13 липня 2022 року Суми Справа № 480/13916/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, період роботи на посаді заточувальника, зайнятого обдиранням, точінням і різанням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом цеху № 3 на заводі АТ Сумський завод “Насосенергомаш”, з 22.08.1992 по 14.09.1993 та 22.07.1994 по 31.12.1994; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог пункту “б” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Відповідач листом повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу. Крім того, позивача було повідомлено, що певні періоди роботи не зараховуються до пільгового стажу, оскільки робоче місце не було атестоване. Оскільки відповідач не призначив позивачу пенсію, останній звернувся до суду з даним позовом.
21.06.2022 позивачем було подано до суду заяву про долучення доказів з копією трудової книжки та наказів роботодавця позивача. Суд залучив докази до матеріалів справи.
Відповідач про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, однак правом подання відзиву не скористався. Тому суд, на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомленням сторін.
Фактичні обставини справи.
03.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за Списком № 2 на пільгових умовах. Факт звернення з заявою саме 03.07.2020 не заперечується відповідачем у листі від 18.08.2020. Тому вказаний факт є таким, що встановлений судом.
18.08.2020 відповідач листом повідомив позивача про відмову у призначенні йому пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу (а.с.9).
Також, 12.10.2021 відповідач листом повідомив позивача, що період його роботи з 22.08.1992 по 14.09.1993 не зараховано до пільгового стажу, оскільки робоче місце не було атестоване до 30.12.1999.
На переконання позивача, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком № 2 його періоди роботи з 22.08.1992 по 14.09.1993 та з 22.07.1994 по 31.12.1994 на Акціонерному товаристві “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш”, у зв'язку з чим протиправно відмовив у призначенні пенсії.
Отже, основним питання у даному спорі є те, чи прийняв відповідач взагалі рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу та чи працював позивач, у зазначені ним періоди, на посаді, яка підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2. Відповідаючи на перше питання, суд зазначає, що відповідачем не було прийнято мотивованого рішення. Стосовно другого питання - спірні періоди роботи підлягають зарахуванню стажу за Списком № 2.
Мотиви та висновки суду.
Щодо віднесення роботи позивача до Списку № 2, зарахування періоду роботи до пільгового стажу, а також факту атестації робочого місця.
Відповідно до п. 2151200а-1753а Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 та Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 робітники, зайняті на обдиранні, точінні, різанні, шліфуванні металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом відносяться до професії, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач стверджує, що працював на таких роботах у період з 22.08.1992 по 14.09.1993 та з 22.07.1994 по 31.12.1994 в АТ Сумський завод “Насосенергомаш”.
Згідно таблиці за формою РС-право (а.с. 15) відповідач заперечує право зарахування періодів роботи позивача з 22.08.1992 по 14.09.1993 та з 22.07.1994 по 31.12.1994 до стажу, що дає право на пільгову пенсію.
Тому суд дійшов висновку про доцільність розгляду вимог позивача стосовно періоду, не лише про який зазначений у листі відповідача, а і періоду, зарахування якого чвстково заперечується у таблиці за формою РС-право.
Як зазначив у листі відповідач, незарахування спірного періоду з 22.08.1992 по 14.09.1993 до пільгового стажу позивача зумовлено відсутністю документів, що підтверджують проведення атестації робочого місця, оскільки атестація робочого місця позивача була проведена лише у 1999 році.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
В матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивача, з якої вбачається, що з 05.07.1991 по 14.09.1993 він працював заточувальником образивними кругами сухим способом в цеху № 3. Вказані обставини підтверджує і вказаний вище роботодавець листом від 02.02.2021. Крім того, зазначене підтверджується наказом від 30.07.1991 року.
Також, у період з 22.07.1994 по 31.12.1994 (період який є спірним та який позивач просить зарахувати до пільгового стажу за Списком 2), позивач працював заточувальником 5 розряду у цеху № 3, що підтверджується наказом від 29.07.1994, в якому, крім іншого, зазначено, що позивачу сплачувалась доплата за шкідливі умови праці.
Суд звертає увагу, що, з урахуванням принципу верховенства права, будь-які неточності допущені роботодавцем в документах, суд трактує на користь позивача. Крім того, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць роботодавцем не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається саме на роботодавця, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі Держпраці, а не працівник.
Отже, записи у трудовій книжці за номерами 21, 22, 26 містять відомості про роботу позивача, яка надає право на пільговий стаж. Тому суд дійшов висновку, що позивач у періоди з 22.08.1992 по 14.09.1993 та з 22.07.1994 по 31.12.1994 працював заточувальником образивними кругами сухим способом, яка відноситься до робіт, час роботи на яких зараховується до пільгового стажу за Списком № 2.
Тому суд задовольняє позов в цій частині та зобов'язує відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком за п. “б” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, вказані вище період роботи.
Щодо протиправності дії відповідача про відмову в призначенні пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Тобто, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії відповідач зобов'язаний прийняти рішення про призначення або мотивоване рішення про відмову в призначенні пенсії.
Суд при вирішенні спору не надає правову оцінку змісту листа, яким позивач повідомлений про відмову у призначенні йому пенсії та правові підстави такої відмови, оскільки лист, як форма відмови, не передбачений чинним законодавством, що регулює питання призначення пенсій.
Суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви позивача від 03.07.2020 відповідач не прийняв жодного мотивованого рішення про відмову у призначенні пенсії. Вказані обставини відповідачем не спростовані. З урахуванням відсутності індивідуального акту суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.
Щодо належного захисту прав позивача.
Частиною 2 ст. 9 КАС України встановолено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність не прийнявши рішення за результатами розгляду заяви позивача про призначення або про відмову в призначенні йому пенсії за його заявою.
Враховуючи той факт, що відповідач після отримання заяви позивача про призначення пенсії не прийняв жодного рішення, у спосіб, передбачений діючим законодавством, то суд, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, визнає протиправною саме бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про призначення пенсії та зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.07.2020, з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви від 03.07.2020 ОСОБА_1 про призначення пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву від 03.07.2020 ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, яка надана судом.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального пільгового стажу за Списком № 2, що надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи на посаді заточувальника, зайнятого обдиранням, точінням і різанням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом цеху № 3 на Акціонерному товаристві Сумський завод “Насосенергомаш” з 22.08.1992 по 14.09.1993 та 22.07.1994 по 31.12.1994, з урахуванням правової оцінки, яка надана судом.
5. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), за рахунок бюджетних асигнувань, 908 (дев'ятсот вісім) грн витрат по сплаті судового збору.
7. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
9. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 13.07.2022.
Суддя А.І. Сидорук