28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7002/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року (головуючий суддя Артоуз О.О.)
у справі № 280/7002/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс-2004»
до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0044944-1305-0829 від 07 липня 2021 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс-2004» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0044944-1305-0829 від 07 липня 2021 року в частині зайво донарахованої пені в сумі 101011,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваній вимогі визначена сума пені 149653,36 грн. без урахування висновків в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №280/1070/20, яке набрало законної сили і прийнято за результатами розгляду спору між тими ж сторонами. Так, вказаним судовим рішенням встановлено, що Головним управління ДФС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки №249/08-01-14-09/32889812 від 23 квітня 2018 року, прийняте податкове повідомлення-рішення №90013741406 від 03.09.2018, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 190669,50 грн. Позивач у встановлений строк (15.11.2018) податкове зобов'язання не сплатив, у зв'язку із чим відповідачем 10.12.2019 винесено позивачу вимогу №960474-50/829, відповідно до якої сума податкового боргу з податку на прибуток у TOB «Монтаж-Сервіс-2004» складає 340057,73 гри., з них: 184609,86 грн. основного боргу з податку на прибуток, 6059,50 грн. штрафні (фінансові санкції) та 149388,37 грн. пені. Судом встановлено, що у зв'язку із несплатою у встановлений строк податкового зобов'язання, відповідач з 16.11.2018 нараховував позивачу пеню. Розмір пені, нарахованої на грошове зобов'язання 190 669,50 грн., за період з 16.11.2018 по 10.12.2019 становить 42 237,72 грн. Посилаючись на пп. 60.1.5 п. 60.1, п.60.4 ст. 60 ПК України, позивач зазначає, що навіть часткове скасування податкової вимоги призводить до її повного відкликання, тому нова податкова вимога повинна містити зменшену суму податкового боргу, тобто податкова вимога №0044944-1305-0829 від 07.07.2021 повинна містити суму податкового боргу вже з урахуванням висновків, викладених в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №280/1070/20.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 адміністративний позов задоволено.
Суд виходячи з приписів 57.3 ст. 57, пп. 129.1.1 п.129.1, п.129.4 ст. 129 ПК України, дійшов висновку, що період, за який позивачу може нараховуватись пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №000013741406 від 03 вересня 2018 року, розпочинається з 16 листопада 2018 року та закінчується 29 лютого 2020 року (включно) з урахуванням абзацом 11 п. 521 підрозділу 10 Розділу XX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України.
Суд зазначив, що відповідач жодним чином не спростував доводи позивача, не надав свій контррозрахунок, не заперечив проти дати, коли мало бути розпочато нарахування пені, не зазначив, які діяли облікові ставки у спірному періоді. Відповідач лише зазначив про факт наявності у позивача податкового боргу, що позивач в свою чергу не заперечує.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що спірна податкова вимога сформована та направлена позивачеві відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України та Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610. Станом на 26.08.2021 у ТОВ «Монтаж-Сервіс-2004» наявний податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 334 938,72 грн., який виник 04.11.2019 у зв'язку з несплатою донарахованих грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням (форма «Р») №0013741406 від 03.09.2018, у тому числі пені у сумі 149388,37 грн., після оскарження у судовому порядку. За результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0013741406 від 03.09.2018 в задоволенні позову ТОВ «Монтаж-Сервіс-2004» відмовлено, тому грошове зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням є узгодженим, спірна податкова вимога - правомірною.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Відповідачем подані додаткові пояснення до апеляційної скарги, згідно яким відповідач, зазначає, що з урахуванням норм пп.49.18.3 п.49.18 ст.49, п.57.1 ст.57 ПК України останні день граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік - 10.03.2016, за 2016 рік - 11.03.2017. Нарахування пені на грошові зобов'язання з податку на прибуток, визначені в податковому повідомленні-рішенні №0013741406 від 03.09.2018 і які за результатами судового оскарження є узгодженими, розпочинається за 2015 рік - 3 11.03.2016, за 2016 рік - з 12.03.2017 і здійснюється відповідно до п.129.4 ст.129 ПК України. Розрахунок пені в інтегрованій картці платника здійснюється в автоматичному режимі в підсистемі «Облік платежів» АІС «Податковий блок». В порушення п.75.3 ст.75 ПК України позивачем станом на 12.10.2021 згідно інтегрованої картки платника податку на прибуток узгоджені грошові зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0013741406 від 03.09.2018 у загальній сумі 180669,36 грн. не сплачені.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Позивач зазначає, що факт зайво донарахованої пені встановлений рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі ;№ 280/1070/20, що набрало законної сили.
Позивач посилається на положення пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 та п.60.4 ст.60 ПК України і вважає, що наступна податкова вимога, складена податковим органом після часткового скасування судом попередньої податкової вимоги повинна бути зменшена на суму податкового боргу, зменшену судом під час скасування попередньої податкової вимоги.
Тобто податкова вимоги від 07.07.2021 повинна містити суму податкового боргу вже з урахуванням висновків, викладених у вказаному вище рішенні суду. (безпідставне донарахування пені в сумі 107150,65 грн.). Висновків суду при складені оскаржуваної податкової вимог контролюючим органом не дотримано.
