Справа № 752/5322/22
Провадження № 1-кп/752/1411/22
15 липня 2022 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
в ході судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010000678 від 06 квітня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 28 липня 2022 року включно.
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи тим, що він обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення. При цьому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, на думку прокурора, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Захисник ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи відсутністю зазначених прокурором ризиків. Заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт у нічний період доби. Вказала, що обвинуваченому 52 роки, він раніше не судимий в силуст. 89 КК України, має постійне місце проживання у м. Києві, неофіційне місце роботи, має бажання долучитися до захисту України в складі Збройних Сил України.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника. Просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби.
Враховуючи, що у суду відсутня можливість закінчити судовий розгляд кримінального провадження в період граничного строку визначеного запобіжного заходу, суд в порядку ч. 3 ст. 331 КПК України зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань сторони захисту, натомість клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З огляду на характер інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики та обставини відповідно до ст. 177, ст. 178 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на сьогодні не зменшились та продовжують існувати.
Судом не закінчено з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами. У випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків.
При цьому, застосування щодо обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, про що клопотала захисник, буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо належного підтвердження наявності у ОСОБА_3 житла на праві власності чи користування, де б він міг перебувати під домашнім арештом.
Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
З огляду на приписи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, підстав для визначення обвинуваченому розміру застави суд не вбачає.
Питання скасування запобіжного заходу для проходження обвинуваченим військової служби може бути вирішене судом в порядку ст. 616 КПК України за відповідним клопотанням прокурора.
Керуючись статтями 177, 183, 331 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, до 12 вересня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1