1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 22 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року,
за участі: прокурора представника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:транспортний засіб - автомобіль марки «Renault» моделі «Laguna» сірого кольору, 2002 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ТВЦ 8045 від 10 лютого 2021 року, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання прокурора, або ж задовольнити клопотання частково залишивши можливість користування вказаним майном.
Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає, що прокурором не доведена відповідність вищевказаного майна критеріям ст. 98 КПК України.
Зауважує, що володілець майна не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Просить врахувати, що ОСОБА_6 знайшов вищевказаний транспортний засіб через інтернет, придбав його через посередника, користувався ним дуже мало. Офіційно його переоформити не встиг. Відсутні будь-які вимоги чи претензії з боку інших осіб. Автомобіль не перебуває у розшуку, претензій з боку власника також не має, підробок на автомобілі не встановлено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника володільця майна, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з матеріалами судового провадження, Сектором дізнання відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26 листопада 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021116240000163 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України.
25 листопада 2021 року близько о 15 год. 20 хв. під час несення служби працівниками відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у складі «Градус-111» на 48 км. Автодороги Бориспіль-Дніпро було зупинено автомобіль марки «Рено Лагуна» д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з ознаками підробки.
26 листопада 2021 року прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Магдебурзького права, 25-А, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «Renault» моделі «Laguna» сірого кольору, 2002 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ТВЦ 8045 від 10 лютого 2021 року, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року клопотання прокурора задоволено.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021116240000163 про накладення арешту на вищевказане майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Магдебурзького права, 25-А,слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора, дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам апеляційної скарги прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 листопада 2021 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищевказане майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги представника. При цьому, колегія суддів враховує і те, що згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Твердження представника про те, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.
Також, колегія суддів враховує і дані, які містяться в повідомленні з сервісного центру МВС, згідно з якими державний номерний знак НОМЕР_1 закріплений за автомобілем Renault Laguna сірого кольору, 2002 року випуску, з іншим номером шасі, а саме: НОМЕР_4 - власник ОСОБА_9 .
З огляду на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «Renault» моделі «Laguna» сірого кольору, 2002 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ТВЦ 8045 від 10 лютого 2021 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 373/1985/21 Справа №11-сс/824/457/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1