Справа № 11 "а" - 454 2006 р.
Головуючий у суді 1-ї інстанції Денисенко Т.О.
Доповідач Ващук В.П.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Суржка А.В.
Суддів: Ващук В.П., Пікановського Ю.В.
За участю прокурора: Заброцької Л.О.
та адвоката Гуменюк Н.В.
розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 06 липня 2006 р. кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1; апеляцією державного обвинувача на вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2006 р., яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Вінниці, раніше
не судимий визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 у відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди - 560 грн., моральної шкоди -5000 грн., витрат по оплаті праці адвоката - 1000 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди - 470 грн., моральної шкоди -2000 грн.; витрат по оплаті праці адвоката - 1000 грн.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМС України у Вінницькій області судові витрати в сумі 498 грн. 12 коп. за проведення по справі судово-балістичної експертизи.
Цивільний позов міського відділення № 8672 Державного ощадного банку України до засудженого ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 71 грн. 47 коп.- залишено без розгляду.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду, 23 грудня 2001 року, близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку по АДРЕСА_1 грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства.
ОСОБА_1 безпричинно неодноразово грюкав вхідними дверями під'їзду вищезгаданого будинку. З метою припинення його хуліганських дій мешканець цього будинку, ОСОБА_3, який неподалік вигулював собаку, зробив зауваження. ОСОБА_1 безпричинно, з хуліганських мотивів, висловлюючись до ОСОБА_3 нецензурною лайкою, з особливою зухвалістю умисно наніс йому удар ногою в тулуб та рукою в обличчя, спричинивши потерпілому фізичний біль та тілесні ушкодження. Після цієї події ОСОБА_3 пішов додому.
Через нетривалий проміжок часу тим же вечером ОСОБА_3 знову вийшов у двір будинку АДРЕСА_1 в пошуках собаки і знову зустрів підсудного. ОСОБА_1 безпричинно, продовжуючи свої хуліганські дії, наблизився до ОСОБА_3 та штовхнув його руками в груди, від чого потерпілий впав на спину і між ними почалася боротьба. В цей час до них підбігли син ОСОБА_3 -ОСОБА_4 та його зять - ОСОБА_5, які почали відтягувати ОСОБА_1 від ОСОБА_3 Коли їм вдалося це зробити підсудній став погрожувати їм заподіянням тілесних ушкоджень, завданням побоїв. Виявляючи п'яну хвацькість , підсудний ОСОБА_1 безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, з особливою зухвалістю, за допомогою пістолета моделі " RОНМ RG 88 Germanу САL 9 mm Р А Khallpatzone" виробництва Німеччини з заводським номером "АВ НОМЕР_1", який у нього був при собі без металевої втулки в каналі ствола, умисно провів З постріли гумовими кулями в ОСОБА_2, спричинивши йому тілесні ушкодження, завдавши фізичного болю, та 2 постріли гумовими кулями в ОСОБА_3, умисно заподіявши останньому тілесні ушкодження, завдавши фізичного болю. ОСОБА_4 став підходити до ОСОБА_1, щоб забрати пістолет та припинити його хуліганські дії. Проте ОСОБА_1, чинячи опір ОСОБА_4, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, здійснив постріл гумовою кулею в ОСОБА_4, але останній відхилився і підсудний в нього вцілив. Після цього ОСОБА_4 вдалося відібрати у ОСОБА_1 пістолет, припинивши таким чином хуліганські дії.
Згідно висновку експерта від 19.02.2002 року № НОМЕР_2 у ОСОБА_2 виявлено вогнепальне поранення лівого передпліччя та передньої поверхні грудної клітки зліва, закритий перелом шилоподібного відростка лівої променевої кістки, що виникли 23.12.2001 року. Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому шилоподібного відростка лівої променевої кістки у потерпілого ОСОБА_2 тягне за собою тривалий розлад здоров'я і дані тілесні ушкодження відносяться до середньої ступеня тяжкості.
Згідно висновку експерта від 27.12.2002 року № НОМЕР_3 у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень м'яких тканин лівої половини грудної клітини та лівого плеча, що виникли 23.12.2001 року і не являлись небезпечними для життя. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 27.04.2006 року щодо нього через істотне порушення кримінально-процесуального законодавства, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Закрити кримінальну справу щодо нього на підставі ст. 6 п. 2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України.
В своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 27.04.2006 року, в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи які вплинули на вирішення питання про винуватість ОСОБА_1 та правильність застосування кримінального закону. Закрити справу щодо ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
В апеляції державний обвинувач ставить питання про скасування вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 27.04.2006 року відносно засудженого ОСОБА_1 за ст. ст. 296 ч. 4, 75, 76 КК України через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону, а справу повернути на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, та апеляцію захисника, та апеляцію захисника -адвоката ОСОБА_2, зазначивши, що свої інтереси в апеляційному суду буде захищати сам, так як не уклав угоди на участь адвоката в апеляційній інстанції, засуджений ОСОБА_1 також частково підтримав апеляцію державного обвинувача; міркування прокурора про незаконність вироку суду щодо ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язаною з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.
