13 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/9989/21 пров. № А/857/22965/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, ухвалене головуючим суддею Гавдиком З. В. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках,
22.06.2021 Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» (далі - ТзОВ «Трускавецький водоканал»), в якому просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться у банках.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що станом на травень 2021 року заборгованість відповідача перед бюджетом становить 1 914 595 грн, у зв'язку з чим контролюючим органом було виставлено вимогу про сплату боргу та описано майно, однак, балансова вартість майна менша за суму податкового боргу, що є підставою для накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться у банках.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про задоволення позовної заяви.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що контролюючим органом вжито усі необхідні заходи для погашення податкового боргу ТзОВ «Трускавецький водоканал», однак, відсутність у нього зареєстрованого нерухомого майна є підставою накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку.
В судове засідання з розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Трускавецький водоканал» зареєстроване як юридична особа, є платником податку на додану вартість.
Головним управлінням ДФС у Львівській області виставлено ТзОВ «Трускавецький водоканал» податкову вимогу від 16.02.2018 № 387-13, у якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків станом на 05.03.2017 становить 2 256 139,56 грн, у тому числі основний платіж 2 256 139,56 грн.
03.04.2019 податковим керуючим Головного управління ДФС у Львівській області Жуком І. В. складено акт № 41/5717 опису майна ТзОВ «Трускавецький водоканал» на суму 369932,91 грн.
Крім цього, згідно з актом від 04.03.2020 № 5/53.9-06, складеним податковим керуючим Головного управління ДПС у Львівській області Жуком І. В., описано майно ТзОВ «Трускавецький водоканал» на суму 394 980,23.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у ТзОВ «Трускавецький водоканал» нерухоме майно відсутнє.
Станом на 01.03.2021 у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1 914 595 грн (1 241 615 грн основного зобов'язання, 286 920 грн штрафних санкцій та 386 059 грн пені), який виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих сум податку на додану вартість та на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, що підтверджується довідкою про суму податкового боргу від 24.05.2021 № 6045/5/13-01-13-01-12 та інтегрованою карткою платника податків за період з 29.09.2020 по 24.03.2021.
Відповідно до інформаційних даних контролюючого органу, ТзОВ «Трускавецький водоканал» має відкриті банківські рахунки (а.с. 28).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, оскільки неможливо встановити суму податкового боргу ТзОВ «Трускавецький водоканал» та часу його виникнення, а також відсутність у нього майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Отже, Податковим кодексом України визначені вичерпні правові підстави для звернення контролюючого органу до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання умов, встановлених Податковим кодексом України.
Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними заявами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого повноваження.
Апеляційний суд звертає увагу, що підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.
Як встановлено з матеріалів справи та визнається відповідачем, у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих сум податку на додану вартість та донарахованих грошових зобов'язань контролюючим органом у ТзОВ «Трускавецький водоканал» станом на 01.03.2021 наявний податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1 914 595 грн.
З наданих позивачем доказів з'ясовано, що за ТзОВ «Трускавецький водоканал» не зареєстровано право власності на нерухоме майно, однак, у нього наявні транспортні засоби на суму 369932,91 грн та інше майно на суму 394980,23 грн.
Іншого нерухомого майна, відмінного від транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, або іншого майна, що перебуває у користуванні відповідача на підставі іншого речового права, на яке може бути накладено адміністративний арешт та яке може бути джерелом погашення податкового боргу, не встановлено.
Апеляційний суд звертає увагу, що наявне у ТзОВ «Трускавецький водоканал» майно є недостатнім для погашення його боргу в розмірі 1 914 595 грн.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що позивачем доведено належними та достатніми доказами наявність обставин, за яких судом може бути прийнято рішення про накладення арешту на кошти ТзОВ «Трускавецький водоканал», що знаходяться в банках.
Що стосується покликання відповідача на безпідставність незастосування до нього, як комунального підприємства, процедури стягнення податкового боргу, передбаченої статтею 96 Податкового кодексу України, якою врегульовано порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, то такі є безпідставними та до уваги судом не беруться, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.06.2007 у справі N 1-14/2007 (щодо кредиторів підприємств комунальної форми власності) вибір засновником організаційної форми суб'єкта господарювання, утворюваного на основі або із залучення комунального майна, повинен залежати від визначення в установчих документах цілей їх діяльності. Тому вибір засновником організаційної форми суб'єкта господарювання, утворюваного на основі або із залучення комунального майна, повинен залежати від визначення в установчих документах цілей їх діяльності.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних установчих документів в підтвердження стверджуваної ним організаційно-правової форми, незважаючи на те, що відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ «Трускавецький водоканал», що свідчить про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Львівській області та наявність підстав для їх задоволення.
За наведених обставин, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до пункту 3 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення позову.
Керуючись статтями 310, 313, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 380/9989/21 скасувати та прийняти постанову, якою позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках, задовольнити.
Застосувати арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» (код ЄДРПОУ 33086713; місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, 59), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 13.07.2022