Справа № 175/1505/21
Провадження № 2/204/397/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
12 липня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Гринюк Л.В.,
за участю представника позивача та представника
відповідача за зустрічним позовом адвоката Чіп Я.М.,
за участю відповідача та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача та позивача за
зустрічним позовом адвоката Пацкова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, -
У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором відступлення права вимоги в розмірі 100 000 гривень, пеню за прострочку виконання зобов'язань за договором 100 000 гривень, а всього стягнути 200 000 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 000 гривень, витрати на професійну правничу допомогу, та інші судові витрати в розмірі, що будуть підтверджені позивачем належними доказами за результатами розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 червня 2019 року в місті Дніпро, з вини водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом автомобілем «БМВ» д/н НОМЕР_1 , сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої належний відповідачу, ОСОБА_1 автомобіль «Нісан», д/н НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.
Вказані обставини встановленні та підтверджуються постановою АНД районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2019 року, якою встановлена вина водія ОСОБА_3 у скоєному ДТП.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , який скоїв ДТП, застрахована у ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», згідно страхового полісу № 169642505.
Винна у спричиненні збитків особа, ОСОБА_3 , та страхова компанія, де застрахована його цивільно-правова відповідальність є боржники, а власник пошкодженого «Нісан», д/н НОМЕР_2 , відповідач по справі - ОСОБА_1 , є кредитором у цьому зобов'язанні.
24 червня 2019 року між позивачем, ОСОБА_2 та відповідачем по справі був укладений Договір відступлення права вимоги.
Відповідно до п. 1 Договору, кредитор (відповідач) передав новому Кредитору (позивачу) вимогу, а новий Кредитор прийняв її, та набував право вимоги до осіб, відповідальних (винних) за спричинення Кредитору матеріального збитку (майнової шкоди), заподіяного йому внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 21.06.2019 року.
Відповідно до п. 5 Договору після підписання теперішнього договору Кредитор втрачає право вимагати від страхової компанії ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», де застрахована цивільно - правова відповідальність винної у ДТП особи (відповідальної за спричинені збитки особи), та від винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед Кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку або страхового відшкодування, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що зазначена у п. 1 цього Договору.
Новий кредитор, після отримання від Кредитора нотаріально посвідченої довіреності зобов'язується відремонтувати власними силами, та за власний кошт належний Кредитору (відповідачу) транспортний засіб «Нісан», д/н НОМЕР_2 .
Для реалізації права відступлення вимоги, після укладання договору Кредитор (відповідач) зобов'язаний надати новому Кредитору (позивач) нотаріально посвідчену довіреність з правом представляти інтереси довірителя (стягувача) у всіх державних та не державних органах, підприємствах та установах всіх форм власності, органах прокуратури та суду, державної виконавчої служби з правом пред'явлення до виконання виконавчих документів (п. 6 Договору).
На виконання зазначеного пункту договору довіреність 24.06.2019 року була видана відповідачем на ім'я позивача.
Відповідно до п. 7 Договору визначено, що після підписання договору, у разі отримання Кредитором (відповідачем) страхового відшкодування по зазначеному у п.1. 2 цього Договору страховому випадку, або дострокового скасуванню довіреності, яка видна Кредитором на виконання умов п. 6 цього договору, або отримання від винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед Кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку, кредитор зобов'язаний на протязі двох днів передати новому Кредитору отримане відшкодування (матеріальну компенсацію).
В порушення умов Договору, відповідач, після відступлення на користь позивача права вимоги за зазначеним страховим випадком (ДТП), самостійно отримав страхове відшкодування, та скасував 08.10.2019 року, що підтверджується листом НАЦКОМФІНПОСЛУГ від 20.11.2019 року (копія листа додається, оригінал наявний у позивача), та особистою заявою відповідача по справі від 16.10.2019 року.
Станом на дату подання позову відповідач не передав позивачу новому Кредитору страхове відшкодування.