Посилання в апеляційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та його захисника на те, що попереднє і судове слідство проведені неповно, не об'єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально - процесуального законодавства, доказах є безпідставними.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано вимоги кримінально - процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.
Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.
Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи ОСОБА_1, аналогічні тим, які викладені в апеляційних скаргах, про те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину.
Так., зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_1 у вчинені хуліганства, суд послався на показання потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_2, які в стадії досудового, так і судового слідства, викривали ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину. При цьому вони детально розповідали про зазначені у вироку обставини вчинення хуліганства.
Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про безпідставність зміни державним обвинувачем в суді /а. с. 263-268 т. 2/, так як в матеріалах справи /а. с. 190 т. 1/ міститься постанова старшого слідчого СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області від 30.06.2003 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 К України, та порушення кримінальної справи за ст. 296 ч. 4 КК України. Крім того, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримали обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі за ст. 296 ч. 4 КК України.
В судовому засіданні першої інстанції безспірно встановлено, що до події 23.12.2001 року засуджений ОСОБА_1 та потерпілі не були знайомі між собою, лише ОСОБА_4 із засудженим ОСОБА_1 знали один одного в обличчя та вітались при зустрічі, однак між ними не існувало жодних відносин.
Завершення конфлікту між засудженим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 настало тоді, коли засуджений продовжуючи свої протиправні дії щодо потерпілого, штовхнув останнього в груди від чого вони обоє впали на землю і між ними завязалась боротьба і лише в цей момент потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_4 появились на вулиці. За таких підстав суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про безпідставність ствердженя наявності у ОСОБА_1 умислу на умисне заподіяння обом потерпілим - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - тілесних ушкоджень середньої тяжкості на грунті неприязних стосунків.
Відповідно до акту судово-медичного обстеження від 25.12.2001 року - 23.05.202 рік., та висновком амбулаторної судово-медичної експертизи від 15 - 19.02.2002 р., - у ОСОБА_2 виявлені вогнепальні поранення лівого плеча та передньої поверхні грудної клітки зліва, закритий перелом шилоподібного відростка лівої променевої кістки, що виникли, можливо, 23.12.2001 р. і вказані тілесні ушкодження належать до середньої ступені тяжкості ( а. с. 20, ті; а. с. 81 т1). Дані заключення підтверджуються висновком Rо - графії від 23-29.12.2001 р. ( а. с. 289-291 т1); довідкою травмпукту ( а. с. 283 т1), копію реєстраційного журналу травмпункту ( а. с. 284-288, т1) ( а. с. 297, т1).
Акт судово-медичного обстеження від 25.12.2001 - 23.01.2001 р., висновок амбулаторної судово-медичної експертизи від 15-25.02.2002 року підтверджує, що у потерпілого ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень в ділянці лівого плеча та лівої половини грудної клітини. Ушкодження такого характеру належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, які виникли можливо, 23.12.2001 р. ( а. с. 19, т. 1, а. с. 91, т. 1; а. с. 164-165, т. 1 ).
Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи від 05 квітня 2002 року, пістолет, вилучений у підсудного ОСОБА_1 «RОНМ RС 88 Germannу САL 9 mm Р.А. Khallpatronе», являється ручною короткоствольною вогнепальною зброєю несмертельної дії, самозарядним газодробним пістолетом калібру 9 мм. ( а. с. 92-103, т.1). В судовому засіданні безспірно встановлено, що засуджений ОСОБА_1 з даного пістолета проводив вистріли у потерпілих.
Посилання адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, що суд виніс вирок на суперечливих доказах стосовно отриманих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, - спростовуються заключенням експертиз.
Не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні підтвердження засудженого ОСОБА_1, що судом порушена таємниця нарадчої кімнати, так як суддя 27.04.2006 року слухала кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 286 ч. 2 КК України, однак, як вбачається з протоколу судового засідання по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5, в зв'язку із занятістю суду в іншому процесі було оголошено перерву до 28 квітня 2006 року ( а. с. 394-395, т. 2 ).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. № 3 із змінами «Про судову практику в справах про хуліганство», - хуліганські дії, що супроводжувались заподіянням тілесних ушкоджень ( за винятком умисних тяжких ушкоджень) належить кваліфікувати тільки за відповідною частиною ст. 296 КК, додаткової кваліфікації за статтями про злочини проти особи не потрібно. Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 є правильною.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу засудженого.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції засудженого ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, та апеляцію державного обвинувача, залишити без задоволення.
Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1, - залишити без змін.