Справа № 605/50/22
Іменем України
"14" липня 2022 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
при секретарі Лежигубській О.В.
за участю:
представника позивача-відповідача ОСОБА_1
представника відповідача-позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
Позивач-відповідач ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до відповідача-позивача ОСОБА_4 про стягнення аліментів. Відповідач-позивач ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Представником відповідача-позивача подано відзив на первісний позов у якому з підстав викладених у ньому просить позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнувши з відповідача-позивача ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Представником позивача-відповідача подано до суду відповідь на відзив, у якій він з підстав викладених у ній, просить не брати до уваги відзив на позовну заяву представника відповідача-позивача, а позовні вимоги ОСОБА_3 , задовольнити в повному обсязі.
Представником позивача-відповідача подано відзив на зустрічний позов, у якому з підстав викладених у ньому просить у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 , відмовити у повному обсязі.
В судове засідання позивач-відповідач не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, підтримання нею позовних вимог та прохання про розгляд справи у її відсутності, викладено у адресованому суду письмовому клопотанні представника позивача-відповідача, що не суперечить вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України. У задоволенні зустрічних позовних вимог, просить відмовити.
В судовому засіданні представник позивача-відповідача позовні вимоги за первісним позов підтримав повністю, з підстав викладених у позові, просить їх задовольнити, при цьому у задоволенні зустрічних позовних вимог, просить відмовити. Також додав, що молодший син сторін проживає разом із ОСОБА_3 , а старший син із ОСОБА_4 . Відповідач-позивач не надав суду доказів того, що він немає змоги сплачувати аліменти у розмірі ј частки усіх його доходів. Вказав, що ОСОБА_4 не обговорював та не погоджував із ОСОБА_3 , вибір навчального закладу для старшого сина, при цьому на власний розсуд вибрав такий заклад, не враховуючи матеріального становища позивача-відповідача. ОСОБА_3 та син, який проживає з нею, здорові. На даний час вони перебувають у Польщі. Позивач-відповідач офіційно непрацює, при цьому до повномасштабного вторгнення росії в Україну, вона їздила на заробітки в Польщу. Нерухомого майна у позивача-відповідача, немає. Йому не відомо скільки коштів ОСОБА_3 витрачає на утримання дитини щомісяця.
В судовому засіданні представник відповідача-позивача позовні вимоги за первісним позовом визнав частково в частині стягнення із відповідача-позивача на користь неповнолітньої дитини аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при цьому позовні вимоги за зустрічним позовом просить задовольнити в повному обсязі. Також додав, що ОСОБА_4 не буде мати можливості платити аліменти у тому розмірі в якому просить стягнути ОСОБА_3 , оскільки у нього на утриманні є старший син від попереднього шлюбу та дитина від іншого шлюбу. Додаткові витрати на утримання сина полягають у здобутті останнім професійної освіти, а саме в оплаті за таке навчання. На даний час ОСОБА_4 ніде непрацює і йому не відомо, чи він раніше офіційно працював. Відповідач-позивач та старший син сторін, який проживає з ним, здорові. Йому не відомо скільки коштів ОСОБА_4 витрачає на утримання дитини щомісяця.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 21 травня 2001 року між сторонами у виконавчому комітеті Литвинівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, було зареєстровано шлюб, актовий запис №2.
Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: син- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2018 року, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.
Встановлено, що після розірвання шлюбу на утриманні позивача-відповідача перебуває син ОСОБА_6 , з яким вони проживають в АДРЕСА_1 Литвинівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується довідкою виданою Литвинівським старостинським округом за вих.№5 від 11 січня 2022 року.
Син сторін - ОСОБА_5 зареєстрований за місцем проживання відповідача-позивача, а саме: в АДРЕСА_2 Завалівського старостиснського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, що стверджується довідкою про реєстрацію місця проживання та перебуває на його утриманні, а також навчається в Івано-Франківському національному технічному університеті, що видно із повідомлення від 08 серпня 2018 року, договору №МН 18-086-01 від 12 серпня 2018 року про підготовку бакалавра та квитанцій про проведену оплату за навчання у вказаному закладі від 15 серпня 2018 року, 03 листопада 2019 року, 26 березня 2021 року, 07 вересня 2021 року та 04 лютого 2022 року.
