14 липня 2022 року
м. Київ
справа №480/340/21
адміністративне провадження № К/990/13803/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року
у справі №480/340/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, поновлення на посаді та стягнення компенсації,
06 червня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Cуду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та поданням доказів їх поважності.
Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 29 червня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу Суду.
На виконання ухвали Суду заявник надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій, зокрема, повторно послався на те, що неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами, указав про те, що сплата судового збору на рахунки Верховного Суду свідчить про його намір реалізувати право на оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зазначає, що повторне звернення із касаційною скаргою відбувалось без надмірних зволікань, а тому просить поновити строк на касаційне оскарження.
Так, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
Водночас, організація роботи діловодства Офісу Генерального прокурора є суб'єктивними чинниками та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Офіс Генерального прокурора вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Такі дії заявника свідчать про їхню формальність під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Верховний Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини стосується осіб, яким держава зобов'язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами.
Верховний Суд також відхиляє доводи заявника, з посиланням на перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, так як від Офісу Генерального прокурора вимагалося конкретизувати обставини, що об'єктивно перешкоджали йому подати скаргу до подій, що сталися 24 лютого 2022 року, зокрема, до запровадження воєнного стану.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі №480/340/21.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду