Справа № 803/35/22
№ 1-кс/183/835/22
15 липня 2022 року Слідча суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську Дніпропетровської області клопотання прокурора Сватівської окружної пролкуратури Луганської області ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022131550000071 від 2704.2022 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,-
Прокурор Сватівської окружної пролкуратури Луганської області ОСОБА_3 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022131550000071 від 2704.2022 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Доводи клопотання.
В обґрунтування вимог клопотання прокурор зазначила таке.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 року Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, захоплено смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області.
У березні 2022 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області маючи умисел на зайняття посади окупаційної влади в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, реалізуючи його вступила в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації та представниками так званої «ЛНР», отримавши від них пропозицію на зайняття посади в правоохоронному органі окупаційної влади в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодилась на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , у березні-квітні 2022 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи на території смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», ОСОБА_5 умисно, добровільно зайняла посаду - «помічника прокурора прокуратури Троїцького району ЛНР», в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Таким чином, органами досудового розслідування, 03.06.2022 року, з дотриманням вимог КПК України щодо повідомлення підозри, повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Харків, українку, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , має паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Троїцьким РВ УДМС України у Луганській області, 12.01.2016 року, раніше не судиму, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , про підозру у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Крім того, прокурор у клопотання посилається на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом огляду від 16.05.2022 публікації у Інтернет мережі;
-протоколом огляду від 28.04.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 30.04.2022;
-протоколом огляду від 30.04.2022 за участі свідка ОСОБА_6 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.05.20.2022;
-протоколом огляду від 04.05.2022 за участі свідка ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.05.2022.
Однак, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в смт Троїцьке Сватівського району Луганської області, що підтверджується протоколом допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Те, що смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області являється тимчасово окупованою територією, прокурор обґрунтовує наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
На переконання прокурора, аналіз вказаних положень Закону свідчить, що існує декілька підстав та способів віднесення певних територій держави до категорії тимчасово окупованих.
Так, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, будь-яка частина території України набуває статусу тимчасово окупованої території за наявності у неї певних ознак, визначених Законом, і при цьому у даному випадку Закон не вимагає проходження будь-яких додаткових процедур або прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення факту окупації.
У цьому випадку, достатньо довести, що окремо визначена території відповідає одному з критеріїв встановлених п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, а саме:
1.частина території України, в межах якої збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль;
2.частина території України в межах якої збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Згідно з Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.
Проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16 березня 2022 року, констатовано факт вторгнення Росії на територію України.
Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, у березні 2022 року окуповано селище міського типу Троїцьке Сватівського району Луганської області та збройними формуваннями Російської Федерації встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Пізніше, збройними формуваннями Російської Федерації спільно з незаконними збройними формуваннями ЛНР створено окупаційну адміністрацію, яка встановила та здійснює фактичний контроль над територією Троїцької селищної громади Сватівського району Луганської області.
Зокрема, на вказаній території створено та функціонує Троїцька районна адміністрація ЛНР, правоохоронні органи (народна міліція ЛНР, прокуратура Троїцького району Генеральної прокуратури ЛНР).
Крім того, протоколом огляду інтернет-сторінки від 16.05.2022 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що в смт. Троїцьке відкрилося відділення міграційної служби т.зв. «ЛНР».
Згідно показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вказують, що безпосередньо знають особисто ОСОБА_5 та їм відомо про зайняття посади в прокуратурі т.зв. «ЛНР».
Крім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, в редакції від 20.05.2022 року «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 травня 2022 року» Троїцька селищна громада Сватівського району Луганської області перебуває в тимчасовій окупації.
Відповідно до публікації під назвою «Мінреінтеграції: Оновлено актуальний перелік громад у районах бойових дій, на ТОТ та тих, що в оточенні» опубліковано 24 травня 2022 року на сайті «Урядовий кур'єр» в якій зазначено, що перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) формується за погодженням Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних та Київської міської військових адміністрацій (посилання https://www.kmu.gov.ua/news/minreintegraciyi-onovleno-aktualnij-perelik-gromad-u-rajonah-bojovih-dij-na-tot-ta-tih-shcho-v-otochenni).
Таким чином, зібраними в ході досудового розслідування доказами доведено, що ОСОБА_5 перебуває в смт Троїцьке Сватівського району Луганської області, яке відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону вважається тимчасово окупованою територією України.
Також прокурор у клопотанні посилається на достатність даних про те, що підозрювана переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Так, 01.06.2022 року, 02.06.2022 року та 03.06.2022року ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, викликалась до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та допиту в якості підозрюваного, шляхом публікації повістки про виклик в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак, у визначений прокурором час, ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила.
У зв'язку з викладеним, 03.06.2022 року, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також повістки про її виклик до органу досудового розслідування на 11.06.2022 року, 12.06.2022 року, 13.06.2022 року для допиту в якості підозрюваної.
Однак, у визначений прокурором час, ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила.
У зв'язку з викладеним, 13.06.2022 року прокурором у кримінальному провадженні - начальником Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури ОСОБА_10 у зв'язку з переховуванням від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук, здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Крім того, ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2022 року надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 , з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників провадження в судому засіданні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.
