14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 640/23171/21
адміністративне провадження № К/990/4652/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністра фінансів України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Шейко Т.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року (головуючий суддя - Беспалов О.О., судді: Ключкович А.Ю., Парінов А.Б.)
у справі № 640/23171/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністра фінансів України, Державної митної служби України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністра фінансів України та Державної митної служби України, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністра фінансів України щодо непогодження призначення на вакантну посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці ОСОБА_1 , як переможця конкурсу;
- визнати погодженим Міністром фінансів України призначення на вакантну посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці ОСОБА_1 , як переможця конкурсу;
- визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України щодо непризначення ОСОБА_1 на вакантну посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці, як переможця конкурсу;
- зобов'язати Державну митну службу України призначити ОСОБА_1 на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці, як переможця конкурсу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, позовні вимоги було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністра фінансів України щодо непогодження призначення на вакантну посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці ОСОБА_1 , як переможця конкурсу.
Зобов'язано Міністра фінансів України прийняти рішення про погодження призначення на вакантну посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці ОСОБА_1 , як переможця конкурсу.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Зобов'язано Міністра фінансів України подати до Окружного адміністративного суду міста Києва протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства фінансів України (ЄДРПОУ 00013480, 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що, хоча і відсутня пряма норма, що встановлює строки погодження профільним Міністром призначення на посаду переможця конкурсу, однак, враховуючи, що Законом України «Про державну службу» встановлено п'ятиденний строк для прийняття рішення про призначення на посаду переможця конкурсу, відповідно всі необхідні погодження повинні бути здійснені в цей строк. Міністром фінансів України не було надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про оформлення подання Державною митною службою України від 22 червня 2021 року неналежним чином і з порушенням норм законодавства, що стало б підставою для його повернення на доопрацювання. Також не надано доказів, що унеможливлюють погодження кандидатури позивача для призначення на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці. Відтак, Міністром фінансів України допущено бездіяльність, яка полягає у нездійсненні розгляду отриманих від Державної митної служби України документів щодо погодження призначення позивача на посаду в межах строків, які б дозволяли Державній митній службі України прийняти рішення про призначення позивача на посаду в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу». Окрім того, суди зауважили, що при отриманні документів щодо переможця конкурсу Мінфін може здійснювати процедуру співбесіди з кандидатом і за наслідками співбесіди та опрацювання документів Міністр фінансів приймає рішення. Отже, рішення про погодження переможця конкурсу як акт індивідуальної дії приймає саме Міністр. Щодо вибору способу захисту порушеного права позивача, суди зазначили, що, враховуючи, що у відповідності до частини третьої статті 31 Закону України «Про державну службу» рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб'єктом призначення не пізніше п'яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції, результати спеціальної перевірки стосовно позивача надійшли до Міністерства фінансів України 24 червня 2021 року, станом на час звернення позивача до суду (17 серпня 2021 року) та вирішення справи по суті спору (22 жовтня 2021 року) рішення стосовно погодження ОСОБА_1 як переможця конкурсу на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці Міністром фінансів не прийнято, матеріали, що надійшли від Державної митної служби України з супровідним листом від 22 червня 2021 року № 08-1/12-02/5.1/6236 не повернуті Міністерством фінансів України на доопрацювання (чи з інших причин), а доказів, які б унеможливлювали погодження Міністром фінансів України призначення на посаду позивача як переможця конкурсу відповідачем не надано, то належним способом захисту порушених прав позивача буде саме зобов'язання Міністра фінансів України прийняти рішення про погодження позивача як переможця конкурсу на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці. Повноваження відповідача у даному випадку не вважатимуться дискреційними.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
01 лютого 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Міністра фінансів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів в частині задоволених позовних вимог та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Оскаржуючи судові рішення відповідач зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду (Великої Палати Верховного Суду) по справам №219/5238/17, №295/4481/16-ц, №910/3009/18, щодо неможливості розгляду в судах вимог при обранні заявником неефективного способу захисту за наявності альтернативного ефективного способу захисту, а також висновку Верховного Суду у справі №823/598/17 стосовно застосування частини 3 ст.31 Закону України «Про державну службу» щодо відсутності рішення про призначення на посаду переможця конкурсу через відсутність погодження призначення на посаду з боку Міністерства. Також, скаржник зазначив, що судами не було досліджено питання додержання позивачем приписів статей 122, 123 КАС України.
08 червня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив позивача на вказану касаційну скаргу, в якому вважає доводи останньої необґрунтованими. Просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2022 року за даною касаційною скаргою відкрите касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року касаційну скаргу Міністра фінансів України призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 приймав участь у конкурсі на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці, який проводився Державною митною службою України.
