14.07.2022 Справа №607/8628/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Міністерства охорони здоров'я України про встановлення факту порушення норм законодавства щодо працевлаштування, визнання направлення на роботу таким, що видане з порушенням процедури, визначеної законодавством, та його скасування, -
11 липня 2022 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кучму Л.В., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Міністерства охорони здоров'я України, у якій просить: 1) встановити факт порушення Тернопільським національним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського вимог «Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992, та «Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затвердженого Наказом міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997р. №367, щодо працевлаштування ОСОБА_1 ; 2) визнати направлення на роботу №48 від 16.05.2019 року на ім'я ОСОБА_1 таким, що видане з порушенням процедури розподілу, передбаченої «Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992, та «Порядком працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затвердженим Наказом міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997р. №367; 3) зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України скасувати направлення на роботу №48 від 16.05.2019 року, видане на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Також відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Перелік таких фактів не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У постанові ВП ВС від 10.04.2019р. у справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Аналіз змісту позовної заяви свідчить про те, що направлення, яке позивач просить визнати таким, що видане з порушенням процедури, визначеної законодавством, його скасування та факт порушення норм законодавства щодо працевлаштування, який позивач просить встановити, впливає на обов'язок позивача здійснити відшкодування університету вартості навчання. Однак, такий обов'язок виникає у позивача за вимогою навчального закладу. З позовної заяви вбачається, що іншим судом розглядається спір між сторонами з приводу відшкодування вартості навчання.
Законом не передбачено скасування направлень на роботу в судовому порядку, як і встановлення у діях особи, яка його видала, порушення вимог закону. Такі направлення не є актами нормативного характеру органу державної влади.
Позивач не позбавлений можливості доводити наявність чи відсутність порушень закону під час видачі направлення на роботу у межах справи про відшкодування вартості навчання, однак це не є предметом окремого позову, який може розглядатися судом. Оскарження направлення на роботу, як і встановлення факту порушення університетом норм законодавства щодо працевлаштування випускника, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на характер правовідносин, про які йдеться в позовній заяві, вимоги заявника про встановлення факту порушення норм законодавства щодо працевлаштування, визнання направлення на роботу таким, що видане з порушенням процедури, визначеної законодавством, та його скасування не можуть розглядатися судом за правилами будь-якого, а не лише цивільного, судочинства.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження у справі.
З цих підстав, керуючись ст. ст. 186, 293, 315, 260 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Міністерства охорони здоров'я України про встановлення факту порушення норм законодавства щодо працевлаштування, визнання направлення на роботу таким, що видане з порушенням процедури, визначеної законодавством, та його скасування - відмовити.
Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу разом із позовною заявою та всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
СуддяН. М. Сташків