12 липня 2022 року Справа № 480/10969/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненка О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10969/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, яке прийнято на восьмому скликанні одинадцятої сесії на ІІ пленарному засіданні від 22.09.2021 "Про залишення без розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства";
- зобов'язати Миколаївську селищну раду Сумського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га., для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Сумського району, Сумської області.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням від 22.09.2021 було залишено без розгляду заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з підстав не додання до заяви погодження землекористувача. Позивач вважає дане рішення протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що 22.09.2021 Миколаївською селищною радою прийнято рішення "Про залишення без розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , оскільки бажане місце розташування земельної ділянки згідно графічного матеріалу, доданого до заяви, знаходиться на земельній ділянці площею 49,2 га, яка перебуває в постійному користуванні ФГ "Пінчук" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ 00338 від 23.03.1995 року, а до заяви не додано погодження землекористувача. При цьому, з посиланням на постанову Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а, відповідач зазначив, що аналіз статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п. 68). Частиною 11 статті 118 ЗК України встановлено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Отже, чинним законодавством передбачено кілька варіантів належної поведінки органу місцевого самоврядування у разі надходження клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зокрема: надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, залишення без розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому перші два варіанти поведінки можуть бути застосовані лише за умови подання до відповідного органу всіх документів, необхідних для розгляду клопотання. Однак саме позивачем подано неповний комплект документів, тобто не виконано всі умови, необхідні для прийняття Миколаївською селищною радою рішення по суті питання (надання дозволу чи вмотивованої відмови).
Перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач звернулась до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області із заявою від 10.08.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області.
Рішенням ІІ пленарного засідання десятої сесії восьмого скликання Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.09.2021 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області через те, що до заяви не додано погодження землекористувача.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, суд зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням, з наданням відповідних документів.
Суд зазначає, що Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган місцевого самоврядування розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.
Отже, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Разом з тим ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
З аналізу зазначених норм суд вбачає, що за результатами розгляду, зокрема, заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Миколаївською селищною радою Сумського району Сумської області повинно прийматися відповідне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду заяви позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Миколаївською селищною радою Сумського району Сумської області було прийнято рішення від 22.09.2021 року, яким залишено без розгляду заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області через те, що до заяви не додано погодження землекористувача. При цьому обґрунтовуючи правомірність прийняття такого рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що чинним законодавством передбачено кілька варіантів належної поведінки органу місцевого самоврядування у разі надходження клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зокрема: надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, залишення без розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому перші два варіанти поведінки можуть бути застосовані лише за умови подання до відповідного органу всіх документів, необхідних для розгляду клопотання.
Суд зазначає, що частинами 9-11 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність і саме за результатами розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність, а не заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, може прийматися рішення про залишення заяви без розгляду.
При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на п. 68 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а, оскільки предметом розгляду у справі № 509/4156/15-а було рішення селищної ради щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та висновку щодо прийняття рішення про залишення без розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить.
При цьому в п. 69 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а зазначено, що у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
Разом з тим, в п. 71 даного рішення суду зазначено, що враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Тобто у рішенні від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що, зокрема, ненадання до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Таким чином, суд зазначає, що Миколаївська селищна рада Сумського району належним чином не розглянула заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийняла обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення ІІ пленарного засідання десятої сесії восьмого скликання Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.09.2021 року, яким залишено без розгляду заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області.
Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Оскільки за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки від 10.08.2021 відповідачем не було прийнято мотивованого рішення про відмову наданні такого дозволу, суд з урахуванням вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути вказану заяву та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Також суд зазначає, що відповідно до пп. 5 п. 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, а саме: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
А відтак, позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне також стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00грн., сплаченого за подання позовної заяви згідно фіскального чеку від 11.10.2021.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, яке прийнято на восьмому скликанні одинадцятої сесії на ІІ пленарному засіданні від 22.09.2021 "Про залишення без розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".
Зобов'язати Миколаївську селищну раду Сумського району Сумської області (бульвар Свободи, 2, смт. Миколаївка, Сумський район, Сумська область, 41854, код ЄДРПОУ 04390083) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) від 10.08.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути з Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (бульвар Свободи, 2, смт. Миколаївка, Сумський район, Сумська область, 41854, код ЄДРПОУ 04390083) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко