Справа № 308/4360/22
01 червня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Вільчак В.В.,
за участю представника позивача - адвоката Овсепян К.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою адвоката Овсепян Кристини Адіківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини,-
Адвокат Овсепян К.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом як цивільне подружжя, без реєстрації шлюбу. Від цивільного шлюбу у сторін народився спільний син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що з моменту припинення шлюбних відносин із грудня 2021 року і до дня подання позовної заяви, спільний малолітній син проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. Батько періодично телефонує сину, проводить з ним час на вихідних, за місцем проживання його батьків, проте жодних коштів на утримання дитини не надає. ОСОБА_2 обмежується лише поодинокими випадками купівлі іграшок сину.
Вказує, що факт спільного проживання дитини з матір'ю підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №2 від 15 березня 2022 року, у якій вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 (мама), ОСОБА_4 (син), та ОСОБА_3 (син).
Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 всіляко намагається забезпечити сину належний рівень життя та виховання. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою- підприємцем, і має відповідний КВЕД: 96.02 - надання послуг перукарнями та салонами краси (основний). На даний час Камілія працює косметологом, що дозволяє їй заробляти достатньо коштів, для забезпечення сину належного рівня життя, купувати якісний одяг та продукти харчування, здійснювати оплату дозвілля та відпочинку дитини.
Квартира, у якій проживає заявник разом із дітьми, на праві приватної власності належить її брату - ОСОБА_5 . Останній безоплатно надав квартиру в користування сестрі, де на даний час проживає ОСОБА_1 разом із синами.
З огляду на те, що дитина постійно проживає з матір'ю, яка повного мірою займається її вихованням та розвитком, створює належні умови життя та розвитку, позивач, як мати дитини просить суд визначити місце проживання малолітнього сина з нею.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася та її представник - адвокат Овсепян К.А. у судовому засіданні просила задоволити позов.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, відповідно до якої не заперечує проти того, щоб їх спільний син проживав разом з матір'ю.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради також не скористався правом на участь у судовому засіданні та згідно наданого суду Висновку №209/23/02-14 від 26.05.2022 року встановлено, що орган вважає за доцільне визначити місце проживання дитини разом з матір'ю ОСОБА_1 за місцем її проживання.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Судом та встановлено та неоспорено сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтримують сімейних відносин у цивільному шлюбі. Неприязні стосунки сторін також підтвреджені наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування №12022078030000220 від 28.02.2022 за фактом нанесення відповідачем тілесних ушкоджень позивачу.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 03.03.2022 року (повторно), ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Статтею 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За приписами ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
З дослідженого у судовому засіданні Висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому №209/23/02-14 від 26.05.2022 року встановлено, що враховуючи інтереси малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган вважає за доцільне визначити місце проживання дитини разом з матір'ю ОСОБА_1 за місцем її проживання.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви.
Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
З оглянутих Витягу з договору про надання правової допомоги від 03.03.2022, Розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, акту виконаних робіт від 07.04.2022 та квитанції №000826 від 07.04.2022 судом встановлено, що позивач надала адвокату за надані послуги 5 000 гривень.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що позивачем обґрунтовано належними доказами заявлену суму витрат на правову допомогу, а тому така вимога підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 19, 160 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 178, 206, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992.4 (дев'ятсот дев'яносто дві грн. сорок коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3.
Суддя Т.Р. Деметрадзе