Місце проживання дітей сторін, в судовому засіданні підтверджено також їх представниками.
Вищевказаним спростовуються твердження представника позивача-відповідача, щодо відсутності доказів, які підтверджують той факт, що ОСОБА_6 навчається у зазначеному вище закладі.
09 липня 2020 року відповідач-позивач вдруге одружився із ОСОБА_7 , що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 липня 2020 року.
Від вказаного шлюбу народився син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на утриманні відповідача-позивача, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06 серпня 2020 року та довідкою від 16 лютого 2022 року за вих.№75 виданою Завалівським старостинським округом.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'ктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16 грудня 2021 року видно, що відповідач-позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що в АДРЕСА_2 ; житлового будинку з господарськими будівлями, що в АДРЕСА_3 ; земельної ділянки площею 0,149 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельної ділянки площею 1,0398 га на території Завалівського старостинського округу, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; двохкімнатної квартири, загальною площею 59,3 кв.м, житловою площею 33 кв.м, що в АДРЕСА_4 ; двохкімнатної квртири загальною площею 95,2 кв.м, житловою площею 66,8 кв.м, що в АДРЕСА_5 ; 1/5 частки трьохкімнатної квартири, загальною площею 63,7 кв.м, житловою площею 37,3 кв.м, що в АДРЕСА_6 .
У відповідності із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
В силу ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За змістом ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача-позивача на користь позивача-відповідача на утримання їх дитини, суд виходить з наступного.
Відповідачем-позивачем не заперечується факт батьківства, а також й те, що дитина проживає з позивачем-відповідачем та перебуває на її утриманні.
За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.
Встановлено, що відповідач-позивач офіційно не працевлаштований, немає постійної роботи та регулярного заробітку, при цьому останнім не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що він немає можливості працевлаштуватись на постійній основі, чи за станом здоров'я. ОСОБА_4 є молодим, здоровим, а тому зобов'язаний утримувати свою дитину.
Суд, зазначає, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей.
Такий висновок викладений у постановах КЦС у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі №664/2746/17; від 25 вересня 2019 року в справі №755/14148/18; від 23 грудня 2019 року в справі №344/10971/16-ц.
Посилання представника відповідача-позивача на те, що на утриманні у відповідача-позивача є дитина від іншого шлюбу, як на підставу стягнення з нього аліментів, у меншому розмірі, аніж просить визначити позивач-відповідач, суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.
Суд, звертає увагу на те, що зміна сімейного стану ОСОБА_4 , а саме його реєстрація шлюбу вдруге та народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини - ОСОБА_8 , не є безумовною підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року (справа №565/2071/19).
Суд, переконаний в тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, а також, що вказане не буде спрямовано на належне забезпечення спільної дитини сторін, та суперечитиме її інтересам.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Враховуючи, обставини, передбачені ст.182 СК України, а саме: матеріальне становище відповідача-позивача, відсутність у нього регулярного заробітку, наявність на його утриманні дитини від іншого шлюбу, відсутність на його утриманні непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності чисельного нерухомого майна, інші обставини, що мають істотне значення, зокрема: рівність сторін в утриманні дитини, її вік та стан здоров'я, розмір встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також й те, що дитина проживає спільно з матір'ю, яка нею опікується постійно, і об'єктивно несе більші витрати на її утримання та враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, який необхідно стягнути з відповідача-позивача на користь позивача-відповідача на утримання дитини, а саме: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить визначити у ј частці заробітку (доходу) відповідача-позивача щомісячно, починаючи з 31 січня 2022 року, тобто з часу пред'явлення позовної заяви до суду, відповідно до ст.191 СК України, до досягнення ним повноліття, у відповідності до ст.180 СК України, оскільки вважає, що вищезазначений розмір аліментів на дитину, буде необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.
При постановленні рішення про стягнення аліментів суд також враховує, що позивач та відповідач в даному випадку не позбавлені права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст. 192 СК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача-позивача в доход держави слід стягнути судовий збір в сумі 992,40 гривень.
