Справа № 298/898/22
Номер провадження 1-кс/298/233/22
13 липня 2022 року смт. Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071070000104 від 11 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, про арешт майна,
Слідчий СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071070000104 від 11 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, про накладення арешту. Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11 липня 2022 року до чергової частини відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на реєстрацію надійшло повідомлення про те, що громадянин України - ОСОБА_5 , близько 11 год.40 хв., заїхавши на пункт пропуску “ Малий Березний”, задля безперешкодного перетину державного кордону України із Словацької Республіки надав начальнику 4 групи інспекторів прикордонного контролю ОСОБА_6 неправомірну вигоду у грошовому еквіваленті в сумі 30000 форинтів та 22 леї за не складання на нього адміністративного протоколу. Під час огляду 11 липня 2022 року було вилучено гроші в сумі 3000 форинтів та 22 леї різними купюрами. Також постановою слідчого від 11.07.2022 року гроші в сумі 3000 форинтів та 22 леї різними купюрами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Беручи до уваги, що гроші в сумі 30000 форинтів та 22 леї різними купюрами є речовими доказами у кримінальному провадженні з якими в ході досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій та експертиз, а тому слідчий просить накласти арешт на вилучені гроші.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у такому.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до наступного висновку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з внесеного клопотання, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11 липня 2022 року до чергової частини відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на реєстрацію надійшло повідомлення про те, що громадянин України - ОСОБА_5 , близько 11 год.40 хв., заїхавши на пункт пропуску “ Малий Березний”, задля безперешкодного перетину державного кордону України із Словацької Республіки надав начальнику 4 групи інспекторів прикордонного контролю ОСОБА_6 неправомірну вигоду у грошовому еквіваленті в сумі 30000 форинтів та 22 леї за не складання на нього адміністративного протоколу.
Також із даних матеріалів вбачається, що за вищевказаним фактом 11 липня 2022 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінального провадження №12022071070000104 від 11.07.2022 року.
Як вбачається з протоколу огляду від 11.07.2022 року під час огляду виявлено та вилучено гроші в сумі 3000 форинтів та 22 леї різними купюрами. Також постановою слідчого від 11.07.2022 року гроші в сумі 3000 форинтів та 22 леї різними купюрами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022071070000104 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи, що метою накладення арешту на вищезазначене майно, а саме, на гроші в сумі 3000 форинтів та 22 леї різними купюрами, є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речового доказу та для проведення ряд слідчих дій, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на гроші в сумі 30000 форинтів та 22 леї різними купюрами, а саме: купюра номіналом 10000 форинтів № АЕ 7219709; купюра номіналом 20000 форинтів № GS 4399495; купюра номіналом 10 леї № 113В7078684; купюра номіналом 10 леї № 123D8474205; купюра номіналом 1 лей № 127I2271215; купюра номіналом 1 лей № 097A9363496, які було вилучено під час огляду 11 липня 2022 року.
Покласти на користувача і власника вище вказаного майна обов'язки: не відчужувати, не користуватися, та не розпоряджатися ним.
Виконання ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1