики з відповідних правовідносин (3 год). Орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 16 000,00 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, суд зазначає, що ознайомлення з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів, з товаросупровідними документами, пошук інформації, аналіз та вивчення фактичних обставин справи, судової практики включається до витрат пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.
На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 17 367,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2, від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2, № UA209000/2021/700190/2 та № UA209000/2021/700191/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» судовий збір у розмірі 17 367,00 грн (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» (43023; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 1; код ЄДРПОУ 44359373).
Відповідач: Львівська митниця (79000; м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).
Суддя С.Ф. Костюкевич