Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/4607/22
1-в/357/374/22
про відмову в умовно-достроковому звільенні
12 липня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - суддя ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
в режимі відеоконференції із державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)»:
представника установи виконання покарань - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання засудженого ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення,
в обґрунтування клопотання, засуджений ОСОБА_5 зазначав, що його сім'я проживає у Донецькій області, де зараз відбуваються активні бойові дії, вона потребує захисту і його допомоги, чого він не може зробити перебуваючи у місцях позбавлення волі.
Представник установи виконання покарань ОСОБА_4 заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , оскільки той має непогашені стягнення, за час перебування у державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» не працював.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у клопотанні засудженого ОСОБА_5 , оскільки той поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
Із наданих доказів, судом установлено таке.
Відповідно до вироку Селидівського міського суду Донецької області від 18 листопада 2011 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, пп. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України та із застосуванням ст. 70 КК України, призначено йому покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією усього майна. Строк відбуття покарання вирішено рахувати з 31 січня 2011 року.
Згідно із витягом із протоколом № 28 від 09 липня 2021 року, комісія державної установи «Селидівська виправна колонія (№ 82)», разом із спостережною комісією при Покровській райдержадміністрації відмовили у направленні матеріалів до суду, за ст. 81 КК України, оскільки засуджений не довів своє виправлення.
Відповідно до характеристики від 30 червня 2022 року, виданої державною установою «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», засуджений ОСОБА_5 до прибуття в установу, за попереднім місцем ув'язнення, характеризувався позитивно та посередньо, після - негативно, на виробництві установи не працевлаштований, не бере участь у роботах по благоустрою місць позбавлення волі, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу, не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, не зажди має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується, при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням, не завжди виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, дотримується вимог пожежної безпеки і праці, не бере участі у роботі самодіяльних організацій, участь у програмах виховного впливу на засуджених не бере, не підтримує зв'язки із рідними, на профілактичному обліку не перебуває.
Згідно із довідкою стягнень та заохочень ОСОБА_5 , він має два стягнення за порушення режиму утримання та відмову приступити до робіт по благоустрою, а також має тринадцять заохочень, за сумлінне ставлення до праці, дотримання правил трудового розпорядку, сумлінне виконання покладених обов'язків.
Відповідно до довідки № 160 «Про прибутки по місяцях» від 29 червня 2022 року, ОСОБА_5 із травня 2021 року до травня 2022 року, доходів не отримував.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно із ч. 1-3 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Таким чином, головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування в установі виконання покарання.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, зважаючи дані про особу засудженого ОСОБА_5 , його характеристику, за увесь час відбування покарання, відсутність у нього працевлаштування на виробництві із травня 2021 року, суд вважає, що він не довів своєю поведінкою і ставленням до праці, що він зазнав позитивних змін в його особистості, які створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, а отже, і виправлення.
За таких обставин, його клопотання не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 81 КК України, суд
клопотання засудженого ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення, - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Повний текст ухвали проголошений - 15 липня 2022 року о 8:10 годин.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_1