Оскільки максимальний ліміт відповідальності за полісом цивільно-правової відповідальності водія який скоїв ДТП застрахована ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на підставі страхового полісу № 169642505, ліміт відповідальності страховика за збиток, заподіяний майну становить 100 000 гривень (ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), а визначена автотоварознавчою експертизою № 1307/19/19 від 08.06.2019 року вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження транспортного засобу «Нісан», д/н НОМЕР_2 , перевищує вказаний ліміт (121 013,54 грн.), то розмір страхового відшкодування, який має повернути відповідач позивачу складає 100 000 гривень, у зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом.
17 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з зустрічним позовом про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, яким просив суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 24 червня 2019 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що договір укладений між ним та ОСОБА_2 не може бути підставою для стягнення з нього грошових сум, так як є недійсним.
Станом на 24 червня 2019 року, на день підписання Договору відступлення права вимоги, не існувало права вимоги ОСОБА_1 у встановленому розмірі до будь-кого, яке б він міг відступити.
Дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його майну, автомобілю «Nissan Qachqai», державний номер НОМЕР_2 , під його керуванням, була завдана шкода сталася 21.06.2019 року, що підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2019 року по справі № 199/5424/19.
Висновок автотоварознавчої експертизи № 1307/19/19 по визначенню вартості матеріальних збитків завданого власнику транспортного засобу через пошкодження його автомобіля «Nissan Qachqai», державний номер НОМЕР_2 ? складений судовим експертом Дроздовим Ю.В. 08 липня 2019 року.
Особа винна в порушенні Правил дорожнього руху, що мало наслідками завдання пошкоджень автомобілю «Nissan Qachqai», державний номер НОМЕР_2 , була встановлена Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 03 жовтня 2019 року.
Тобто, станом на 24 червня 2019 року не існувало будь - якого зобов'язання, в якому ОСОБА_1 був би первісним кредитором і права вимоги, по якому він мав би право передати новому кредитору. Договір про відступлення прав вимоги суперечить ч. 1 ст. 214 ЦК, що відповідно до ст. 203, 215 ЦК є підставою недійсності правочину.
Крім того, на час укладення зазначеного договору пошкоджений автомобіль не було відремонтовано відповідно до умов зазначеного договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом - адвокат Чіп Я.М. вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, зазначаючи про наявність доказів та підстав для її задоволення. Проти вимог зустрічної позовної заяви заперечував в повному обсязі, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.
В судовому засіданні відповідач та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , його представник - адвокат Пацков М.Л., кожен окремо, поти задоволення позову ОСОБА_2 заперечували в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Вимоги зустрічної позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що він підписав угоду з ОСОБА_2 в робочий день через декілька днів після події ДТП. Через два місяці ОСОБА_1 забрав автомобіль від ОСОБА_2 , так як в нього була інформація, що на СТО ремонтні роботи автомобілів проводяться неналежної якості. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про намір розірвати договір і відкликав довіреність, яка була видана на його ім'я. Про розірвання договору повідомляв ОСОБА_2 письмово шляхом надсилання листа поштою та направив листа адвокату Чіп Я.О.
Коли ОСОБА_1 забирав автомобіль від ОСОБА_2 , останній повідомив, що автомобіль можна забирати, але страхове відшкодування все одно отримає він.
Таким чином, ОСОБА_1 за власний рахунок привіз автомобіль на СТО до ОСОБА_2 , за власний кошт забрав його через два місяці, самостійно відвіз автомобіль на СТО, де його ремонтували.
Суд, вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.06.2019 о 21:00 годині водій ОСОБА_3 на перехресті нерівнозначних доріг - вул. Солончакова та вул. Янтарна в місті Дніпрі, керуючи автомобілем «BMW 530і», н.з. НОМЕР_1 , в порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «NISSAN QASHQAI», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2019 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення., передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП (арк.с.10).
