ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення заяви
м. Київ
13.07.2022Справа № 910/20577/20
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло"
про виправлення помилки в наказі
у справі № 910/20577/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" вул. Грушевського, 37, м. Новий Розділ, Миколаївський район, Львівська область, 81652
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів вул. Грінченка, 1, м. Київ, 01001,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1)
про визнання договорів недійсними
без виклику учасників справи
На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/20577/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло", про визнання недійсними:
- договору про управління майном (активами) від 19.11.2019 року, укладеного між Національним агентством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н. М. та зареєстрованого за № 5180, про управління майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" як єдиним майновим комплексом;
- договору про управління майном (активами) від 11.02.2020 року, укладеного між Національним агентством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н. М. та зареєстрованого за № 430, про управління майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" як єдиним майновим комплексом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 року у справі № 910/20577/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 31.05.2022 року касаційні скарги ТОВ "Нафтогаз Тепло" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року у справі № 910/20577/20 скасовано з ухваленням нового рішення, яким у позові відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ" (81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; код ЄДРПОУ 33525073) на користь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 41037901) 14 714,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 42399765) 14 714,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
Видачу відповідних наказів доручено Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 910/20577/20 повернуто до Господарського суду міста Києва 13.06.2022 року.
На примусове виконання постанови Верховного Суду у даній справі 13.06.2022 року Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
Через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва 11.07.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" надійшла заява б/н б/д про виправлення помилки у наказі від 13.06.2022 року про примусове виконання постанови по справі № 910/20577/20.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2022 року матеріали заяви у справі № 910/20577/20 передані на розгляд судді Селівону А.М.
Так, відповідно до частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань, а саме згідно ч. 1 ст. 170 будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Водночас, за приписами ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Проте, як встановлено судом, заявником жодних доказів на підтвердження направлення заяви про виправлення помилки у наказі від 13.06.2022 року у справі № 910/20577/20 на адресу інших учасників справи до останньої не додано.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що приписами статті 328 ГПК України передбачено розгляд заяви про виправлення помилки у виконавчому документів в судовому засіданні у десятиденний строк з дня її надходження до суду .
Отже, оскільки нормами ГПК передбачений обмежений строк для розгляду вказаної заяви та обов'язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про виправлення помилки у виконавчих документах, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про виправлення помилки у виконавчому документі (наказі) порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд зазначає, що положення частини 4 статті 170 ГПК України поширюються виключно на заяви (клопотання, заперечення) з процесуальних питань, подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті, оскільки вирішення питань щодо виправлення помилок у виконавчому документі регулюється нормами, розміщеними в розділі V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах".
Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі № 761/14537/15-
За наведених обставини, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" про виправлення помилки у наказі від 13.06.2022 року у справі № 910/20577/20 не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву та додані до неї документи без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" про виправлення помилки у наказі від 13.06.2022 року у справі № 910/20577/20 повернути заявнику без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.07.2022 року та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон