ЄУН 193/487/22
Провадження 1-в/193/187/22
13 липня 2022 року смт.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
представника Софіївської ВК №45 ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області у режимі відеоконференції з ДУ "Софіївська виправна колонія (№45) клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення,
21 червня 2022 року на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_5 , який наразі відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Софіївська ВК (№ 45)», згідно якого останній просив застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Засуджений під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково, оскільки має намір вступити до лави ЗСУ, так як має воєнну спеціальність.
Представник виправної колонії в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення і не може бути звільнений умовно-достроково.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання засудженого, суд дійшов такого висновку.
За вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 156 КК України до 5 років 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади, займатись певною діяльністю.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_5 був засуджений за вчинення тяжкого злочину.
Початок строку відбування покарання: 13.04.2018, кінець строку: 13.07.2023.
Станом на 21 червня 2022 року засуджений фактично відбув визначені п. 2 ч. 3ст. 81 КК України 2/3 призначеного судом строку покарання.
Раніше був засуджений: 17.02.1995 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст. 188-1 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; 19.06.2002 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст. 153 ч. 2, ст. 15 ч. 1 ст. 153 ч. 2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 01.11.2007 року Бабушкінським районним судом Дніпропетровської області за ст. 187 ч. 3 КК України до 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 2ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 6КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
В силу ч. 2ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Згідно п. 2 ч. 3ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Згаданою статтею передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.
Як вбачається із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться впостанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Так, під час вивчення матеріалів особової справи засудженого, суд враховує не лише час перебування ним у Софіївській ВК-45, а й увесь період його відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі перебуває з 13.04.2018 року. Під час утримання в Дніпропетровській державній установі покарань (№4) порушень вимог режиму утримання не допускав. Стягнень та заохочень не мав.
З 07.11.2018 року міру кримінального покарання відбуває в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№45)». Протягом вказаного періоду характеризується негативно. Має два заохочення та чотири стягнення, які погашені у встановленому законом порядку. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. У стосунках з персоналом установи виконання покарань випадків не тактовної поведінки не допускає. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд, дотримується встановлених правил санітарії та гігієни. За станом здоров'я є працездатним. За особистим бажанням, безоплатно виконує роботи по благоустрою території установи. При виконані дорученої роботи дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконує згідно графіка, до їх виконання ставиться добросовісно. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Заходи виховного характеру відвідує регулярно. Зарахований до програми диференційованого виховного впливу «Правова просвіта». Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними за допомогою телефонного зв'язку. За вироком суду позову не має. Вину у скоєному злочині визнає повністю, надає належну оцінку скоєному.
Відтак, беручи до уваги, що за вироком суду ОСОБА_5 хоч і відбув 2/3 частини строку призначеного покарання, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, та з огляду на суспільну небезпеку вчиненого злочину, поведінку засудженого протягом всього строку відбування покарання мав нестабільну лінію поведінки та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов'язком суду, суд вважає, що засуджений не довів своє виправлення, тому на час розгляду його відповідного клопотання не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ч. 2 ст. 376, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор може подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено 14 липня 2022 року о 10:00 год.
Суддя ОСОБА_1