12 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/6765/21 пров. № А/857/5135/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (головуючий суддя: Плеханова З.Б., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 22.11.2021 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Обґрунтовує позов тим, що він 19.02.2015 уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу на суму 6000 дол США. Після визнання банку неплатоспроможним та запровадження 02.03.2015 тимчасової адміністрації, відповідачем його було повідомлено, що він включений до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми, і ця інформація передана банку-партнеру АБ «Укргазбанк», однак останній відмовив йому у проведенні виплат у зв'язку з відсутністю заявника у реєстрах вкладників для виплати відшкодувань.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, покликається на аналогічні підстави викладені у позовній заяві.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 жовтня 2014 року Правлінням НБУ прийнято Постанову № 692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» у зв'язку із здійсненням Банком ризикової діяльності з метою вжиття Банком заходів для приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства та відновлення його фінансового стану.
Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк» 19 лютого 2015 року та ОСОБА_1 (вкладник) уклали договір № 001-06502-190215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» на суму 6000 доларів США. Крім цього, відкрито рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 46117000 від 19.02.2015 (а. с. 37) кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку коштів в сумі 6000 дол США з рахунку № НОМЕР_2 іншої особи, зокрема - ОСОБА_2 .
Правлінням Національного банку України 02 березня 2015 року прийнято Постанову № 150 «Про віднесення ПАТ Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято Рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк».
Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 та від 03.08.2015 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк до 02 жовтня 2015 року.
Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Дельтабанк» 29 травня 2015 року прийнято Наказ № 408 «Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк».
Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Дельтабанк» 16 вересня 2015 року прийнято Наказ № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями».
Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Дельтабанк», 23 вересня 2015 року на адресу позивача надіслано Повідомлення № 8821/2306 про нікчемність правочину, зокрема, договору банківського вкладу (депозиту) № 001-06502-190215 від 19.02.2015.
На адресу ОСОБА_1 надійшов лист № 05-3105685, яким повідомлено, що він включений до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми за вкладами, та відповідна інформація передана до банку-партнера, а саме до АБ «Укргазбанк».
Для отримання виплати позивач звернувся до банку партнера «Укргазбанк», однак у проведенні виплати йому було відмовлено з підстав відсутності у реєстрах вкладників для виплати відшкодування.
Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 прийняло Постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у вересні 2015 року з рахунку позивача на рахунок іншої особи, кошти в розмірі всієї суми вкладу 6000 доларів США повернуті, а тому відсутні підстави для зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Аналіз наведених правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вкладникам банку гарантується відшкодування коштів (в межах граничної суми) у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку. При цьому, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною 2 статті 26 Закону № 4452-VI.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до частини 5 статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що Уповноважена особа має як обов'язок у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що 17.09.2015 ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_1 перерахував кошти в сумі 6000 дол США на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , що підтверджується випискою АТ Дельта Банк по особовому рахунку позивача з 19.02.2015 по 16.12.2021 (а. с. 110-110 зворот).
Тобто, станом на 23.09.2015 на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 вхідний залишок становив 0,00.
У подальшому, 02 жовтня 2015 року Правління НБУ № 664 прийняло Постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», а 02 жовтня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, оскільки на момент початку процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» (02.10.2015), на рахунку позивача (№ НОМЕР_3 ), кошти були відсутні.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі № 260/6765/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш