Провадження № 1-кп/714/79/22
ЄУН : 714/595/22
"12" липня 2022 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисникаОСОБА_4
обвинуваченогоОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022262020001708 від 10 червня 2022 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, -
14 червня 2022 року до суду надійшов обвинувальний акт за ч.2 ст. 332 КК України відносно ОСОБА_5 разом із угодою про визнання винуватості, укладеної 14 червня 2022 року між прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .
Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором 14 червня 2022 року, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він будучі обізнаним що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, який затверджений Законом України № 2119-1Х, у зв'язку з чим виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено, переслідуючи мету незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 , який добре орієнтується на місцевості в прикордонній зоні Чернівецького району Чернівецької області, а саме - місці лінії розмежування державного кордону України та Республіки Румунія.
З цією метою, в період часу з 14.04.2022 по 18.04.2022 у м. Чернівці ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 підшукали двох осіб з числа громадян України, яким достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , мешканців м. Мелітополь.
При цьому, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , завчасно обумовили із зазначеними двома особами порядок незаконного переправлення через державний кордон України, при цьому ОСОБА_7 приховав від ОСОБА_5 той факт, що вартість такого переправлення буде становити 7 000 Євро за одну людину.
В подальшому, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 на виконання раніше розробленого ними плану, а також у відповідності до визначеного ними часу та місця щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 18.04.2022 в період часу з 14.00 год. по 21.40 год., використовуючи автомобілі марки «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , перевезли зазначених вище двох осіб з м. Новоселиця в м. Герца, де вказані особи пересіли до транспортного засобу «Mercedes Benz Vito 109 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , на якому в подальшому прибули до державного кордону в напрямку 895-897 прикордонного знаку до КПП «Герца» з метою незаконного перетину державного кордону України в напрямку Республіки Румунія, де ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 , відповідно до попередньо узгодженого плану дій провели інструктаж з даними особам та вказали їм напрямок руху до лінії розмежування державного кордону України та Республіки Румунія.
Проте, цього ж дня, біля 21.40 год. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були затримані прикордонним нарядом в межах прикордонного знаку № НОМЕР_3 державного кордону України та Республіки Румунія, що в адміністративних межах Герцаївської ОТГ Чернівецького району Чернівецької області.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 332 КК України, як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України та керівництво такими діями, за кваліфікуючими ознаками : вчинено щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
За угодою про визнання винуватості укладеної під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним, останні дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст. 332 КК України та кримінального покарання, яке повинен понести підозрюваний. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
ОСОБА_5 підтримав укладення угоди та вказав, що насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував, обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою, йому ніхто не надавав, розуміє характер обвинувачення. Однак, не погоджується з його формулюванням яке зазначене в угоді так як особу ОСОБА_7 взагалі не знає, ніякої розмови, домовленостей з ним не мав.
При цьому ОСОБА_5 наполягав на укладенні угоди, а також повідомив, що він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою у разі її затвердження, а також наслідки укладення та затвердження угоди.
Захисник ОСОБА_4 повідомив, що здійснював захист обвинуваченого під час досудового слідства, в тому числі під час укладення угоди та повністю підтвердив зазначені його підзахисним дані.
Прокурор ОСОБА_3 угоду підтримав, зазначив про її добровільність, а також повідомив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Проте, наявні більше двох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні обвинуваченого трьох неповнолітніх дітей дають підстави для призначення обумовленого покарання у виді п'яти років позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України, тобто з іспитовим строком на 1 рік.
Прокурор наголосив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено, матеріали яки просив долучити до кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши угоду про визнання винуватості, слід зазначити про наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
Угодою визначено обставини, які, відповідно до частини першої статті 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання ОСОБА_5 , а саме : визнання вини, надання правдивих та вичерпних показів, що викривають його вину та щире каяття.
Так, щире каяття це самостійна обставина, яка пом'якшують покарання.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину.
Крім того, щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину.
Обвинувачений ОСОБА_5 попри визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, не погоджується з формулюванням обвинувачення про яке також зазначено в угоді, з підстав того, що із ОСОБА_7 раніше не знайомий, обставини щодо переправляння осіб через державний кордон із ним не обговорював.
Отже, ураховуючи суб'єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, то відсутні підстави для визнання обставиною, яке пом'якшує покарання обвинуваченого його щире каяття.
Водночас прокурор повідомив, що ОСОБА_5 активно сприяв у проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нього та інших осіб, надавав викривальні показання стосовно себе та інших осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.
На підтвердження вищевказаних обставин прокурором було надано матеріали кримінального провадження № 12022262020001708 від 10 червня 2022 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, у діях обвинуваченого ОСОБА_5 наявна обставина, яка пом'якшує покарання, а саме активне сприяння розкриттю злочину, про що зазначено у обвинувальному акті.
Визнання вини та надання правдивих та вичерпних показів, що викривають його вину не можуть бути розцінені як окремі обставини, які пом'якшують покарання з огляду на зміст ст. 66 КК України та за своєю юридичною природою є складовою щирого каяття.
Відповідно до частин першої та другої статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Тобто, покарання, призначене обвинуваченому, має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації. При призначенні покарання необхідно враховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Як вже зазначалося вище, частиною сьомою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо її умови не відповідають інтересам суспільства.
З огляду на зміст угоди та обвинувального акту, з урахуванням об'єму винуватості який визнається ОСОБА_5 , то суд доходить висновку що сторонами наведено та обґрунтовано наявність усього лиш однієї пом'якшуючої покарання обставина як активне сприяння у розкритті злочину, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що вказана обставина не є такою, яка враховуючи тяжкість інкримінованому обвинуваченому злочину, істотно знижують ступінь його тяжкості.
При узгодженні сторонами угоди покарання ОСОБА_5 не враховано тяжкість вчиненого злочину, який віднесений до категорії тяжких, вид та розмір покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 332 КК України та обставини, при яких його вчинено, в т.ч. за попередньою змовою із іншими двома особами під час коли в державі діє військовий стан.
Тому, узгоджене сторонами угоди покарання ОСОБА_5 на переконання суду не відповідає тяжкості інкримінованого злочину, що свідчить про неможливість призначення судом покарання, про яке домовилися сторони угоди, оскільки за своїм видом та розміром це покарання не відповідає характеру та тяжкості діяння, а також не відповідає інтересам суспільства.
Відтак, оскільки умови угоди не відповідають інтересам суспільства, суд приходить до висновку про необхідність відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.
Ураховуючи думку прокурора щодо відсутності необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення, то кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 332 КК України слід призначити до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 314, 372, 472-474 КПК України, суд, -
Відмовити у затверджені угоди про визнання винуватості, укладеної 14 червня 2022 року між прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022262020001708.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 332 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на «22» липня 2022 року на «11» годину «00» хв. у залі судових засідань Герцаївського районного суду Чернівецької області: м. Герца, вул. Центральна, 20.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Участь прокурора та захисника є обов'язковою.
Доручити представнику органу з питань пробації Чернівецького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області до часу судового розгляду скласти досудову доповідь в порядку передбаченому ст. 314-1 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено «14» липня 2022 року.
Суддя :