Справа № 752/28746/21
Провадження №: 1-кп/752/1201/22
15.07.2022 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисникаОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
у ході проведення відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №1202100010001618 відносно ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Тбілісі, Республіки Грузії, без постійного місця проживання у м. Києві, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла, що кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 331 КПК України судом винесено на обговорення сторін питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою з огляду на те, що наявний строк добігає свого завершення, тоді як судове засідання підлягає відкладенню з об'єктивних причин.
Під час розгляду описаного процесуального питання прокурор проголосила правову позицію державного обвинувачення з цього приводу та висловилася за доцільність продовження тримання ОСОБА_4 під вартою ще на 60 діб, посилаючись на наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, які не допитані, вказуючи на особу обвинуваченого, який не мав постійного місця роботи та проживання у м. Києві, міцних соціальних зв'язків, на ризики його відбуття на тимчасово окуповані території.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що проголошені ризики є недоведеним, просив про застосування менш суворого запобіжного заходу, вказував на тривалість перебування обвинуваченого під вартою, зібрання всіх доказів, які йому недоступні, допит свідків та потерпілих, пояснив, що ОСОБА_4 не ухилятиметься від суду, адже в іншому кримінальному провадженні виявляв належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений заперечував проти продовження тримання під вартою, підтримав виступ захисника, прояснив, що представить суду договір оренди житла, за яким може перебувати під домашнім арештом.
Заслухавши сторін провадження, суд не вбачає, на цей час, передумов для задоволення клопотань захисника та обвинуваченого, і, відповідно обрання менш суворого запобіжного заходу з огляду на реальність ризиків, які оголосила прокурор і з якими частково погоджується суд та зважаючи на повну недоведеність реальності виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у разі зменшення застави за умов відсутності підтвердженого місця проживання у м. Києві та з огляду на особу обвинувачено, який не мав до затримання офіційного місця роботи або ж сталих, постійних неофіційних підробітків, сім'ї та/або сталого соціально позитивного кола спілкування в Україні, з огляду на кваліфікацію інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, відсутність доказів можливості відбуття домашнього арешту за певною адресою.
Отже, зважаючи на зазначене та приймаючи до уваги стадію кримінального провадження, де не відбувся допит свідків, ризики переховування від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків видаються триваючими і реальними.
При цьому, суд враховує, що з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у державі запроваджено воєнний стан, тривають бойові дії, працівники правоохоронних структур несуть посилену службу та залучені до заходів із забезпечення обороноздатності держави, що дає підстави погодитися з твердженнями прокурора відносно відсутності гарантій належного контролю за дотриманням обвинуваченим умов відбуття іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у разі задоволення відповідного клопотання захисника.
У своїй усталеній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою (п. 219 рішення у справі “Нечипорук і Йонкало проти України”).
Також суд вважає, що продовження запобіжного заходу з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується. Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи, та не зможе запобігти встановленим ризикам на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За наведених обставин продовження на 60 діб існуючого запобіжного заходу є обґрунтованою процесуальною дією, оскільки суду не було доведено обставин зменшення ризиків за ст. 177 КПК України та можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст. 177, 331, 372, 395 КПКУкраїни, суд
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 12.09.2022 включно.
Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 15.07.2022.
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
Зобов'язати сторону обвинувачення забезпечити переклад для обвинуваченого тексту ухвали суду на рідну для нього мову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1