Справа № 204/1543/22
Провадження № 2/204/1299/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
12 липня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Гринюк Л.В.,
за участю представника позивача адвоката Москаленко Є.А.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об'єднання,-
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об'єднання.
14 червня 2022 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивовано тим, що позивачем по справі є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68». Відповідачем є співвласник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68». Предметом спору є заборгованість по внескам співвласника. Таким чином, предметом позову є відносини між співвласником ОСББ та ОСББ, а не заборгованість фізичної особи перед юридичною внаслідок договірних відносин, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України підпадає під юрисдикцію господарського суду. спір за позовом Об'єднання до співвласника не є по своїй суті типовим корпоративним спором, одна є спором найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю юридичної особи незалежно від того позивач є фізичною чи юридичною особою. Таким чином, спір про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об'єднання підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно ГПК України.
В судовому засіданні представник відповідача, відповідач заявлене клопотання підтримали в повному обсязі, просили суд його задовольнити.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання в повному обсязі, зазначивши, що справа підсудна Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська.
Суд, вивчивши подане клопотання, вислухавши думку представника відповідача, заперечення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів визначена ст. 20 ГПК України, відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
При вирішенні питання, чи є спір господарськими, потрібно керуватися ознаками, наведеними у ст. 3 ГПК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, коло господарських спорів, в яких стороною може бути фізична особа, обмежене.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вказаний Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань, асоціацій; відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні; відносини між об'єднаннями та асоціаціями; відносини між об'єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об'єднаннями і господарюючими суб'єктами.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Отже, відповідно до Закону ОСББ визначено, як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до ст.ст.6, 7, 10 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об'єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх судовому порядку, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.
Створене об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. Загальні збори об'єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об'єднання, частину повноважень своїх органів управління. Об'єднання може стати засновником (членом) асоціації.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний: виконувати вимоги статуту об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до висновків, які містяться, зокрема, в постановах від 2 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2446/17, Велика Палата Верховного Суду вказала про розгляд у порядку господарського судочинства судами спорів у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи незалежно від суб'єктного складу такого спору.
Водночас, спір про стягнення заборгованості зі сплати внесків співвласником багатоквартирного будинку не є спором у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, тобто, з огляду на характер спірних правовідносин, вказаний спір не є таким, що виник при здійсненні права управління юридичною особою.
Отже, даний спір неможливо віднести до спору, який випливає з корпоративних відносин.
Крім того, відповідачем у справі є фізична особа - ОСОБА_1 , а зі змісту позовної заяви не вбачається, що відповідач має статус фізичної особи-підприємця.
Отже, спір у даній справі не є корпоративним, не відноситься до юрисдикції господарських судів, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а отже відсутні підстави для задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.251, 255, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ю. Мащук