Відповідно до ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
24 червня 2019 року між ОСОБА_1 (Кредитор) та ОСОБА_2 (Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого кредитор передає новому кредитору вимогу, а новий кредитор приймає її, та набуває право вимоги до осіб, відповідальних (винних) за спричинення кредитору матеріального збитку (майнової шкоди), заподіяного йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 21.06.2019 року в м. Дніпро, що мала місце на перехресті вул. Янтарна та вул. Солончакова, е/о 21051 за участі автомобіля «Nissan Qachqai», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «BMW 5301», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Новий кредитор набуває право вимагати від страхової компанії ПрАТ «СК «ЮІВЕС», де застрахована цивільно - правова відповідальність винної у ДТП особи, належного виконання зобов'язань за полісом цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 169642505 по виплаті страхового відшкодування за спричинений кредитору збиток внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що визначена у п. 1 Договору.
Новий кредитор після підписання договору та отримання від кредитора нотаріально посвідченої довіреності згідно умов п. 6 цього договору, зобов'язується відремонтувати власними силами та за власний кошт належний кредитору транспортний засіб автомобіль «Nissan Qachqai», д.р.н. НОМЕР_2 , що був пошкоджений внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Після підписання теперішнього договору кредитор втрачає право вимагати від страхової компанії ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», де застрахована цивільно - правова відповідальність винної у ДТП особи та від винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, або від будь - якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку, або страхового відшкодування (у т.ч. компенсації неустойки (пені) та витрат в порядку ст. 625 ЦК України), заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що зазначена у п. 1 договору.
Для реалізації права відступлення вимоги, після укладання договору кредитор зобов'язаний надати на ім'я нового кредитора нотаріально посвідчену довіреність з право представляти інтереси довірителя в усіх державних та не державних органах.
Після підписання договору, у разі отримання кредитором страхового відшкодування по зазначено у договорі страховому випадку, або достроковому скасуванню довіреності, яка видана кредитором на виконання умов п. 6 договору, або отримання від винної особи, або від будь - якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку, кредитор зобов'язаний на протязі двох днів після вищезазначених подій передати новому кредитору отримане відшкодування та повідомити про скасування довіреності.
За неналежне виконання кредитором свого обов'язку по поверненню отриманого відшкодування за спричинені збитки згідно умов п. 7 договору. кредитор сплачує новому кредитору пеню у розмірі 1% від отриманої суми за кожен день порушення зобов'язання з його передачі новому кредитору (арк.с.6).
24 червня 2019 ОСОБА_1 видана довіреність на ім'я ОСОБА_2 , та адвоката Чіп Ярослава Миколайовича, довіреність посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер А.А. (арк.с.7).
24 червня 2019 року представником ОСОБА_1 на підставі довіреності - ОСОБА_2 на адресу ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» направлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 21.06.2019 о 21:00 годині на перехресті вул. Янтарна та вул. Солончакова, е/о №21051, м. Дніпро. Учасники ДТП: транспортний засіб: «NISSAN QASHQAI», д.р.н. НОМЕР_2 , власник ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_1 , поліс ОСЦПВВНТЗ: № АК/8068669 ПрАТ «УПСК»; транспортний засіб: «BMW 530і», д.р.н. НОМЕР_1 , власник: ТОВ «Автокредит Плюс», який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , водій ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , поліс ОСЦПВВНТЗ: №169642505 ПрАТ «СК «ЮНІВЕС».
Особа, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення: ОСОБА_3 (арк.с.12).
24 червня 2019 року представником ОСОБА_1 на підставі довіреності - ОСОБА_2 на адресу ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» направлено заяву про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 21.06.2019 о 21:00 годині на перехресті вул. Янтарна та вул. Солончакова, е/о №21051, м. Дніпро за участі автомобілів «NISSAN QASHQAI», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «BMW 530і», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням воді ОСОБА_3 (арк.с.11).
Відповідно до рахунку № 031 від 11.07.2019 р. проведеного ФОП ОСОБА_5 вартість ремонту автомобіля «NISSAN QASHQAI», № НОМЕР_2 , складає 291507 грн. (арк.с.13).
