Справа № 420/6633/21
12 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
До Одеського окружного адміністративного суду 21 квітня 2021 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №63016558 від 01.04.2021 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Ухвалою від 26 квітня 2021 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви.
17 травня 2021 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі №420/7290/19 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та що покладені судом зобов'язання виконані ним у повному обсязі, а доплата до пенсії буде здійснена після надходження коштів, виділення яких від позивача не залежить. Зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає права особи на отримання пенсії.
Ухвалою суду від 25.05.2021 зупинено провадження по адміністративній справі №420/6633/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/7290/19 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.05.2021 року вх. № ЕП/13295/21 про встановлення судового контролю у порядку ст. 382 КАС України.
12.07.2022 ухвалою суду поновлено провадження у справі.
Ухвалу від 17.05.2021 відповідачем отримано 18.05.2021, однак відзив на позов до суду від відповідача станом на дату прийняття даного рішення не надійшов.
Представники сторін у судове засідання 12.07.2022 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Таким чином, оскільки представники сторін не з'явились, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати дану справу у письмовому провадженні.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року по справі №420/7290/19, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року: позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року при перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) розміру пенсії за вислугу років з 80 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з урахуванням включення до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 3347,97 грн., які складаються з: надбавки за умови режимних обмежень, допуск Ф. 2 15 %, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі 20 %, надбавки за службу в підрозділі «К» (боротьба з корупцією) 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 10 % з 05.03.2019 року.
Ухвалою суду від 21.05.2020 по справі №420/7290/19 роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що абзац четвертий резолютивної частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з урахуванням включення до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 3347,97 грн., які складаються з: надбавки за умови режимних обмежень, допуск Ф. 2 15 %, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі 20 %, надбавки за службу в підрозділі «К» (боротьба з корупцією) 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 10 % з 05.03.2019 року» слід розуміти як зобов'язання Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням у його складі: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за умови режимних обмежень, допуск Ф. 2 15 %, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі 20 %, надбавки за службу в підрозділі «К» (боротьба з корупцією) 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 10 % з 05.03.2019 року, застосувавши при розрахунку розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років визначених у довідці №1764 Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 11 вересня 2020 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/7290/19 від 25 травня 2020 року відкрито виконавче провадження за №63016558 (а.с.12 зворот - 13).
Позивачем 29 вересня 2020 року було направлено відповідачу лист про виконання рішення №1500-0424-8/71984 (а.с.13), в якому зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі № 420/7290/19, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 05.03.2019 у розмірі 80% грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 3347,97 грн, з урахуванням надбавки за умови режимних обмежень, допуск Ф.2 15%, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі 20%, надбавки за службу в підрозділі "К" (боротьба з корупцією) 50%, надбавки за виконання особливо важливих завдань 100% та премії 10%. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2020 становить 13754,38 грн. Покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 05.03.2019 по 30.09.2020 в сумі 72709,17 грн буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Інформація про виконання рішення по справі № 420/7290/19 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень.
01 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову ВП №63016558 про накладення штрафу 5100 грн. (а.с.9 зворот - 10).
Так, з вказаної постанови вбачається, що: «…З наданої відповіді вбачається, що в обґрунтування неможливості виконати рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на відсутність бюджетних призначень, які спрямовуються на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. В той же час, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів. Більше того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів. Таким чином, невиплата заборгованості є протиправною та свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин».
Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Однак, суд враховує, що відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Вирішуючи спір, суд враховує, що позивачем до суду надано: витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.16 зворот), відповідно до якого до реєстру внесено рішення суду по справі №420/7290/19; протоколи від 14.09.2020 про перерахунок пенсії (а.с.5); розрахунок на доплату (а.с.14).
Інформацію про виконання рішення суду по справі № 420/7290/19 Головним управлінням внесено до реєстру рішень відповідно до Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1 (чинна станом на момент виконання позивачем рішення по справі № 420/7290/19).
Так, пункт 3 Порядку №20-1 визначав процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього.
Як визначено пунктами 3, 6, 7 цього Порядку № 20-1, у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів.
Наказом керівника органу Пенсійного фонду України визначаються відповідальні особи, які здійснюють облік рішень у реєстрі (далі - відповідальна особа), у кількості не менше двох осіб з числа працівників, які відповідно до розподілу службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів та баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).
Доступ до відомостей реєстру надається працівникам Пенсійного фонду України та його територіальних органів, якщо це передбачено їх посадовими інструкціями або потрібно для виконання дорученої їм роботи, а також членам комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворюється відповідно до пункту 7 Порядку № 649.
Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Якщо на дату внесення інформації стягувач перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, який не є боржником, інформацію до реєстру вносить відповідальна особа цього органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи стягувача та наявного у ній рішення суду.
Також суд враховує, що Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/7290/19 01.12.2021 було прийнято ухвалу, яка набрала законної сили 01.12.2021, якою прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. № ЕП/66259/21 про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 р. по справі №420/7290/19.
Так, судом у вказаній ухвалі встановлено, що в обґрунтування звіту Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилалось на його звернення до Пенсійного фонду України із листом щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за постановою суду по справі № 420/7290/21, та зроблено висновок, що покладені зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
При цьому, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 р. по справі №420/7290/19: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року скасовано; відмовлено в прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід.№ ЕП/32117/21 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суд від 05 лютого 2020 року; прийнято постанову, якою встановлено новий строк подання до Одеського окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року з врахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року про роз'яснення вказаного рішення суду та висновків, зазначених в мотивувальній частині даної постанови, строком 10 (десять) днів з дня отримання копії даної постанови.
Суд зазначає, що стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, без поважних причин.
Тобто, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Вирішуючи спір, суд враховує, що невиконання судового рішення пенсійними органами в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що виплати пенсій здійснюються відповідачем виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління ПФУ не має, про що зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а.
Так, виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях боржника в такому виконавчому провадженні відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення до відповідальності та накладення штрафу.
При цьому суд враховує, що з ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №420/7290/19 вбачається, що позивач звертався до Пенсійного фонду України, як головного розпорядника бюджетних коштів, для виділення коштів на виконання судового рішення, що свідчить про вжиття ним заходів із його виконання.
Таким чином, в даному випадку застосування відповідачем до позивача штрафу суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 21.08.2019 по справі №754/3105/19, від 21.05.2020 по справі №310/6910/16-а.
З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2270,00 грн. (а.с.30).
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про стягнення з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь позивача 2270,00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01.04.2021 року ВП №63016558 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач - відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Розумовська, 37, м.Одеса).
Суддя О.А. Вовченко