Справа № 532/327/22 Номер провадження 22-ц/814/1639/22Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т.М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
04 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.
суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.
розглянула в порядку письмового провадження у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2022 року, в складі судді Мороз Т.М., дата виготовлення повного тексту рішення 28 квітня 2022 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
У березні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу.
Вказувала, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, постійні сварки та скандали, втрату прочуття любові та поваги, у зв'язку з чим просила шлюб розірвати та стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2022 року ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено повністю.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області 14 жовтня 2006 року, актовий запис 123.
Змінено позивачці ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_4 » на дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 496,20 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3800 грн.
Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Полтавської області повернути ОСОБА_2 , шляхом списання з р/р UA 878999980313121206000016682, отримувач ГУК у Полтавській області/тг м. Кобеляки/22030101, код отримувача 3795925, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), 50 % від сплаченої суми судового збору 992,40 грн., що становить 496,20 грн. згідно квитанції № 0.0.2481158960,1 від 09.03.2022, банк платника ПриватБанк.
Не погодившись з судовим рішення в частині розподілу судових витрат, відповідач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в частині стягнення з нього 3800 грн. за правничу допомогу та в частині судового збору скасувати, як завищений та не обґрунтований, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову позивачу в стягненні з нього витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги та звільнити від сплати судового збору.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано надані ним докази, а саме посвідчення відповідно до якого він є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також Акт депутата Кобеляцької міської ради від 25.04.2022 року про підтвердження факту проживання сина, ОСОБА_7 разом з ним, який наразі перебуває на повному його утриманні, тому вважає його матеріальний стан є вкрай нужденним та не дозволяє сплачувати такі значні судові витрати.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 жовтня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 123.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки сторони припинили шлюбні стосунки і відновлювати їх не мають наміру. Спору про спільне майно у сторін не має.
Окрім того, судом першої інстанції вирішено питання судових витрат, а саме з відповідача на користь ОСОБА_9 стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 800 грн., оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі та позивачем доведено та обґрунтовано доказами понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині судових витрат, в іншій частині рішення районного суду сторонами не оскаржується, тому у відповідності до вимог чт. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю висновку суду в частині достатності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею витрат на правничу допомогу в розмірі 3800 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень ч. 1, п. п. 1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Обґрунтовуючи розмір понесених витрат, стороною позивача надано акт приймання -передачі правових послуг, договір про надання правничої допомоги від 04.03.2022, розрахунок витрат на адвоката, із зазначенням фактично витраченого часу 3 год 30 хв на підготовку позовної заяви, помноженого на вартість однієї години 744,3грен (30 % прожиткового мінімуму) та узгодженим між сторонами розміром витрат клієнта за надану правову допомогу в розмірі 2500 грн., який сплачено ОСОБА_2 згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.03.2022 р. .
В ході розгляду справи, відповідачем було подано суду клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правничу допомогу, яке він обґрунтовував посиланням на встановлену йому інвалідність 3 групи, наявність пільг як Учасника бойових дій та проживання разом з ним їх спільного з позивачем неповнолітнього сина.
В ході подальшого розгляду справи, позивачем надано збільшений розрахунок витрат на правову допомогу, пов'язаний із прийняттям адвокатом участі в судовому засіданні 27.04.2022 р. на протязі 45 хв. та необхідністю ознайомлюватись з наданим відповідачем клопотанням про зменшення витрат на правову допомогу, із зазначенням збільшеного розміру витрат клієнта в сумі 3800 грн.
Виходячи з положень ст. 137 ЦПК України, беручи до уваги кількість витраченого адвокатом часу в цілому, співмірність вартості його послуг складності справи про розірвання шлюбу, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшити розмір визначених стороною позивача витрат на правничу допомогу.
Так, при визначенні суми компенсації витрат колегія суддів бере до уваги як фактично надані адвокатом послуги пов'язані зі складанням позовної заяви та його участі в судовому засіданні протягом 45 хв., що відповідатиме критерію їх реальності та кількості витраченого адвокатом часу і становитиме в даному випадку 2500 грн.
Інші доводи апеляційної скарги до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки не є в розумінні ст. 137 ЦПК Україна тими обставинами, з якими процесуальне законодавство пов'язує обрахування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, посилання заявника на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як інвалід ІІІ групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - особам з інвалідністю внаслідок війни - є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки положеннями вищевказаного Закону визначено чіткий перелік категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору, до яких ІІІ група інвалідності не відноситься.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в частині розподілу витрат на правничу допомогу, яка в даному випадку підлягає зменшенню з 3800 грн. до 2500 грн.
В іншій частині оскаржуване рішення щодо розподілу судових втрат по справі підлягає залишенню без змін, як постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п. 2, 376 ч.1 п. п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2022 року в частині компенсацій витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши розмір витрат, які підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_2 з ОСОБА_1 - з 3800 грн. до 2500 грн.
В іншій оскаржуваній частині судове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 липня 2022 року.
Судді: Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.