Справа №:755/1794/22
Провадження №: 1-кс/755/1195/22
"14" липня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100040000321 від 29.01.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.01.2022 року близько 22:30 ОСОБА_4 прибув до житла потерпілого ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де проживав з початку січня 2022 року.
Перебуваючи у приміщенні квартири потерпілого, ОСОБА_4 виявив відсутність своїх грошових коштів, через що між ним та потерпілим ОСОБА_7 почався словесний конфлікт, який через деякий час припинився.
У подальшому ОСОБА_4 , спільно з потерпілим ОСОБА_7 , сіли вечеряти та розпивати алкогольні напої. 28.01.2022 року близько 02:00, на фоні випитого алкоголю, між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 знову розпочався словесний конфлікт на рахунок зниклих грошових коштів. В ході вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, почав наносити численні хаотичні удари (точна кількість під час проведення розслідування не встановлена) кулаками рук та ногами в область голови та тулубу потерпілого ОСОБА_7 , чим спричинив йому тілесні ушкодження. В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді забійної рани голови, множинні садна та синці обличчя, грудної клітини та тулубу, синці верхніх та нижніх кінцівок, переломи ребер.
Тілесні ушкодження в області грудної клітини у вигляді синців, саден та переломів ребер з розривами пристінкової плеври мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, оскільки супроводжувались розвитком небезпечного для життя стану - шоку.
Безпосередня причина смерті потерпілого ОСОБА_7 - закрита травма грудей з численними переломами ребер і розвитком шоку.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
14.07.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Як зазначає слідчий у клопотанні, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 29.01.2022 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 29.01.2022 року; висновком експерта № 022-9-292-2022 від 13.05.2022 року; протоколом огляду місця події від 04.02.2022 року; висновком експерта № 101-40-2022 від 04.07.2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 17.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 31.01.2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.01.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.01.2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 02.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 29.01.2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 02.06.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 03.02.2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 03.02.2022 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 від 03.02.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 31.01.2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 03.02.2022 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_14 від 03.02.2022 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 02.06.2022 року; протоколом огляду предметів від 24.06.2022 року; протоколом огляду предметів від 08.07.2022 року; речовими доказами та іншими доказами в їх сукупності.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Слідчий в клопотанні зазначив, що в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, так як постійного місця проживання не має, веде бродяжницький спосіб життя;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має.
Таким чином, слідчий вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
У поданому клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурор зазначив, що у зв'язку з існуюванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики, які вказані у клопотанні, не обгрунтованні та не доведенні у судовому засіданні прокурором. Захисник вважає, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, оскільки його підзахисний хворіє та йому потрібна належна медична допомога, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, захисник надав суду виписку із медичної картки ОСОБА_4 від 30.11.2021 року та заяву Голови правління «Чесна і свята країна» про можливість надання постійного місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи та прохання свого захисника, окрім іншого зазначив, що останній час він займався волонтерством при церкві та отримує там медичну допомогу.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Судом було встановлено, що 29.01.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000321 були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
14.07.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 1202210004000321 від 29.01.2022 року; рапортом від 29.01.2022 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 29.01.2022 року; висновком експерта № 022-9-292-2022 від 13.05.2022 року; протоколом огляду місця події від 04.02.2022 року; висновком експерта № 101-40-2022 від 04.07.2022 року; протоколами додаткового допиту свідків від 03.02.2022 року, 02.06.2022 року, 17.06.2022 року; протоколами допиту свідків від 29.01.2022 року, 30.01.2022 року, 31.01.2022 року, 03.02.2022 року, 02.06.2022 року, 14.06.2022; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.02.2022 року; протоколом огляду предметів від 24.06.2022 року; протоколом огляду предметів від 08.07.2022 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від семи до десяти років; вік та стан здоров'я підозрюваного на час розгляду клопотання; відсутність сталих соціальних зв'язків - не одружений, дітей не має, не має постійного місця проживання; репутацію підозрюваного - раніше судимий; майновий стан та відсутність офіційного місця роботи (немає стабільного джерела доходу); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» та п.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» - судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
Тому, судом було перевірено відомості, які підозрюваний надавав у судовому засіданні щодо його судимості, та встановлено, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року за ч. 1 ст. 309 КК України. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин із застосуванням насильства, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років. Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами є досить реальним.
Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, раніше судимий, тому має схильність до вчинення нових злочинів.
Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення не обґрунтовано ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв'язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Суд критично ставиться до заяви Голови правління «Чесна і свята країна» про можливість надання постійного місця проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки вважає, що місце перебування підозрюваного в іншій області, за межами м. Києва, не зможе забезпечити ефективне досудове розслідування кримінального провадження в розумні строки. Суд не бере до уваги посилання захисника на незадовільний стан здоров'я підозрюваного, оскільки надана захисником виписка із медичної картки ОСОБА_4 , датована 2021 роком, не є безумовною підставою, за якою до підозрюваного не можна застосувати тримання під вартою. Також суду не надано жодних доказів про незадовільний стан здоров'я на час розгляду клопотання у суді.
Крім того, доводи підозрюваного у судовому засіданні про те, що він займається волонтерством при церкві та отримує там медичну допомогу нічим не підтверджені. На думку слідчого судді, у разі застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про який просив захисник і підозрюваний, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження. .
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах 60 днів, тобто до 09 вересня 2022 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі судового засідання. Суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні. Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 15 липня 2022 року о 12 годині 15 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1