Стосовно доводів відповідача, що позивач не позбавлений права оскаржити оремо пеню, нараховану за податковим повідомленням-рішенням (форма «Р») №0013741406 від 03.09.2018, позивач зазначив, що відповідно до приписів п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України правомірність нарахування податковим органом пені може бути перевірена судом в межах розгляду спору про оскарження податкової вимоги, спору про стягнення податкового боргу.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним управління ДФС у Запорізькій області, на підставі акту перевірки №249/08-01-14-09/32889812 від 23 квітня 2018 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0013741406 від 03 вересня 2018 року, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 190669,50 грн., із яких основний платіж - 184610,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6059,50 грн.
Оскільки позивачем у встановлений строк (15.11.2018) податкове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням не сплатив, відповідачем сформовано податкову вимогу від 10.12.2019 №60474-50/829, відповідно до якої сума податкового боргу з податку на прибуток у TOB «Монтаж-Сервіс-2004» станом на 09.12.2019 складає 340057,73 грн., з них: 184609,86 грн. основного боргу з податку на прибуток, 6059,50 грн. штрафні (фінансові санкції), 149388,37 грн. пені.
Питання правомірності означеної податкової вимоги в частині зайво донарахованої пені в сумі 107150,65 грн. було предметом судового розгляду у справі № 280/1070/20.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 280/1070/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Сервіс-2004» задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №60474-50/829 від 10.12.2019 в частині нарахованої пені в сумі 107150,65 грн.
При цьому судовим рішенням у цій справі № 280/1070/20 встановлено, що пеня за спірною вимогою нарахована позивачу з огляду на несплату податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 № 0013741406, яке отримано ТОВ «Монтаж-Сервіс-2004» 05.11.2018.
07.07.2021, незважаючи на висновки Запорізького окружного адміністративного суду в рішенні від 14.09.2020 у справі № 280/1070/20, яке набрало законної сили, відповідач сформував податкову вимогу №0044944-1305-0829, якою визначено суму боргу з податку на прибуток станом на 06.07.2021 в розмірі 334938,72 грн., у тому числі податкове зобов'язання 183285,36 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2000,00 грн., пеня - 149653,36 грн.
За даними інтегрованої картки платника податку на прибуток - TOB «Монтаж-Сервіс-2004» (а.с34-36) сума пені 149388,37 грн. відображена датою 04.11.2019 (нарахована пеня ст.129 ПК України, податкове повідомлення-рішення № 0013741406, з 03.09.2018 по 23.04.2018 на рішення суду про підтвердження донарахованих сум № 280/4772/19 від 20.06.2019).
В подальшому, 27.12.2019, сума пені збільшена на суму 160,57 грн. і станом на 31.12.2019, 31.12.2020, 31.03.2021 залишок несплаченої пені становив - 149653,36 грн.
За поясненнями відповідача, поданими суду апеляційної інстанції, нарахування пені на грошові зобов'язання з податку на прибуток, визначені в податковому повідомленні-рішенні від 03.09.2018 № 0013741406 за актом перевірки від 23.04.2018 розпочинається: за 2015 рік - з 11.03.2016, за 2016 рік - з 12.03.2017, виходячи з того, що граничні терміни подачі декларації за 2015 рік - 29.02.2016, за 2016 рік - 01.03.2017, а з урахуванням норм пп.49.18.3 п.49.18 ст.49, п.57.1 ст.57 ПК України, останній день граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік - 10.03.2016, за 2017 рік - 11.03.2017. Таким чином, пеня фактично нарахована з 11.03.2016 по 29.02.2020.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками судом першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
.За правилами п.57.3 ст.57 ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Враховуючи, що грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 190669,50 грн. визначена контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням №0013741406 від 03 вересня 2018 року за результатами проведеної перевірки (акт перевірки відл 23.04.2018 № 249/08-01-14-09/32889812), строк сплати податкового зобов'язання має визначатися відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, а не .57.1 ст.57 ПК України, як помилково вважає відповідач.
Таким чином, TOB «Монтаж-Сервіс-2004», відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, зобов'язане було сплатити податкове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні №0013741406 від 03 вересня 2018 року не пізніше 15 листопада 2018 року.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до пп. 129.3.1 п.129.3 ст. 129 ПК України, нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Згідно п. 129.9 ст.129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадках, визначених цим пунктом, зокрема, в інших випадках, передбачених цим Кодексом (пп.129.9.8 п.129.9 ст.129 ПК України).
Абзацом 11 п. 52-1 підрозділу 10 Розділу XX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правильно встановив, що періодом, за який може бути нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №000013741406 від 03 вересня 2018 року, є період з 16 листопада 2018 року по 29 лютого 2020 року (включно).
Наведений в рішенні суду першої інстанції розрахунок пені за вказаний період здійснений виходячи з облікових ставок Національного банку України, що діяли в цей період, отже сума пені в спірному випадку має становити 48641,70 грн., що відповідачем не спростовано.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що в податковій вимогі №0044944-1305-0829 від 07.07.2021 неправильно визначено суму пені, відповідно, в частині зайво донарахованої пені в сумі 101011,66 грн. вказана податкова вимога є протиправною, підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 280/7002/21 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко