14 липня 2022 року м. Ужгород№ 260/2222/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), яким просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі наданої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення № 33/27-1799 від 11.04.2022 року з урахуванням оновленого грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі наданої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення № 33/27-1799 від 11.04.2022 року з урахуванням оновленого грошового забезпечення ОСОБА_1 та з урахуванням раніше виплачених сум, а також, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. та 2000,00 грн. за отриману правничу допомогу.
Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин в зв'язку з протиправністю дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку основного розміру призначеної йому на підставі довідки від 11.04.2022 року за № 33/27-1799, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області", у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою судді від 04.07.2022 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та відповідно до ст. 263 КАС України, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частинами 2-3 ст. 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
08.07.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що ГУ ПФУ в Закарпатській області не погоджується з вимогами позовної заяви, вважає їх необґрунтованими та зазначає, що у березні 2018 року ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області було надіслано до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , складену на підставі п. 5 Порядку № 45 (в редакції від 24.02.2018 року), у якій, зокрема, передбачався перелік усіх видів грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії відповідно до п. 3 Постанови № 103. На виконання приписів ч.ч. 3-4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 103 ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року за нормами законодавства, чинного на момент його проведення.
24.05.2022 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, до якої додав довідку Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" № 33/27-1799 від 11.04.2022 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року за прирівняною посадою начальника відділення. Відповідач зазначає, що вказану довідку уповноваженим органом складено на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі № 826/12704/18, а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.
У той же час, відсутні підстави для застосування до наявного спору правових висновків, наведених у вищевказаній постанові Верховного Суду, з огляду на те, що дане рішення є зразковим для тих справ, в яких відмовлено у підготовці та наданні до територіального пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії. Вищезазначена Постанова № 704, у свою чергу, регулює питання щодо грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, до яких ані поліцейські, ані колишні працівники органів внутрішніх справ не належать.
З огляду на викладене, довідка, видана Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" та подана позивачем до ГУ ПФУ в Закарпатській області, самостійно не породжує право ОСОБА_1 на перерахунок його пенсії, оскільки підставою для здійснення останнього є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України
Крім того, зазначає, що на сьогодні, уповноваженим структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України, на який покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних документів, є управління координації соціальних та пенсійних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України.
Одночасно відповідач просить залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 за період, що виходить за межі шестимісячного терміну звернення до суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач з 2005 року отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11.04.2022 року Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" за прирівняною посадою поліцейського - начальник відділення, для здійснення перерахунку пенсії.
Так, 24.05.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії у відповідності до оновленої довідки.
Листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 10.06.2022 року за № 1765-1909/П-02/8-0700/22 відповідач повідомив, що оскільки після втрати чинності окремих пунктів Постанови № 103 урядом не приймалось рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону, на сьогодні відсутні підстави для здійснення такого перерахунку. Також зазначено, що у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, а також згідно Постанови від 13.02.2008 року № 45 про затвердження Порядку проведення перерахунків пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" довідки для перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною грошового забезпечення подаються виключно уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у новій (оновленій) довідці № 33/27-1799 від 11.04.2022 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами 1, 2 ст. 63 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988). Пунктом 2 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови № 988 наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260). Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові, види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (п. 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (п. 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (п. 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п. 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (п. 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (п. 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (п. 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (п. 11 Порядку № 260).
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262-XII передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналізуючи зазначені правові норми Верховний Суд в постанові від 17.12.2019 року по зразковій справі № 160/8324/19, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року, зробив правовий висновок, що з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати військовослужбовці мають право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та ст. 9 Закону № 2011-XII. Але до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у пункті 40 рішення від 17.12.2019 року по справі № 160/8324/19 до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 року № 291 внесено зміни до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 року №129 "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" та викладено його в такій редакції:
"Визначити в Міністерстві внутрішніх справ України:
1) Департамент персоналу уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних питань та соціальної роботи цього Департаменту;
2) територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ.
Тобто, Міністерство внутрішніх справ України своїм наказом поклало обов'язок на територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях та місту Києву щодо оформлення та видачі довідок про розміри грошового забезпечення, а на Департамент персоналу - функції щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що органом, який уповноважений видавати довідки про грошове забезпечення працівників органів внутрішніх справ, що звільнені з Міністерства внутрішніх справ України, є територіальні медичні об'єднання по областях та місту Києву.
При цьому, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 року №291 є чинним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, відповідно до моменту отримання довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення № 33/27-1799 від 11.04.2022 року у відповідача не виникало обов'язку з перерахунку пенсії позивача по даній справі.
Оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача направлена Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" до відповідача для перерахунку пенсії, відповідно до висновків Верховного Суду по зразковій справі з моменту отримання належної довідки у пенсійного органу виникає обов'язок з перерахунку пенсії позивача.
У зв'язку з отриманням оновленої довідки про грошове забезпечення позивача у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивачу.
Водночас, у листі-відмові відповідачем зазначено про те, що підстав для перерахунку пенсії відсутні. Однак, у вказаному вище листі-відмові відповідачем не наведено жодних правових підстав щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
З огляду на наведене, відповідач безпідставно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи по суті відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності дій щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії. Тому позов підлягає задоволенню повністю.