Відповідно до висновку експерта № 1307/19/19 від 08.07.2019 року величина матеріального збитку, завданого володільцю колісного транспортного засобу «NISSAN QASHQAI», р.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 121013 грн. (арк.с.16-19).
17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 направлено на адреси ОСОБА_2 , адвоката Чіп Я.М. повідомлення про скасування 08.10.2019 року довіреності від 24.06.2019 року, яка була зареєстрована в реєстрі № 2124 та видана ОСОБА_2 і адвокату Чіп Ярославу Миколайовичу на представництво інтересів (арк.с.80,81).
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей за № 40307168 припинено дії довіреності від 24.06.2019 року за № 2124, на представництво інтересів (арк.с.81а).
Відповідно до інформації ПрАТ «СК «Юнівес» розмір виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_1 по факту ДТП, що мала місце 21.06.2019 року (поліс № 169642505. забезпечений автомобіль БМВ н.з. НОМЕР_1 ) склав 89000 грн. (арк.с.170).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У свою чергу відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Тобто, цесія є заміною особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору, що випливають із зобов'язання.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відповідно до ст.ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що на момент укладання договору про відступлення права вимоги будь-яких зобов'язань ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 не існувало.
Таким чином, на час укладення договору про відступлення права вимоги від 24 червня 2019 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 щодо його обов'язку відшкодувати шкоду ОСОБА_1 судовим рішенням не встановлена, у зв'язку з чим останній не мав підстав для передачі права, яке йому ще не належало, при цьому, на час укладання договору про відступлення права вимоги не було висновку щодо суми шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Так як предметом договору відступлення права вимоги від 24.06.2019 року є передача вимог кредитора новому кредитору до осіб, відповідальних за спричинення кредитору матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, яка мала місце 21.06.2019 року, суд вважає, що такий правочин вчинений без наміру створення правових наслідків.
Враховуючи те, що оспорюваний правочин вчинений без наміру створення правових наслідків, а зобов'язання щодо відшкодування потерпілій особі ОСОБА_1 матеріального збитку, тобто деліктного зобов'язання, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.06.2019 року, страховиком виконані, відповідно до пояснень потерпілої у ДТП сторони ОСОБА_1 ремонт автомобіля проводився на іншому СТО, що позивачем за первісним позовом не спростовувалось, суд вважає, що наявні підстави для визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 24 червня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
При цьому, задоволення вимог за зустрічною позовною заявою повністю виключає задоволення вимог первісного позову, які випливали з правочину, який визнано судом недійсним, а тому в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 правничу допомогу надавав адвокат Пацков М.Л.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано: договір про надання правової допомоги адвоката та представництво від 10.09.2021 року, додаткова угода від 10.09.2021 року, відповідно до якої гонорар адвоката по Договору про надання правової допомоги адвоката та представництво від 10.09.2021 року за надання правової допомоги та представництво інтересів клієнта ОСОБА_1 при розгляді судової справи № 175/1505/21, є фіксованим і складає: за надання правової допомоги та представництво інтересів клієнта при розгляді справи в суді першої інстанції- Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська - 6000 грн., квитанція від 10.09.2021 року відповідно до якої адвокат Пацков М.Л., згідно умов договору про надання правової допомоги та представництво від 10.09.2021 року при розгляді справи № 175/1505/21, та додаткової угоди від 10.09.2021 року, отримав від ОСОБА_1 6000 грн. (арк.с.71-73).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає, що позивачем доведено розмір витрат на правову допомогу.
Враховуючи зазначені норми Закону, а саме особливості розподілу судових витрат між сторонами у справі, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Що стосується вимог ОСОБА_6 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то дані вимоги задоволенню не підлягають, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн. У зв'язку з відмовою у задоволенні первісної позовної заяви ОСОБА_6 , судові витрати віднести на його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.202,203, 215,234, 512,514,516, 626 ЦК України, ст.ст.1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги - задовольнити.
Визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 24 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 6908 (шість тисяч дев'ятсот вісім) грн., які складаються з витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Ю. Мащук