Справа № 496/4693/21
Провадження № 2/496/847/22
21 червня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Буран В.М.,
за участі секретаря: Стрілець Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належить 45/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого 17.07.2010 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу. З відповідачем ОСОБА_2 з 11 серпня 2001 року сторони перебували у шлюбі. Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02.05.2019 року шлюб розірвано.Відповідач, хоч і зареєстрований, однак фактично за цією адресою не проживає з жовтня 2015 року, особистих речей його в будинку немає, не намагався вселитися в житло, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере. Протягом тривалого часу з 2015 року будинком не користується, не здійснював жодних дій, які б свідчили про те, що він має наміри в подальшому користуватись зазначеним будинком, повністю припинив виконувати обов'язки члена сім'ї, пов'язані з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг. Всі витрати по сплаті комунальних послуг несу тільки позивач. Відповідач самостійно з реєстрації не знімається, що заважає ОСОБА_2 , як власнику розпоряджатися належної їй на праві власності частиною будинку.
Позивач у судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила. В матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 50).
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом надіслання ухвали на зареєстроване місце проживання (перебування), яке також зазначене в матеріалах позову, однак конверти повернулись до суду не врученим (а.с. 53), що не дало змоги впевнитись у належному сповіщенні відповідачів про дату судового засідання, тому судом також було здійснено виклик відповідача до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади (а.с. 58).
В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що відповідача повідомлено належним чином про час та місце слухання справи, відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відповідачем не подано відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.
Перевіривши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 (позивач) є власницею 45/100 частин житлового будинку надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, посвідченого 17.07.2010 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Гуменюком А.М., зареєстрованого у реєстрі за № 2148, витягу з Державного реєстру правочинів від 17.07.2010 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно з КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» № 26896483 від 03.08.2010 року, технічного паспорту на зазначений будинок (а.с. 6-13).
Згідно довідки за вих. №2349 від 23.09.2021 року виданої Усатівською сільською радою Одеського району Одеської області, зазначено, що згідно запису в погосподарській книзі 17 сторінка. АДРЕСА_1 зареєстровані три особи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).
Однак, з 2015 року відповідач за цією адресою не з'являється, не проживає, що також підтверджується актом про не проживання від 30.09.2021 року, складеним комісією у складі депутата Усатівської сільскої ради Дубіна О.М., старостою Августівського старостинського округу ОСОБА_4 та сусідами, які проживають поруч із позивачкою і добре обізнані обставинами справи (а.с. 27).
Також позивачка надала суду копії квитанцій, чеків та платіжних доручень, якими підтверджує сплату комунальних платежів (а.с. 28-41).
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд.
При цьому згідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від відповідача, який не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час (Правова позиція ВСУ у справі № 6-709цс16).
Відповідно до ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин. Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
При цьому усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення, про позбавлення права користування жилим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою, про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт не проживання відповідача в будинку доведено належними і допустимими доказами. При цьому, суд враховує, що позивачка є власницею 45/100 частини будинку, та згідно акту про встановлення фактичного користування будовами та спорудами в домоволодінні (а.с. 14), було чітко поділено частини домоволодіння, якою користується та є власником 55/100 іншої частину будинку третя особа.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовна заява задоволена, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 76, 178, 223, 247,259, 264-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ч. 16, 319, 321, 391, 396 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим будинком з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Суддя Буран В.М.