26 травня 2021 року Департамент по роботі з персоналом Державної митної служби України своїм листом повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 та наказу Державної митної служби України від 25 травня 2021 року № 361 «Про результати конкурсу» ОСОБА_1 визначено переможцем конкурсу на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці (оголошення № b04202104).
За результатами проведеної спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади начальника Координаційно-моніторингової митниці, інформації, що перешкоджає зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком не виявлено. Вказане підтверджується довідкою в.о. директора Департаменту по роботі з персоналом Державної митної служби України.
Зазначена перевірка завершена 22 червня 2021 року, що підтверджується листом Голови Державної митної служби України вих. № 08-1/12-02/10/7271 від 29 липня 2021 року.
Листом від 22 червня 2021 року № 08-1/12-02/5.1/6236 Державна митна служба України звернулася до Міністра фінансів України щодо погодження призначення позивача на вакантну посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці, як переможця конкурсу, до якого було долучено відповідні документи.
Листом вих. № 17030-07-7/24699 від 06.08.2021 Міністерством фінансів України повідомлено, що документи Державної митної служби України щодо погодження призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці знаходяться у Мінфіні на розгляді.
Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідачів стосовно непогодження призначення його на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці та невинесення наказу про призначення його на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці, позивач звернувся до суду із даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - № 889-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до статті 21 Закону №889-VIII вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
Відповідно до частини третьої статті 31 Закону №889-VIII на посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб'єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п'яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.
Пунктом 16 частини четвертої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI (далі - Закон № 3166-VI) встановлено, що керівник центрального органу виконавчої влади призначає на посади за погодженням із відповідним міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення № 227) Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Згідно з підпунктом 14 пункту 11 Положення № 227 Голова Держмитслужби призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром фінансів керівників та заступників керівників територіальних органів Держмитслужби, у тому числі у разі покладення обов'язків за вакантними посадами, призначає на посаду та звільняє з посади керівників митних постів, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 (далі - Положення № 375) Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Положення № 375 передбачено, що Мінфін у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Мінфін очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України (приписи пункту 9 Положення про Міністерство фінансів України).
Приписами пункту 10 Положення № 375 визначено, зокрема, що Міністр очолює Мінфін, здійснює керівництво його діяльністю; спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до відання Мінфіну.
Порядок погодження Міністром фінансів України призначення осіб на посаду здійснюється відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 467 від 04 травня 2018 року, яким затверджено Порядок погодження Міністром фінансів України призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Порядок № 467).
Відповідно до підпунктів 5 та 6 Порядку № 467, Служба управління персоналом Мінфіну перевіряє відповідність кандидата на посаду загальним та спеціальним вимогам до посади згідно з поданими документами. У разі якщо документи, що додаються до подання, оформлено неналежним чином і з порушенням норм законодавства, в тому числі цього Порядку, такий пакет документів повертається ЦОВВ на доопрацювання не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження подання до Мінфіну.
Згідно норм Порядку № 467 погодження Міністром фінансів України призначення осіб на посаду, з метою ознайомлення з досвідом роботи кандидата на посаду, визначення його професійного рівня, ділових та моральних якостей, оцінки відповідності посаді, на яку він рекомендується, відповідні заступники Міністра фінансів України, державний секретар Мінфіну та керівники самостійних структурних підрозділів Мінфіну можуть проводити з кандидатом на посаду співбесіди.
Висновки про результати співбесід заносяться до картки погодження призначення на посаду керівника (заступника керівника) самостійного структурного підрозділу апарату центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - картка погодження), за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 7 Порядку № 467).
Опрацьовані в Мінфіні документи щодо погодження призначення кандидата на посаду разом із заповненою карткою погодження та проектом відповідного листа про погодження або відмову у погодженні призначення кандидата на посаду подаються службою управління персоналом Мінфіну на розгляд Міністру фінансів України.
За результатами розгляду пропозицій Міністр фінансів України приймає рішення про погодження або відмову у погодженні призначення кандидата на посаду.
Відповідь про погодження або відмову у погодженні Міністром фінансів України призначення кандидата на посаду надсилається до ЦОВВ у триденний строк після прийняття такого рішення (пункт 8 Порядку № 467).
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Суд підкреслює, що касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Предметом спору у справі, що розглядається, є бездіяльністю відповідачів стосовно непогодження призначення позивача на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці та невинесення наказу про призначення його на дану посаду.
Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 у справі 160/6885/19 зазначив, що, «аналізуючи приписи Законів № 889-VIII та N3166-VI, дійшов висновку, що рішення про призначення на спірну посаду /начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області/ приймається за відповідних умов, а саме: після прийняття рішення за скаргою суб'єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), в разі оскарження результатів конкурсу; за умови погодження кандидатури, на момент виникнення спірних правовідносин, Міністром соціальної політики та обласною державною адміністрацією.
<…> керівник центрального органу виконавчої влади не наділений самостійними повноваженнями щодо призначення на посаду керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади, такі повноваження в нього виникають при дотриманні відповідних умов, встановлених законодавством.
Враховуючи відсутність необхідного погодження кандидатури позивача на спірну посаду внаслідок розгляду відповідних судових справ, зокрема і щодо оскарження результату конкурсу на спірну посаду, у відповідача була відсутня реальна можливість здійснити надані йому законом повноваження щодо призначення позивача на спірну посаду, що виключає наявності протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень».
Верховний Суд, в рамках касаційного розгляду справи № 640/23171/21, вважає за доцільне звернути увагу, що з системного аналізу норм Законів № 889-VIII та № 3166-VI, висновується те, що призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади є можливим за сукупності таких умов, як: визнання особи переможцем конкурсу; проходження ним спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції; отримання погодження відповідного профільного міністра та голови відповідної місцевої державної адміністрації; проходження кандидатом співбесіди із суб'єктом призначення; підписання з кандидатом контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
Тому, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що погодження з відповідним міністром є встановленою Законом обов'язковою умовою, а не міжвідомчим погодженням.
Відтак, бездіяльність скаржника щодо погодження ОСОБА_1 на посаду не може вважатися такою, що не породжує правових наслідків для позивача, оскільки відсутність вказаного погодження не надає можливість суб'єкту призначення діяти в рамках Закону № 3166-VI з дотриманням строків, визначених Законом № 889-VIII.
Доводи скаржника щодо незастосування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду у справі №823/598/17 стосовно застосування частини 3 ст.31 Закону України «Про державну службу», Суд вважає такими, що не заслуговує на увагу, оскільки в рамках справи №823/598/17 досліджувалася правомірність відмови саме суб'єкта призначення /Голови Державного агентства рибного господарства/ у призначенні особи на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаський області. Окрім того, висновки в рамках касаційного розгляду справи №823/598/17 постановлені за редакції норми права - частини 3 ст.31 Закону № 889-VIII, відмінної, від редакції зазначеної норми в рамках справи № 640/23171/21.
Стосовно доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду (Великої Палати Верховного Суду) по справам №219/5238/17, №295/4481/16-ц, №910/3009/18, щодо неможливості розгляду в судах вимог при обранні заявником неефективного способу захисту за наявності альтернативного ефективного способу захисту та, відповідно, втручання судів першої та апеляційної інстанцій у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, то Суд відхиляє дані доводи, з огляду на наступне.
Суд зауважує, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом.
Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі №823/795/17 зазначив, що, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністром фінансів України, згідно приписів Порядку № 467 не було надано будь-яких доказів, які б свідчили про оформлення подання Державною митною службою України від 22 червня 2021 року неналежним чином і з порушенням норм законодавства, що стало б підставою для його повернення на доопрацювання. Також не надано доказів, що унеможливлюють погодження кандидатури позивача для призначення на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці.
Тому, Суд, враховуючи викладене, а також правову позицію Верховного Суду, викладену у справі №823/795/17 погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в даних спірних правовідносинах є можливим зобов'язання відповідача вчинити конкретні дії, а саме - прийняти рішення про погодження призначення позивача на вакантну посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці і вказане зобов'язання не буде оцінене, як безпідставне втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Доводи скаржника щодо недотримання позивачем приписів статті 122, 123 КАС України в частині строку звернення до суду, Суд відхиляє, як необґрунтовані, зважаючи на наступне.
Так, згідно приписів частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, листом вих. № 17030-07-7/24699 від 06.08.2021 Міністерство фінансів України на запит адвоката позивача повідомило, що документи Державної митної служби України щодо погодження призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Координаційно-моніторингової митниці знаходяться у Мінфіні на розгляді.
З позовом в суді першої інстанції ОСОБА_1 звернувся 16.08.2021, тобто в межах місячного строку звернення до суду, визначеного процесуальним законодавством, що і спростовує доводи скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального права і процесуального права.
Такими чином, враховуючи викладене, а також межі перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій виключно в рамках вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, що визначено частиною першою статті 341 КАС України, Суд зауважує, що підстави для задоволення касаційної скарги Міністра фінансів України у цій справі відсутні, оскільки підстави, на які посилався відповідач, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду справи.
Керуючись статтями 341, 343, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Міністра фінансів України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова