Справа № 308/7460/21
Іменем України
30 червня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Бисаги Т.Ю. і Собослоя Г.Г.,
з участю секретаря Кекерчень М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2022 року (у складі судді Хамник М.М.) про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на земельну ділянку, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у червні 2021 р.
Провадження у справі було відкрито 13 липня 2021 р. (а.с.25-26).
02 вересня 2021 р. позивачем було подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.35).
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2022 р. (оскаржувана ухвала) позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підстав для залишення позову без розгляду не було, оскільки про причини своєї неявки в судове засідання, призначене на 02.03.2022 р., позивач повідомляв суд, а про судове засідання призначене на 28.03.2022 р. позивач не був належним чином повідомлений.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Узагальнені доводи заперечення зводяться до того, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з таких мотивів.
Суд виходив із того, що позивач і його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, повторно не з'явилися у судове засідання, причини своєї неявки суд не повідомляли.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції через його невідповідність фактичним обставинам справи та нормам процесуального права.
Згідно з положеннями ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України у разі якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, умовами для вчинення цієї процесуальної дії є належність повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи (виклик до суду в порядку, передбаченому ст.ст. 128-130 ЦПК України), повторність неявки та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
При цьому питання поважності причин не має правового значення.
Із матеріалів справи видно, що на судове засідання, яке передувало засіданню, на якому було постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду (02.03.2022 р.), (а.с.114) позивач і його представник були належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи.
02.03.2022 р. представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи (а.с.127,128).
Суд відклав розгляд справи на 28.03.2022 р. (а.с.122-123).
На судове засідання, яке відбулося 28.03.2022 р. (дата постановлення оскаржуваної ухвали), позивач і його представник не з'явилися (а.с.132-133), вони повідомлялися SMS - повідомленнями, що підтверджується довідкою про доставку SMS (а.с.125,126).
Відповідно до ч.13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У матеріалах справи відсутні заяви позивача та його представника про повідомлення їх про час і місце розгляду справи з використанням засобів мобільного зв'язку, через що таке інформування про час і місце розгляду справи не можна вважати належним.
При цьому в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції констатується, що в судові засідання на визначену судом дату і час, зокрема 02.03.2022, 29.03.2022, позивач і його представник повторно не з'явилися та не повідомили суд про причини своєї неявки. Повідомлялись судом належним чином шляхом вручення судової повістки про призначення судового засідання на 02.03.2022, про що свідчить розписка про отримання такої, а також шляхом надіслання смс-повісток за наявними номерами телефонів позивача та його представника, про отримання яких свідчать довідки, сформовані з автоматизованої системи документообігу суду.
Колегія суддів погоджується із тим, що на судове засідання, яке відбулося 02.03.2022 р., сторона позивача була належним чином повідомлена про судове засідання, а на судове засідання, яке відбулося 28.03.2022 р., позивач і його представник не були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи через відсутність відповідних заяв про повідомлення сторін із використанням засобів мобільного зв'язку.
Також належить відмітити, що 02.09.2021 р. позивачем було подано заяву про проведення судового засідання по справі № 308/7460/21 за відсутності позивача та за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с.35), тобто вже за умови наявності такої заяви суд першої інстанції не мав процесуальних підстав для залишення позову без розгляду.
Отже, в суду першої інстанції не було процесуальних підстав залишати позов без розгляду, оскільки матеріали справи не містять доказів повторної неявки позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, також у матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за його відсутності, за наявними в справі матеріалами.
У контексті наведеного суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, через що постановлена ним ухвала відповідно до вимог ст. 379 ч.1 п.4 ЦПК України підлягає скасуванню як незаконна, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 318, 382, 383, 384, 389 ч.1 ЦПК України, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 2.Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 11 липня 2022 р.
Судді: