Справа № 302/496/22
№ 2/302/182/22
Номер рядка звіту 69
13.07.2022 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді КривкаВ. П
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в райсуді в смт.Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - старший державний виконавець Міжгірського ДВС у Хустському районі про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
16.05.2022 позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлених рішенням суду, яку обгрунтував так. За рішенням Міжгірського районного суду від 18.11.2019 (справа № 302/1221/19) з позивача утримуються аліменти на користь відповідачки в розмірі 1/4 частини з усіх видів дохордів щомісячно. 11.08.2018 позивач одружився з гр. ОСОБА_4 . Від цього шлюбу у них народилася дитина - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач сплачував аліменти на користь відповідачки в твердій грошовій сумі 1840 грн, внаслідок чого допустив заборгованість зі сплати аліментів, бо ставка його заробітку в середньому становить 11100 грн. Позивач також вказав, що на даний час його дружина є вагнітною, та перебуває на його утриманні. Його мати також є непрацюючою, та проживає разом з ним. Ці обставини стали підставою для звернення позивачем з цим позовом до суду. Позивач просить зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за рішенням Міжгірського районного суду від 18.11.2019 (справа №302/1221/19) на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини (17 %) заробітної плати щомісячно.
Згідно ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов та заперечення щодо розгляду справи без виклику сторін.
08.06.2022 відповідачка ОСОБА_2 отримала ухвалу суду від 24.05.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї додатками. Відзив на позов відповідачка станом на 13.07.2022 суду не подала. Строк для подання відзиву сплив. Клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву відповідачем не заявлено.
Позивач ОСОБА_1 заяву про відмову від позову суду не подав.
Ознайомившись із змістом позовних вимог, наявними у справі доказами, поданим у справу позивачем, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дочки, встановлених рішенням суду, слід задовольнити повністю з таких підстав.
На основі поданих у справу позивачем доказів на ствердження заявлених позовних вимог, які відповідачкою не спростовані та не заперечені, судом встановлені наступні обставини.
Сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали на підставі рішення суду. За час шлюбу у сторін народилась одна дитина - дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 .
Згідно рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.11.2019, справа № 302/1221/19, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 присуджено до стягнення аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 % чинного до застосування прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 09.10.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Вищевстановлені обставини відповідачкою не заперечені та не спростовані.
Позивач просить зменшити розмір аліментів, які встановлені рішенням суду у справі № 302/1221/19, з 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, до 1/6 частини (17 %) заробітної плати щомісячно, з підстав, що в нього з часу присудження стягнення аліментів збільшилося кількість утриманців, тобто змінився сімейний стан.
Дані обставини наведені у позові (аргументи) позивачем підтверджені такими доказами, які відповідачкою не заперечені.
Зокрема, зміну сімейного становища та кількість утриманців позивач підтверджує: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане 11.08.2018, згідно якого позивач ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_7 11.08.2018; свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 дата видачі 16.10.2019, згідно якого ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками такого є ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_8 ; довідкою про склад сім'ї та проживання ОСОБА_1 від 18.05.2022 виданою Міжгірською селищною радою; довідкою Міжгірської РЛ від 18.05.2022 згідно якої ОСОБА_8 (дружина позивача) вагітна (27 тижнів); довідкою № 660 від 18.05.2022 Міжгірської селищної ради, згідно якої ОСОБА_8 , 1991 р.н., яка проживає в АДРЕСА_1 , ніде не працює, веде догляд за дитиною віком до трьох років; довідкою № 662 від 19.05.2022 Міжгірської селищної ради, згідно якої ОСОБА_6 , 1964 р.н. (мати позивача), яка проживає в АДРЕСА_1 , ніде не працює.
Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З аналізу поданих позивачем доказів вбачається, що з часу присудження стягнення аліментів з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 в позивача ОСОБА_1 змінився сімейний стан, зокрема в нього збільшилось кількість утриманців: малолітній син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_8 , 1991 р.н., яка є вагітною та здійснює догляд за дитиною віком до трьох років. Згідно Довідки від 28.03.2022 № ЗОЕ00000121 ПАТ "Закарпаттяобленерго" про доходи ОСОБА_1 , заробітна плата останнього в січні 2022 становила 13453,11 грн, в лютому 2022 - 11717,92 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою ВР України N 789ХІІ (78912) від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Поряд з цим відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до змісту ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що "в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом N 3477 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі".
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Відповідно до ст. 5 "Рівноправність подружжя" Протоколу N 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Отже, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження підстави визначені ст. 192 СК України щодо зменшення розміру стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.11.2019 в справі № 302/1221/19 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України. Розмір аліментів, який позивач просить визначити в новому розмірі - 1/6 частина його заробітної плати щомісячно. Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища, бо з врахуванням заробітної плати позивача ОСОБА_1 цей розмір аліментів буде становити в середньому 1953 грн - 2242 грн, та відповідно не буде меншим за 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За вище встановленого, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати до стягнення чи повернення позивачем не заявлені.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце праці: електромонтер з експлуатації розподільних мереж ІІІ групи кваліфікації, Міжгірський РЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго") на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ) на підставі рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.11.2019 в справі № 302/1221/19 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_1 щомісячно на розмір 1/6 частини всіх видів доходів ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя: В. П. Кривка