13 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11096/21 пров. № А/857/2768/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Судова-Хомюк Н.М.
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 140/11096/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, стягнення коштів-
суддя у І інстанції Дмитрук В.В.,
час ухвалення рішення 08.12.2021 року,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 08.12.2021 року,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач) в якому просив визнати протиправними дій щодо невиплати гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу №074996 від 28.11.2014. Стягнути кошти у розмірі 130000 грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №074996 від 28.11.2014, укладеного між позивачем та ПАТ «Златобанк».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу №074996 від 28.11.2014.
Стягнуто з Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №074996 від 28.11.2014, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Златобанк».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та що судом не повністю досліджено обставини справи, просить скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Волинським окружним адміністративним судом ухвалено оскаржуване рішення в порушення норм процесуального права ст. 76, 90 КАС України та помилково застосовано норми матеріального права ст. 37, 38, 26-28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та розділів ІІІ і IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, що є підставою скасування рішення суду першої інстанції.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі №803/1004/17, яка набрала законної сили 16.11.2017 в зв'язку з постановленням ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 про повернення апеляційної скарги, встановлено наступні обставини:
« 28.11.2014 у між ПАТ «Златобанк» та позивачем було укладено угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір поточного рахунку), відповідно до умов якої банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 та угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №074996 (договір банківського вкладу) від 28.11.2014, відповідно до умов якої банк відкриває клієнту вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 з початковою сумою вкладу 130 000,00 грн..
Як слідує із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 28.11.2014 по 12.11.2015, на вказаний рахунок 28.11.2014 зараховано кошти в сумі 130 000,00 грн..
Згідно меморіального ордеру від 28.11.2014 №553600 позивачем з власного поточного рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ «Златобанк», згідно умов договору банківського вкладу № 074996 від 28.11.2014, на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти у сумі 130000,00 грн..
Постановою правління Національного банку України від 13.02.2015 №105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 №30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк» з 14.02.2015 запроваджено у ньому тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінського В.І..
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 12.05.2015 №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 №99, згідно з яким з 13.05.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. строком на один рік з 13.05.2015 по 12.05.2016. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 391 продовжено строки здійснення ліквідації ПАТ «Златобанк» на два роки до 13.05.2018.
15.05.2017 на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.05.2017 № 1977 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк», Фондом видано наказ №241, відповідно до якого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» призначено Славкіну М.А..
У зв'язку з відсутністю інформації про вклад позивача у реєстрах вкладників ПАТ«Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 в справі №803/502/16 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії закрито.
27.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Златобанк», а 19.08.2016 із листом щодо задоволення заяви від 27.04.2016 про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом. У відповідь на вказані звернення відповідач-2 листами від 01.08.2016 №02-036-33093/16 та від 23.11.2016 №02-036-44958/16 повідомив позивача про відсутність інформації про вклади останнього в переліку, що був переданий до Фонду, крім того зазначив, що питання внесення змін до вказаного переліку відноситься до компетенції Уповноваженої особи.
30.01.2017 за вих. №397 відповідачем-1 на адресу позивача було надіслано повідомлення про нікчемність правочину, в якому вказано, що Уповноваженою особою в результаті перевірки виявлено, що 28.11.2014 з поточного рахунку, відкритого юридичній особі СП ТзОВ «Луцьктехнобуд», на рахунок позивача надійшла сума 130 000,00 грн., такі дії мають ознаки нікчемності за пунктам 9 та пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Наказом Уповноваженої особи від 08.04.2015 №164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів» на підставі пунктів 2,3,4 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку (Додаток 1 і Додаток 2) до цього наказу, серед яких зазначена і транзакція від 28.11.2014 щодо зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_4 у ПАТ «Златобанк» на користь позивача грошових коштів.
17.01.2017 Уповноваженою особою прийнято наказ №17/01.17-02 «Про внесення змін до наказу № 164.1 від 08.04.2015р.», відповідно до якого до нікчемних правочинів на підставі пункту 7 та пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI віднесено транзакції за рахунками вкладників, що наведені в Додатку 1 до протоколу засідання комісії з виявлення нікчемних правочинів від 17.01.2017 №1, серед яких зазначено і ОСОБА_1 ».
18.04.2018 позивач надіслав на адресу відповідача заяву (з додатками) про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Златобанк», яка була отримана Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 23.04.2018 (а.с.21), однак кошти в сумі 130 000 грн. позивачу відповідачем виплачені не були.
03.02.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поновлено запис про ПАТ «ЗЛАТОБАНК» (адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького буд. 17/521) та про те, що товариство знаходиться в стані припинення і керівником якого є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «КИЇВСЬКА РУСЬ» Караченцев Артем Юрійович.
На адвокатські запити представника позивача від 24.05.2021, 05.08.2021, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листами №60-7595/21 від 02.06.2021, №60-12147/21 від 03.09.2021 повідомив, що в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду(далі - Перелік), що був переданий до Фонду уповноваженою особою Фонду на ліквідацію «ЗЛАТОБАНК», інформація про вклади ОСОБА_1 відсутня і станом на 02.09.2021 інформація щодо включення вкладника ОСОБА_1 до переліку та загального реєстру вкладників «ЗЛАТОБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію «ЗЛАТОБАНК» не надходила.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що Фонд був стороною у справі №803/1004/17 і згідно з даними інформаційної системи «Діловодство спеціалізованого суду» 22.09.2017 отримав постанову суду від 12.09.2017, якою було зобов'язано саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію «ЗЛАТОБАНК».
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки такі знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Та з приводу спірних правовідносин зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад- кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин:
1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних;
2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;
3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;
4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;
5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників;
6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 140/11096/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 13 липня 2022 року