Справа № 944/7049/21
Іменем України
"14" липня 2022 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Горуц Р.О.
при секретарі Лежигубській О.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника служби у справах дітей Гриньків Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що перебувала у шлюбі із відповідачем. Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей, які проживають разом з нею та перебувають на повному її утриманні. Шлюб з відповідачем розірвано. Заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання дітей лише зростає, оскільки ОСОБА_2 у 2021 році сплачував аліменти частково, а у 2022 році взагалі не сплачує. ОСОБА_2 з березня 2018 року з нею та дітьми не проживає. Відповідач з восьми місячного віку дітей і по даний час, бачив своїх дітей лише один чи два рази і то коли вони були ще маленькі. Діти в старшому віці ніколи не бачили відповідача і навіть його не знають. ОСОБА_2 жодної участі у вихованні та утриманні дітей, не приймає, з ними взагалі не спілкується, не цікавиться їхнім життям, здоров'ям і т.і. Відповідачу його діти не потрібні, він їх ніколи не любив, при цьому у нього немає найменшого бажання брати участь у їх вихованні. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно без поважних причин не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служби у справах дітей Бібрської міської ради Львівського району Львівської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що при обстеженні матеріально-побутових умов проживання позивачки, було встановлено, що у дітей належні умови проживання. Діти забезпечені ліжечками, одягом, іграшками, продуктами харчування, при цьому діти розвинуті, доглянуті, акуратні та чисті. При спілкуванні з дітьми було видно, що слово "тато" їм не відоме. Із врахуванням встановлених обставин, комісією з питань захисту прав дитини було вирішено за доцільне позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до його двох малолітніх дітей.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника служби у справах дітей, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності із п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , від якого у них народилося двоє дітей, а саме: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні, що підтверджено нею і представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору в судовому засіданні та не заперечено відповідачем.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 12 квітня 2021 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.
Чернвоноградським міським судом 28 жовтня 2019 року видано судовий наказ про стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим провадженням №60945075 виданого державним виконавцем Яворівського ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на кінець жовтня 2021 року становила 43314,20 грн.
Той факт, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтверджено в судовому засіданні позивачкою, не заперечено відповідачем, а також стверджується поясненнями представника служби у справах дітей та висновком вказаного органу.
Із висновку органу опіки та піклування Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області від 03 травня 2022 року вбачається, що відповідач вихованням та утриманням дітей не займається, матеріальної допомоги їм не надає та свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, а тому даний орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача по відношенню до його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо виховання своїх двох малолітніх дітей, який носить систематичний та тривалий характер (більше 4-х років), при цьому такі дії ОСОБА_2 не зумовлені будь-якими поважними обставинами.
Відповідач через власну протиправну та недопустиму поведінку по відношенню до своїх дітей, неналежно виконує свої батьківські обов'язки щодо їх виховання, з березня 2018 року і по даний час не бере жодної участі у вихованні дітей, не відвідує їх, не спілкується з ними, не цікавиться їх життям та здоров'ям, не приділяє належної батьківської турботи.
Суд, вважаючи таку поведінку відповідача недопустимою, поряд з цим, бере до уваги те, що ОСОБА_2 і надалі не бажає брати участь у вихованні дітей, визнавши повністю позовні вимоги ОСОБА_1 , вказавши при цьому, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо його двох малолітніх дітей, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою про згоду на позбавлення батьківських прав від 01 грудня 2021 року, зареєстрованою в реєстрі за №1040.
Суд також вказує на те, що за час знаходження даної справи у провадженні суду, відповідач й надалі самостійно, з власної ініціативи, жодного разу не виявив бажання зустрітись, чи поспілкуватись із своїми дітьми.
В силу ч.ч.1, 2 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та має право на піклування батьків.
Виховання в сім'ї, відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону, є першоосновою розвитку особистості дитини.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
В судовому засіданні позивачем доведено, належні правові підстави за яких відповідача слід позбавити батьківських прав по відношенню до його малолітніх дітей.
У п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд, зазначає, що ухилення батьків від виконання обов'язків має місце, якщо вони: не піклуються про розвиток дитини, не надають доступу до духовних цінностей та освіти; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.
Судом встановлено, що саме такою є поведінка відповідача по відношенню до своїх дітей.
Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України", рішення від 07 грудня 2006 року (заява N 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки для батька (матері) та дитини (ст.166 СК України) і допускається тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, при цьому за встановлених обставин, суд переконаний, що поведінку відповідача по відношення до своєї дитини, за встановлених обставин, змінити у кращу сторону не можливо.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Факт визнання позову відповідачем свідчить про відсутність у останнього інтересу до своїх дітей, тож за обставин доведеності свідомого нехтування батьківськими обов'язками відповідачем, із врахуванням того, що ОСОБА_2 проти позбавлення його батьківських прав не заперечує, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, а саме: судовий збір сплачений позивачкою при поданні позову до суду, в сумі 908 гривень, слід стягнути на її користь із відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , відносно своїх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителів АДРЕСА_3 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Бібрської міської ради Львівського району Львівської області, місцезнаходження: м. Бібрка вул. Тарнавського, 22, код ЄДРПОУ 04058491.
Головуючий: Р. О. Горуц