Захисник ОСОБА_4 заперечил проти задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, вважає клопотання необґрунтованим з огляду на відсутність підстав для здійснення спеціального досудового розслідування.
Слідча суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшла таких висновків.
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII передбачено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями в тому числі ст. 111-1 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Крім того, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII встановлено, що порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 1 ст. 297-4 КПК України).
При розгляді клопотання про спеціальне досудове розслідування слідчий суддя повинен встановити:
- чи передбачає КПК України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах того чи іншого кримінального провадження;
- чи набула особа, щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування, статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;
- чи наявні достатні докази для підозри особи, щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування, у вчиненні нею кримінального правопорушення;
- чи переховується особа від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- чи оголошена особа у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Оціннючи можливості здійснення спеціального досудового розслідування, слідча суддя виходить з настпного.
Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.04.2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022131550000071 здійснюється за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
За версією органу досудового розслідування, У березні 2022 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області маючи умисел на зайняття посади окупаційної влади в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, реалізуючи його вступила в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації та представниками так званої «ЛНР», отримавши від них пропозицію на зайняття посади в правоохоронному органі окупаційної влади в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодилась на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , у березні-квітні 2022 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи на території смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», ОСОБА_5 умисно, добровільно зайняла посаду - «помічника прокурора прокуратури Троїцького району ЛНР», в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Вирішуючи питання щодо процесуального статусу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особі про підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Із матеріалів клопотання вбачається, що в межах кримінального провадження № № 12022131550000071 від 27.04.2022 року відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку з неможливістю вручення ОСОБА_5 письмового повідомлення про підозру в день його складення слідчим або прокурором, органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, вжито передбачених заходів для вручення повідомлення про підозру.
Так, повідомлення про підозру від опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Те, що вказана вище адреса є місцем фактичного проживання підозрюваної, підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження довідкою ВІС ДМС (а.с. 31).
У розумінні Кримінального процесуального кодексу України (ч. 1 ст. 233), під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення, тому слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що заходи для вручення повідомлення про підозру були вжиті за місцем постійного проживання підозрюваного.
За визначенням, наведеним у ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Отже, відповідно до ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні.
Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 має у кримінальному провадженні № 2022131550000071 від 27.04.2022 року процесуальний статус підозрюваного, у зв'язку з чим слідча суддя може вирішувати питання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо нього.
Вирішуючи питання щодо наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, слідча суддя виходить з настпного.
Відповідно до ч.2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду цього клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, об'єктивно підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують суд у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити злочини за наведених у підозрі обставин.
-В обґрунтування пред'явленої підозри прокурорм надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема: протоколом огляду від 16.05.2022 публікації у Інтернет мережі;
-протоколом огляду від 28.04.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 30.04.2022;
-протоколом огляду від 30.04.2022 за участі свідка ОСОБА_6 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.05.20.2022;
-протоколом огляду від 04.05.2022 за участі свідка ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.05.2022.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, на даному етапі слідча суддя лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи можуть свідчити про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
У зв'язку з вищевикладеним, слідча суддя вважає, що з доданих до клопотання матеріалів та доказів вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , зокрема, у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, що може бути підставою здійснення спеціального досудового розслідування щодо нього.
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , зважаючи на наявні матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку про наявність достатніх доказів для підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Оцінюючи продані до клопотання докази, що доводять факту переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя зауважує наступне.
Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного суду від 19.06.2018, справа № 659/234/16-к).
Вирішуючи питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, слідчому судді необхідно встановити чи обізнана особа про те, що органом досудового розслідування розпочато кримінальне переслідування щодо неї.
Факт такої обізнаності ОСОБА_5 підтверджується, насамперед, тим, що 01.06.2022 року, 02.06.2022 року та 03.06.2022 року ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, викликалась до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та допиту в якості підозрюваного, шляхом публікації повістки про виклик в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Однак, у визначений прокурором час, ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила. У зв'язку з викладеним, 03.06.2022 року, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також повістки про її виклик до органу досудового розслідування на 11.06.2022 року, 12.06.2022 року, 13.06.2022 року для допиту в якості підозрюваної.
Так, відповідно до наданих органом досудового розслідування відомостей, прокурором в достатньому обсязі з належним нормативно-правовим обґрунтуванням надано докази, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області .
Органом досудового розслідування було вжито всіх передбачених КПК України можливостей для встановлення місця перебування ОСОБА_5 та виклику її до органу досудового розслідування
Зі змісту ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України вбачається, що для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування орган слідства має довести факт оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук.
В даному випадку, винесена прокурором, на підставі ст. 281 КПК України, постанова про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_5 від 13.06.2022 року є підставою для ініціювання у подальшому здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, що не може бути розцінено судом, як оголошення підозрюваної в міжнародний розшук.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, про обґрунтованість заявленого прокурором клопотання, в даному випадку необхідно надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022131550000071 від 27.04.2022 року, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, однак переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Керуючись статтями 297-1, 297-4, 372 КПК України, слідча суддя,-
клопотання прокурора Сватівської окружної пролкуратури Луганської області ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022131550000071 від 2704.2022 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022131550000071 від 2704.2022 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1 .