Щодо зустрічного позову, суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
В силу ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності із ст.ст.198, 199 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом встановлено, що старший син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із відповідачем-позивачем та з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року навчався у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, що підтверджується вищезазначеним.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з позивача-відповідача на користь її повнолітнього сина ОСОБА_5 , який продовжував навчатись, суд виходить з наступного.
Встановлено, що позивач-відповідач є здоровою та працездатною, а тому зобов'язана утримувати свою дитину. Будь-яких доказів неможливості працевлаштування на постійній основі чи за станом здоров'я, ОСОБА_3 , суду, не надано.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В силу ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем-відповідачем не представлено суду належних та допустимих доказів того, що вона не може надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину ОСОБА_6 , який таку матеріальну допомогу потребує у зв'язку із його навчанням.
Суд, переконаний в тому, що не сплата аліментів на повнолітнього сина, який навчається і у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, не буде спрямована на його належне забезпечення та суперечитиме його інтересам.
Враховуючи, обставини, передбачені ст.182 СК України, а саме: матеріальне становище позивача-відповідача, яка періодичного їздила на заробітки в Польщу, відсутність у неї регулярного заробітку, наявність на її утриманні іншої дитини, відсутність на її утриманні непрацездатних чоловіка, батьків, дочки, сина, відсутність на праві власності нерухомого майна, можливість надання нею матеріальної допомоги своєму сину, який продовжує навчання, оскільки нею не доведено протилежного, інші обставини, що мають істотне значення, зокрема: рівність сторін в утриманні ОСОБА_6 , його вік та стан здоров'я, та враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, який необхідно стягнути з позивача-відповідача на користь її сина ОСОБА_6 , який продовжує навчання, належить визначити у 1/6 частці заробітку (доходу) позивача-відповідача щомісячно, починаючи з 28 лютого 2022 року, тобто з часу пред'явлення позовної заяви до суду, відповідно до ст.191 СК України, до припинення навчання, або до досягнення ним двадцяти трьох років, у відповідності до ст.199 СК України, оскільки вважає, що вищезазначений розмір аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, буде необхідним та достатнім для забезпечення його гармонійного розвитку, тим самим частково задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з позивача-відповідача в доход держави слід стягнути судовий збір в сумі 992,40 гривень.
Положенням ст.185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
ОСОБА_4 окрім стягнення із ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, просить також стягнути із позивача-відповідача, додаткові витрати на утримання ОСОБА_6 , які пов'язані із оплатою половини вартості навчання у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу в сумі 24750 гривень.
Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз вказаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Суд зауважує, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року у справі №336/1488/19.
Крім того, відповідач-позивач не довів існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання сина ОСОБА_6 , при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навів мотивів вибору освітнього закладу, що зокрема залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з позивачем-відповідачем.
ОСОБА_4 не надано доказів на підтвердження того, що між ним та ОСОБА_3 були узгоджені питання щодо навчання сина. Навчальний заклад було обрано відповідачем-позивачем на власний розсуд, без погодження із позивачем-відповідачем.
Ураховуючи вказані обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 в частині стягнення додаткових витрат на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , який продовжує навчання, в сумі 24750 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265, 430 ЦПК України, ст.ст.141, 180-183, 185, 191, 198-200 СК України, суд, -
Первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_2 Завалівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. Литвинів однойменного старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 31 січня 2022 року і до досягнення ним повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_2 Завалівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір в доход держави в сумі 992,40 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. Литвинів однойменного старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_2 Завалівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 28 лютого 2022 року і до припинення навчання, або до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки с. Литвинів однойменного старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , судовий збір в доход держави в сумі 992,40 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 в частині стягнення додаткових витрат на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в сумі 24750 гривень - відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач-відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька с. Литвинів Литвинівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
Представник позивача-відповідача: Микулич Ігор Володимирович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001831 від 16 серпня 2021 року, АДРЕСА_7 ;
Відповідач-позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 Завалівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
Представник відповідача-позивача: Мельник Юрій Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №308 від 26 вересня 2003 року, м. Тернопіль бульвар С.Петлюри, 69.
Головуючий: Р. О. Горуц