З метою ефективного захисту порушеного права, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд у цій справі вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці, із врахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положення ст. 123 КАС України з огляду на відсутність підстав, з якими процесуальний кодекс пов'язує початок перебігу строків на звернення до суду.
Так, ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спірні в даній адміністративній справі правовідносини виникли з приводу відмови ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки станом на листопад 2019 року.
Тобто, до вказаної відмови у позивача не було підстав вважати, що отримавши від уповноваженого органу нову довідку про його грошове забезпечення, ГУ ПФУ в Закарпатській області не вчинить дій, спрямованих на перерахунок його пенсії всупереч відповідним законодавчим нормам. В той же час, до отримання такої довідки від Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області" в ГУ ПФУ в Закарпатській області не виникало обов'язку здійснити перерахунок пенсії з огляду на відсутність необхідних документів.
З огляду на вищенаведене суд констатує, що пенсіонер не може бути позбавлений соціальної захищеності та належного пенсійного забезпечення внаслідок невиконання уповноваженими органами покладених на них обов'язків, оскільки це суперечитиме конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі та слід стягнути з ГУ ПФУ в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Що стосується відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Попович Ш.О. укладено договір про надання юридичних послуг від 05.04.2022 року, згідно п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання щодо виконання представництва інтересів клієнта, в тому числі, у Закарпатському окружному адміністративному суді.
Між тим, доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, тобто, фактичної сплати коштів на рахунок/в касу адвоката позивачем не представлено.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).
Як відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд вважає, що позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі 2000 грн.
Водночас, спірним питанням є можливість стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, які підлягають сплаті позивачем (але ще не оплачені).
При цьому, в аспекті вимог процесуального закону та сформованої Верховним Судом позиції, яка викладена у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 21.01.2021року у справі № 280/2635/20, від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20 такі витрати є несплаченими на момент винесення судового рішення саме з об'єктивних причин.
Так, у вказаних постановах суду касаційної інстанції вказано на те, що сторонами був погоджений порядок оплати цих витрат з моменту винесення судом рішення та отримання рахунку.
Звідси, такий механізм відшкодування витрат на правову допомогу, які підлягають сплаті, не може стосуватися неоплачених витрат на правову допомогу через порушення стороною своїх договірних зобов'язань по оплаті при наявності наданих адвокатом послуг.
В цілях з'ясування суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає сплаті позивачем, в аспекті норми ст.134 КАС України, суд здійснює правовий аналіз договору № б/н від 05.04.2022 року про надання юридичних послуг, умовами яких визначено порядок розрахунків між сторонами.
Згідно п. 4 вказаного Договору, за надання юридичної допомоги щодо збору інформації, підготовки позовної заяви та розгляду позову в суді першої інстанції клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 2000,00 грн.
Як вбачається з акту про прийняття-передачі наданих послуг та грошових коштів від 20.06.2022 року, виконавець надав замовнику юридичні послуги відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 05.04.2022 року та розрахунку вартості наданих адвокатських послуг від 20.06.2022 року. Вартість послуг, які вказані в п.1 цього Акту, становлять 2000,00 грн. (п.2 акту).
При цьому, як зазначено в п. 5 вказаного Акту, зазначені у п.2 цього Акту грошові кошти Замовник повинен оплатити на розрахунковий рахунок Виконавця в повному обсязі упродовж трьох робочих днів з моменту підписання даного акту.
Таким чином, сторони погодили порядок проведення розрахунків, визначивши кінцеву дати сплати коштів за надані послуги протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку підписання акту про прийняття-передачі наданих послуг та грошових коштів.
Таким чином, з 20.06.2022 року у позивача виникли достатні підстави для перерахунку коштів в оплату наданих правових послуг.
Станом на момент ухвалення судового рішення у даній справі, витрати на правову допомогу позивачем не оплачені, доказів зворотного суду не представлено. Причини неоплати вказаних послуг позивачем не вказані.
Звідси, з урахуванням представлених доказів, суд приходить до переконання про те, що спірні витрати на правову допомогу не понесені позивачем через його небажання сплачувати такі.
При цьому, суд враховує неможливість втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
На час розгляду справи погоджений договірними сторонами строк оплати сплив, однак доказів здійснення належних платежів на користь адвоката суду не надано.
Враховуючи наведені обставини, приймаючи до уваги невиконання позивачем умов договору № б/н від 05.04.2022 року про надання юридичних послуг та акту від 20.06.2022 року в частині своєчасної оплати наданих послуг, заявлені до відшкодування витрати в розмірі 2000 грн. є непідтвердженими з вини самого позивача через його небажання нести такі.
Звідси, позивачем документально не підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі, через що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.
При вирішенні наведеного питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постанові Великої Палати від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, в постановах Касаційного адміністративного суду від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17, від 19.09.2019 року у справі № 826/8890/18, постанові Касаційного господарського суду від 922/445/19 у справі № 922/445/19, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов'язковими під час вирішення наведеного спору.
За таких обставин та відповідно до вимог ст.139 КАС України понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі наданої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення № 33/27-1799 від 11.04.2022 року з урахуванням оновленого грошового забезпечення ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі наданої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення № 33/27-1799 від 11.04.2022 року з урахуванням оновленого грошового забезпечення ОСОБА_1 та з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті