Справа № 755/7188/20
"14" липня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» - Крючков С.С. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість в розмірі 2 973,91 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 14 березня 2017 року було укладено договір у вигляді заяви про приєднання №1042910 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Банк встановив клієнту кредит у сумі 1 500,00 грн. Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте, відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 2 973,91 грн, та складається із: загальної суми основної заборгованості в розмірі 1 491,49грн; загальної суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 678,47 грн; загальної суми заборгованості за РКО -18,00 грн; загальної суми нарахованої пені - 600,26 грн; суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 99,93 грн; суми втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів - 30,25 грн; розміру 3% річних на суму простроченого кредиту - 42,17 грн; розміру 3% річних на суму нарахованих та невиплачених процентів - 13,34 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
30 червня 2020 року представником позивача отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано не було, конверт разом з копією ухвали суду про відкриття провадження повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
09 жовтня 2020 року на адресу відповідача повторно було направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами, яка на час ухвалення даного рішення відповідачем також не отримані та конверт разом з документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, які на них ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 14 березня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України» було укладено договір у вигляді заяви про приєднання №1042910/140317 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку
з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (а.с. 7-8).
Згідно умов п. 3.4. заяви про приєднання, банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту поточний рахунок за тарифним пакетом «Зарплатний».
Згідно п.п. 3.4.1., 3.4.2. заяви про приєднання, клієнту відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні, на умовах тарифного пакету «Зарплатний», тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку. Банк надає клієнту платіжну картку типу Mastercard Debit Standard 0,0,3/5 грн. та ПІН-конверт до неї.
Відповідно до п.5.1 заяви про приєднання, клієнт погодився з тим, що ця заява про приєднання є невід'ємною частиною Договору. Підписанням цієї Заяви про приєднання клієнт підтверджує, що між ним та Банком досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів та достовірність даних, у тому числі персональних, вказаних в Заяві про приєднання.
Відповідно до п.5.5 заяви про приєднання, клієнт підтверджує, що ознайомлений і погоджується із Правилами користування картою, тарифами, які діють на дату підписання Заяви про приєднання.
Також 14.07.2017 року відповідачем підписано повідомлення про умови кредитування (а. с. 10).
Відповідно до п. 1.24 Розділу XXII договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом зобов'язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені договором, банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної сплати, але не більше 15% від суми простроченого платежу (а.с. 15).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 ЦК України)
Відповідно до п. 1.27. Розділу ХХII договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, будь-яке невиконанням клієнтом умов договору породжує у банка права достроково відкликати кредит, а у клієнта створює обов'язок достроково погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі, передбачені договором та його невід'ємними частинами (а.с. 15).
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами
(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст.615 ЦК України)
За нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як убачається з розрахунку заборгованості, станом на 01 листопада 2018 року у відповідача наявна заборгованість в розмірі 2 973,91 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 1 491,49 грн; заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 678.47 грн; заборгованість за РКО- 18,00 грн; пені - 600,26 грн; суми витрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 99,93 грн; суми витрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів - 30,25 грн; розміру 3% річних на суму простроченого кредиту - 42,17 грн; розміру 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів - 13,34 грн (а.с. 5-6).
Відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення та надати докази на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 634, 1048-1050, 1054, 1056-1ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Володимирська, 27; ЄДРПОУ 09322277) до ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість у розмірі 2 973,91 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: