Справа № 214/3151/22
3/214/1577/22
Іменем України
13 липня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 16.06.2022 о 22 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі бул. Вечірнього біля будинку №20 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, справа призначалася до розгляду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними. З метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши DVD-R диск, який містить відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, з протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД №231597 від 16.06.2022 слідує, що 16.06.2022 о 22 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі бул. Вечірнього біля будинку №20 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду водій відмовився.
Відповідно до п.п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного або іншого сп'яніння чи перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками, визначеними в п. 3 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я із видачею направлення за формою, наведеною в додатку №1 до Інструкції.
Так, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 16.06.2022, в розумінні п. 3 розділу 1, п. 1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп'яніння, а у випадку відмови в проходженні огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
У направленні на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння до КЗ «Криворізький ПНД» ДОР» від 16.06.2022 зазначені ознаки сп'яніння, виявлені у водія - запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів.
На відеозаписах з боді-камери на дисках DVD-R зафіксовано пред'явлення поліцейським вимоги пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння в медичному закладі із попереднім роз'ясненням його процесуальних прав та наслідків відмови від проходження огляду, що визначає окремий склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 КУпАП. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій свідомо, добровільно відмовився, що зафіксовано на відеозаписах.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, та не спростовують правомірності дій інспекторів ПП щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, які діяли у повній відповідності до вимог КУпАП та Інструкції.
Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини. Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
З огляду на те, що правила дорожнього руху містять чітке визначення поняття водія - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія, а в даному випадку ОСОБА_1 , відповідно до довідки від 17.06.2022, посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, суд дійшов до висновку, що останній є саме іншою особою, і тому на нього слід накласти адміністративне стягнення лише у виді штрафу, не вирішуючи питання про позбавлення його права керування транспортними засобами.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, від явки в судові засідання ухилився, а також його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, яка створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортним засобом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Сіденко С.І.