Провадження № 33/803/667/22 Справа № 182/8059/21 Суддя у 1-й інстанції - Ступак Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
12 липня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю(в режимі відеоконференції): захисника Кобеляцького Д.М., переглянув апеляційну скаргу останнього, на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2022 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою суду від 31 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.
Судом встановлено, що 28.10.2021 року о 16-16 год. в м.Нікополі по вул. Троїцького Повстання в районі буд. 233В, водій гр. ОСОБА_1 керував мопедом Defiant Arteko DT 50Я-4, з явним ознаками алкогольного сп'яніння, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Водій від керування мопедом був відсторонений. Своїми діями водій порушив вимоги п.2.5 ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення суду І інстанції незаконне, так як під час складання протоколу порушено право ОСОБА_1 , на правову допомогу, не роз'яснено права. При цьому, Акт огляд не може бути доказом, оскільки містить розбіжності, так як в ньому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд та пройшов його. Відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 не пропонувався пройти огляд за допомогою приладу “Драгер”, в закладі охорони здоров'я, та свідки пояснили, що не чули запаху алкоголю з порожнини рота у ОСОБА_1 не бачили факту керування транспортним засобом. Відсутній на відеозаписі й факт складання направлення в заклад охорони здоров'я для проходження огляду, а також у направленні, яке міститься в матеріалах не зазначені ознаки сп'яніння. Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, огляд проведений приладом “Драгер”, який не може використовуватися працівниками поліції, а також до матеріалів не долучено сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу. Разом з цим, письмові пояснення свідків є неналежними доказами, оскільки написані не ними, та мають розбіжності з матеріалами. Стосовно пояснень ОСОБА_1 то вони були написані зі слів працівника поліції. Захисник вказує, що відеозапис наявний в матеріалах справи не є доказом в розумінні ст. 74 КАС України, який також не є оригіналом запису. Окрім цього, суд І інстанції безпідставно не викликав свідків за клопотанням сторони захисту. Також захисник вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про долучення відеозапису з боді-камери, що також свідчить про неналежність як доказу відеозапису, що відповідає позиції ВС від 19 лютого 2020 року по справі № 524/1284/17 та від 13 лютого 2020 року по справі № 521/9716/16-а.
До початку судового засідання захисник заявив клопотання про виклик свідків та проведення фотоскопічної експертизи.
В апеляційному суді захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; актом огляду ОСОБА_1 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями свідків, які підтвердили, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, постановою про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП, відеозаписом, який підтверджує викладені в протоколі обставини. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апелянта про порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП, участь адвоката не вимагає залучення. При цьому, ОСОБА_1 роз'ясненні права, що підтверджується відеозаписом та самими письмовими поясненнями останнього, який зазначив, що на підставі ст. 63 Конституції України, відмовляється надавати пояснення.
Стосовно доводів апеляційної скарги про розбіжності в Акті огляді, то вони не знайшли свого підтвердження, так як з документу видно, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу “Драгер”.
Необґрунтованими є доводи, що працівники поліції не пропонували пройти огляд ОСОБА_1 , так як даний факт зафіксований на відеозаписі, на якому також зафіксовано факт керування останнім мопедом. При цьому, свідок ОСОБА_2 зазначила, що не чує запах алкоголю від ОСОБА_1 в силу відсутності почуття нюху. Також, законом не передбачено, щоб на відеозаписі було зафіксовано факт складання направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Разом з цим, у вказаному направлення працівниками поліції були зазначені ознаки сп'яніння становленні у ОСОБА_1 .
Доводи, що огляд проведений за допомогою приладу «Драгер», який не може використовуватися працівниками поліції є надуманими, оскільки огляд не проводився взагалі, так як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду взагалі. Що стосується відсутності в матеріалах сертифіката відповідності та свідоцтво про повірку приладу, то їх долучення не передбачено законом, та може були надано працівниками поліції на місці зупинки за вимогою водія, якої ОСОБА_1 не виявив.
Письмові пояснення свідків є належними доказами, які відповідають викладеними в них обставинам та підтверджуються відеозаписом.
Наявний в матеріалах відеозапис на переконання суду апеляційної інстанції є належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП. При цьому, апеляційний суд не бере до уваги практику Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 524/1284/17 та від 13 лютого 2020 року по справі № 521/9716/16-а, оскільки в тих справах Судом не було взято до уваги відеозапис, так як на ньому не було зафіксовано факт керування транспортним засобом особою та у постанові, яка виносилася відповідальною особою не було посилання на сам відеозапис, тому останній не брався до уваги, як доказ.
Разом з цим, апеляційний суд враховує, що на ОСОБА_1 працівниками поліції була винесена постанова за ч.1 ст. 126 КУпАП, що останній керував без шолому мопедом та за відсутності посвідчення водія. Штраф за дане правопорушення останній сплатив.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що клопотання захисника про виклик свідків та проведення експертизи відеозапису не підлягають задоволенню, оскільки під час апеляційного перегляду встановлено, що письмові пояснення свідків відповідають обставинам та підтверджуються відеозаписом, а також захисником не доведено, що відеозапис є змонтованим.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Кобеляцького Д.М. - залишити без задоволення.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький