Справа № 120/18467/21-а
13 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
В грудні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (далі ТОВ "Поділлялатінвест") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №293710 від 23.11.2021.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Поділлялатінвест" задоволено, ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
14 червня 2022 року від позивача на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в обгрунтуванні якої зазначено, що при оскарженні ухвали суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в 1984,80 грн., а скасовуючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат.
За правилами ч.3 ст.252 КАС України розгляд клопотання здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення, а перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним.
Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення.
В поданій заяві представник позивача вказує, що підставою для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом при ухваленні постанови питання про розподіл судових витрат.
За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.
Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом з тим, судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду по суті.
Аналіз викладених положень закону дає підстави для висновку про те, що у випадках направлення справи для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Таким чином, при ухваленні судового рішення про направлення справи для продовження розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.
Аналогічне застосування наведених норм викладено Верховним Судом в ухвалах від 20 грудня 2019 року (справа №826/4788/17), від 12 травня 2020 року (справа №817/589/17)
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки викладені у заяві про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 120/18467/21-а вимоги не узгоджуються з нормами процесуального права та суперечать інституту додаткового судового рішення, у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.
Про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.252 КАС України).
Керуючись ст.ст. 139, 243, 252, 310, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №120/18467/21-а, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.