Справа № 761/8915/22
Провадження № 1-кс/761/5065/2022
24 травня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12022100100001180 від 22.05.2022 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12022100100001180 від 22.05.2022 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ..
З матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100001180 від 22.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених обставин, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , у невстановлену під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 22.05.2022, за невстановлених обставин, діючи умисно, незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи психотропні речовини у великих розмірах, які почав зберігати при собі з метою збуту.
В подальшому, 22.05.2022, в період часу з 19 години 07 хвилин до 19 години 38 хвилин, працівниками поліції в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у останнього виявлено та вилучено психотропні речовини, у великих розмірах, які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
22.05.2022 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.05.2022 ОСОБА_5 повiдомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України
В клопотанні зазначено, що обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами у їх сукупності, а саме: протоколом затримання ОСОБА_5 вiд 22.05.2022, в ході якого виявлено та вилучено психотропні речовини, у великих розмірах; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , в ході кого останній повідомив, що незаконно придбав та зберігав психотропні речовини з метою збуту; протоколом огляду мобільного вiд 23.05.2022 телефону марки "Samsung" IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , в ході якого встановлено причетність ОСОБА_5 до збуту психотропних речовин; висновком судової експертизи речовин, матерiалiв та виробів.
Крім того в клопотанні вказано, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під відносно ОСОБА_9 , відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконне здійснення впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Як зазначено у клопотанні, більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування необхідності його обрання зазначив, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також прокурором долучено копію висновку експерту від 24.05.2022, щодо дослідження одного з вилучених пакетів.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення зазначеного клопотання, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що на думку сторони захисту буде співрозмірним тому правопорушенню, яке було вчинено. Також зазначив, що клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим, а ризики зазначені в клопотанні жодним чином не підтверджені.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та матеріали, що долучено в судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112022100100001180 від 22.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
З наданих матеріалів клопотання, пояснень учасників судового розгляду вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри причетності ОСОБА_5 до подій, викладених у клопотанні слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , виходячи із стандарту «обґрунтована підозра», який застосовується у практиці ЄСПЛ, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими слідчим суддею документами під час розгляду клопотання.
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
22.05.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як зазначено у положеннях ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При цьому суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу, також необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, його формулювання містить інформацію про те, що ОСОБА_5 дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, тобто наявна обґрунтована підозра у злочині, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна.
Слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три таких ризики.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким. Ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 неодружений, офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, що в сукупності свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків, а також тяжкість кримінального правопорушення в якому він підозрюється вказує на те, що останній може ухилитися від органу досудового розслідування чи суду з метою ухилення від відбування можливого покарання.
В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_5 злочин є тяжкими.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_10 , в клопотанні зазначає, що у підозрюваного ОСОБА_5 , під час особистого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено психотропні речовини у великих розмірах, які останній незаконно придбав та зберігав з метою збуту, та у разі обрання підозрюваному запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, ОСОБА_5 зможе продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Зазначене вказує на те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.
В клопотанні зазначено, що наявні ризики вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, так як отримає їх особисті дані викладені у копіях матеріалів, якими обґрунтовується подане клопотання, що містять анкетні данні з зазначенням телефону та адресою проживання свідків. Однак даний ризик не доведений.
Отже, слідчим суддею встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід.
Що стосується особи ОСОБА_5 , суд приймає до уваги, що він, має родину (мати, батько та брат) має місце проживання та місце реєстрації, раніше не судимий.
Крім того, відомостей про можливе ухилення від органів досудового слідства та суду у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою прокурором суду не надано, що свідчить про міцний побутовий зв'язок.
Згідно п.6 ч.2 ст.184 КПК України клопотання прокурора повинно містити зокрема обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Проте в клопотанні відсутні обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Не надав таких обґрунтувань прокурор і в судовому засіданні.
Таким чином суд констатує, що прокурором не доведено обставини, передбачені п. 3 ч.1ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже за таких підстав суд, керуючись ч.4 ст.194 КПК України вважає можливим обмежитись обранням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заборонивши ОСОБА_5 з 19 години 00 хвилин до 09 години 00 хвилин залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або роботи; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176 178, 181, 183-184, 193-194, 196, 202, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 з 19 години 00 хвилин до 09 години 00 хвилин. залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або роботи;
-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 ..
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 визначити на два місяці, в межах строку досудового розслідування, терміном до 23 липня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя ОСОБА_1