справа № 380/15659/21
06 липня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Андренка В.І.,
представника відповідача Костик Г.С.,
третя особа ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради код ЄДРПОУ 26307196, місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, площа Ринок, 1 (далі - відповідач; відділ ДАБК), в якій з урахуванням уточнень від 04.02.2022, просить:
- визнати протиправними дії відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та скасувати: протокол №-47/21 про адміністративне правопорушення від 30.08.2021; припис № - 47/21-1 від 30.08.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і прав; постанову № - 19/212 від 06.09.2021 по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою від 21.09.2021 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 06.10.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
27.04.2022 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 (далі - третя особа).
Ухвалою від 30.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 06.07.2022 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про відвід судді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час проведення непланової перевірки не пред'явив направлення, що свідчить про порушення процедури її проведення. Позивач зазначив, що здійснювати контроль та нагляд після 18.03.2020 ні Держархбудінспекція, ні її територіальні органи не можуть. Окрім цього, на думку позивача, відповідач протиправно не пред'явив на його вимогу кваліфікаційний сертифікат. Таким чином, на думку позивача, протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і прав та постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправними та підлягають скасуванню.
09.11.2021 представник відповідав подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач безпідставно посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду» від 19.08.2015 № 698, оскільки перевірка проводилась відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Доводи позивача про не пред'явлення направлення спростовуються його підписом на такому направленні.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1339 відповідач мав право здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю з 16.12.2020, а тому безпідставними є доводи позивача в цій частині. Представник відповідача також зазначив, що вимога щодо професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт виключена постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи провели перевірку у відповідності до вимог чинного законодавства.
03.12.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж аргументи, що й у позовній заяві.
В заяві про уточнення позову від 04.02.2022 позивач вказав, що відповідач видав наказ про проведення перевірки без урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії.
07.02.2022 представник відповідача подав до суду заперечення, в яких зазначив, що рішення про проведення перевірки прийняте за результатами розгляду комісією звернень фізичних осіб, що оформлено протоколом №16.
14.03.2022 позивач подав до суду відповідь на заперечення, в який вказав, що у позивача не було можливості зайти на веб-сайт Дрогобицької міської ради та ознайомитись з повідомленням про розгляд заяви ОСОБА_2
25.05.2022 третя особа ОСОБА_2 подала до суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача та третя особа ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечили. Просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На підставі наказу (розпорядження) відділу ДАБК від 17.08.2021 № 48/21, направлення від 17.08.2021 № 47/21-пз посадова особа відділу ДАБК провела позапланову перевірку на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 із влаштуванням навісного балкону у багатоповерховому житловому будинку на АДРЕСА_4 », за результатами чого склала:
- акт від 30.08.2021 № 47/21 (далі - Акт перевірки від 30.08.2021), в якому зафіксовано порушення позивачем статті 7, частини першої статті 9, статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 - на першому поверсі у багатоквартирному житловому будинку, який знаходиться на обслуговуванні в ОСББ «ДОБРОБУТ-2» на АДРЕСА_4 ОСОБА_1 у 2016 році самочинно здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_3 із влаштуванням навісного балкону шляхом влаштування перфорованого металевого листа на п'ятьох металевих швелерах запущених у несучу капітальну стіну, зменшивши частину віконного прорізу та замінивши іншу частину віконного прорізу на дверний з втручанням у несучі та огороджувальні конструкції будинку без проектної документації та без права на виконання будівельних робіт;
- протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2021 № 47/21-1, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.08.2021 № 47/21.
06.09.2021 начальник відділу ДАБК на підставі акта перевірки від 30.08.2021 №47/21, протоколу про адміністративне правопорушення від 30.08.2021 № 47/21, матеріалів фотофіксації прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення № 19/212, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 21250,00 грн.
Вважаючи вказані протокол, припис та постанову відповідача протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України № 877-V).
Відповідно до понятійного апарату вказаного Закону:
- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;
- спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №3038-VI).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
У частині першій статті 41 Закону України № 3038-VI встановлено, серед іншого, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведеної норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.05.2011 № 553, якою затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Як вбачається з направлення від 17.08.2021 № 47/21-пз позапланова перевірка позивача здійснювалась у відповідності до Порядку № 553, що спростовує доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.
Щодо посилання позивача на неможливість здійснення контролю та нагляду після 18.03.2020 Держархбудінспекцією чи її територіальними органами, то суд вказує таке.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 13.03.2020 № 219 зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування.
У подальшому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 16.12.2020 № 1339 якою відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
У зв'язку з цим визнано таким, що втратив чинність, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
Суд вказує на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1339, якою відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», набрала чинності 30.12.2020.
Отже, станом на час проведення позапланової перевірки у позивача була чинною постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 № 553, що спростовує доводи позивача про неможливість здійснення відповідачем позапланової перевірки.
Надаючи оцінку аргументам позивача про те, що обов'язковою умовою для проведення планових або позапланових перевірок суб'єктів містобудування є наявність кваліфікаційного сертифіката, який відповідач не пред'явив, суд зазначає таке.
Порядок проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 651), визначає, що кваліфікаційний сертифікат - документ, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним характеристикам професій працівників або відповідним професійним стандартам та його спроможність виконувати окремі роботи (надавати послуги), пов'язані із створенням об'єктів архітектури, що зазначені в такому документі і належать до видів робіт (послуг), перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554.
Суд встановив, що до Переліку видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, виконавці яких проходять професійну атестацію (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554, включено такі види робіт (послуг):
1. Розроблення містобудівної документації.
2. Архітектурне та інженерно-будівельне проектування.
3. Експертиза та обстеження у будівництві.
4. Технічний нагляд.
5. Інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва.
Тобто виконання вказаних робіт можливе лише у разі наявності у виконавця кваліфікаційного сертифіката.
Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду виключено з вказаного Переліку постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 29.03.2021 № 303 (набрала чинності 06.04.2021).
Отже, починаючи з 06.04.2021 для проведення посадовими особами державного архітектурно-будівельного контролю не вимагається наявності у них кваліфікаційного сертифіката, а тому необґрунтованими є аргументи позивача щодо порушення вимог законодавства внаслідок не пред'явлення посадовою особо відділу ДАБК при проведенні позапланової перевірки такого сертифіката.
Пункт 2 Порядку № 553 встановлює, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством.
Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до вказаного Порядку.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
У частині першій стаття 41 Закону України № 3038-VI визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Тотожне за змістом положення викладене у пункті 7 Порядку № 553.
Підставами для проведення позапланової перевірки, згідно з положеннями Порядку №553, є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Суд встановив, що підставою для проведення позапланової перевірки у позивача слугували звернення фізичних осіб ОСОБА_3 (від 10.08.2021 №127) та ОСОБА_4 (від 12.08.2021 №130), в яких такі особи просили провести перевірку законності встановлення балкону власником квартири АДРЕСА_5 , оскільки несучі стіни будинку мають тріщини.
Надаючи оцінку аргументам позивача про видачу відповідачем наказу про проведення перевірки без урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303 (набрання чинності - 06.04.2021) Порядок № 553 доповнено пунктом 7-1, згідно з яким з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).
Суд зауважує, що у відповідності до наведеного положення відділ ДАБК 12.08.2021 розмістив на своєму на офіційному веб-сайті оголошення, яким повідомив заявників та замовника про розгляд заяви фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (щодо будівництва балкону за адресою: АДРЕСА_6 ) на засіданні комісії, яке відбудеться 17.08.2021 о 10:00 год. При цьому, посилання позивача на неможливість зайти на веб-сайт Дрогобицької міської ради та ознайомитись з повідомленням не свідчить про недотримання Відділом ДАБК вимог Порядку № 553.
Також у пункті 7-1 Порядку № 553 визначено, що розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.
Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов'язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов'язково містити:
- дату та місце проведення засідання комісії;
- склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування («за», «проти» чи «утримався»);
- реквізити та суть звернення;
- рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
Суд встановив, що за результатами розгляду звернень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 комісія склала протокол № 16 від 17.08.2021, в якому вирішила провести перевірку дотримання вимог, передбачених законодавством у сфері містобудування діяльності при встановленні балкону власником квартири АДРЕСА_5 .
Примітно, що такий висновок комісії, оформлений протоколом № 16 від 17.08.2021, складений у відповідності до вимог пункту 7-1 Порядку № 553.
Таким чином, відповідач прийняв наказ від 17.08.2021 №48/21 з урахуванням описаного висновку комісії, а тому суд критично оцінює та відхиляє аргументи позивача про неврахування такого висновку відділом ДАБК.
З приводу посилання позивача на не пред'явлення посадовими особами відділу ДАБК під час проведення перевірки направлення, суд зазначає таке.
Пункт 7 Порядку № 553 встановлює, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналізуючи у взаємозв'язку наведені положення, суд формує висновок про те, що непред'явлення посадовими особами службового посвідчення або ненадання копії направлення для проведення позапланової перевірки надає право суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.
Суд встановив, що на направленні від 17.08.2021 № 47/21-пз міститься підпис позивача та його відмітка про ознайомлення з таким направленням, що спростовує його заперечення щодо непред'явлення такого. До того ж, позивач допустив посадову особу відділу ДАБК до проведення позапланової перевірки.
У пункті 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених вказаним Порядком.
Як встановив суд, за результатами проведеної позапланової перевірки на об'єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 із влаштуванням навісного балкону у багатоповерховому житловому будинку на АДРЕСА_4 » посадова особа відділу ДАБК склала Акт перевірки від 30.08.2021, в якому зафіксувала порушення позивачем статті 7, частини першої статті 9, статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 - на першому поверсі у багатоквартирному житловому будинку, який знаходиться на обслуговуванні в ОСББ «ДОБРОБУТ-2» на АДРЕСА_4 ОСОБА_1 у 2016 році самочинно здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_3 із влаштуванням навісного балкону шляхом влаштування перфорованого металевого листа на п'ятьох металевих швелерах запущених у несучу капітальну стіну, зменшивши частину віконного прорізу та замінивши іншу частину віконного прорізу на дверний з втручанням у несучі та огороджувальні конструкції будинку без проектної документації та без права на виконання будівельних робіт.
У статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» 20.05.1999 № 687-XIV (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України № 687-XIV) передбачено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частина перша статті 9 Закону України № 687-XIV визначає, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Стаття 27 Закону України № 687-XIV визначає коло обов'язків замовників та підрядників під час створення об'єкта архітектури, а саме:
- доручати виконання окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, особам, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат або отримали сертифікат за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
- доручати виконання будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб'єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію;
- обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 вказаного Закону;
- забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою;
- не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;
- поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
- не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об'єкта, ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта), замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) (частина шоста статті 34 Закону України № 3038-VI).
У частині сьомій статті 34 Закону України № 3038-VI встановлено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого вказаною статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Як встановив відповідач та не заперечив позивач, згідно з частиною п'ятою статті 32 Закону України № 3038-VI об'єкт реконструкції квартири АДРЕСА_5 відноситься до середнього класу наслідків - СС2, а тому виконання будівельних робіт на такому об'єкті вимагає отримання замовником, тобто позивачем, відповідного дозволу.
Згідно з пунктом 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
На виконання наведеного положення, у зв'язку з порушенням позивачем статті 7, частини першої статті 9, статті 27 Закону України № 687-XIV, статті 34 Закону України №3038-VI, абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, посадова особа відділу ДАБК видала позивачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.08.2021 № 47/21, яким вимагається від позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на АДРЕСА_6 , про що необхідно повідомити відділ ДАБК до 30.10.2021.
Суд вказує на те, що такий припис складений у відповідності до положень Порядку №553, при цьому, позивач не обґрунтував його протиправності.
Частина друга стаття 41 Закону України № 3038-VI передбачає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі - КпАП) про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 вказаного Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: особи, уповноважені на проведення перевірок під час здійснення ними архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42);
Частиною першою статті 96 КУпАП встановлено відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд у вигляді штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки за результатами проведеної позапланової перевірки виявлено порушення позивачем статті 7, частини першої статті 9, статті 27 Закону України № 687-XIV, статті 34 Закону України №3038-VI, абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, то посадова особа відділу ДАБК у відповідності до пункту 17 Порядку № 553 та вищенаведених вимог КУпАП склала протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2021 № 47/21-1, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 96 КУпАП.
Суд зазначає, що позивач не надав доказів, які б спростовували виявлені порушення ним вимог статті 7, частини першої статті 9, статті 27 Закону України № 687-XIV, статті 34 Закону України № 3038-VI, абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.
У статті 244-6 КУпАП встановлено, зокрема, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об'єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42);
керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Відповідно до частини шостої статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись наведеними положеннями КУпАП, начальник відділу ДАБК розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки від 30.08.2021 №47/21, протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2021 №47/21, матеріали фото фіксації, у зв'язку з порушенням позивачем підпункту 3 пункту 1 частини першої статті 34 Закону України №3038-VI, абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення від 06.09.2021 №19/212, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 21250,00 грн.
Зважаючи на викладене, враховуючи неподання позивачем доказів отримання ним дозволу для виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), суд дійшов висновку про відповідність постанови по справі про адміністративне правопорушення від 06.09.2021 №19/212 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому така правомірною та не підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування рішення, - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 14 липня 2022 року.
Суддя Мричко Н.І.