04.07.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3314/21
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Представник відповідача Синюк Станіслав Леонідович (поза межами суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування”
на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 року у справі №908/3314/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетманглобал” м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” м. Київ,
про стягнення 303 685 грн. 54 коп.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Гетманглобал” звернувся до Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” із позовом про стягнення 289 500 грн. 70 коп. страхового відшкодування, 2 364 грн. 62 коп. пені, 9 876 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1 943 грн. 55 коп. 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 у справі №908/3314/21 позов задоволено частково.
Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства Просто-страхування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетманглобал” 289 500 грн. 70 коп. страхового відшкодування, 9 876 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1 943 грн. 55 коп. 3 % річних, 2 277 грн. 98 коп. пені, 4 553 грн. 98 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство “Просто-страхування” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував всі доводи відповідача, не врахував всіх обставин справи і поданих доказів, вирішивши справу на користь позивача.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що Позивач заявляє позов за трьома страховими випадками, що мали місце 04.06.2020р., 29.10.2020р. 28.02.2021р. - тобто абсолютно різними подіями, різними обставинами, учасниками, різними майновими вимогами, які не є похідними одна від одної, а тому ці справи не повні були бути об'єдані в одне провадження.
Суд проігнорував доводи апелянта про те, що з урахуванням того, що АТ «ПРОСТО- страхування» не було надано всіх необхідних документів по страховому випадку, не надано для огляду пошкодженого ТЗ страховиком і складання акту огляду, не надано всіх документів для визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку та визнання Страховиком події страховим випадком, тому строк для прийняття рішення по справі для Страховика не настав, а тому порушення в його діях відсутні і АТ «ПРОСТО-страхування» не мало правових підстав для проведення виплати страхового відшкодування.
Судом також не було перевірено належним чином умови договору, розрахунки, порядок обрахування, виконання умов договору.
Апелянт посилається на те, що суд не врахував, що Відповідач не направляв пошкоджений ТЗ Позивача на СТО «ФОП Шилін Є.В» - особи, яка виявила пошкоджений автомобіль, наданого рахунку №9576/05/06/20 не погоджував.
Суд не врахував, що Акти огляду транспортних засобів взагалі складені невідомою особою, яка не має жодного відношення до Відповідача, вказана особа не є а ні штатним співробітником, а ні особою, яка надає якісь послуги на підставі договірних відносин, сам акт взагалі не відповідає методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та відповідно жодним чином не підтверджує здійснення огляду ТЗ.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022р. та відмови у позові Товариства з обмеженою відповідальність «ГетманГлобал» до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» в повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 року у справі №908/3314/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2022 року розгляд справи за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 року у справі №908/3314/21 призначено в судове засідання на 15.06.2022 о 09.30 год.
15.06.2022року у судовому засіданні оголошено перерву до 29.06.2022 на 10:00 годин.
29.06.2022року у судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2022 на 10:00 годин.
В судовому засіданні представник відповідача надав свої пояснення щодо вимог апеляційної скарги, а представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
04.07.2022 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГЕТМАНГЛОБАЛ” та Приватним акціонерним товариством “ПРОСТО-страхування” укладено договір добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля РКS № 2000643. За умовами укладеного договору відповідачем прийнято під страховий захист автомобіль Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
Договір від відповідача укладався Запорізькою філією (Підрозділ Страховика Запорізька філія).
Умовами п. 2.1 розділу 2 “Загальні умови Договору” передбачено, що предметом цього Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з:
- володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням транспортним засобом (надалі - ТЗ), дані якого вказані в п. 1.4 цього Договору;
- володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням додатковим обладнанням (надалі - ДО), дані якого вказані в п. 1.5 цього Договору;
- відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб внаслідок ДТП, що сталася з вини водія ТЗ, вказаного в п. 1.4, 1.6 цього Договору.
Згідно з п. 1.10 укладеного Договору, страхова компанія взяла на себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику збитки, що виникли протягом строку дії Договору страхування в разі пошкодження, в межах страхової суми, що становить 182ь000,00 грн.
Відповідно до п. п. 1.8., 1.8.1 укладеного Договору виплати страхового відшкодування у разі пошкодження автомобіля проводяться без урахування амортизаційного зносу.
Згідно з п. 1.13 Договору розмір безумовної франшизи при пошкодженні автомобіля, становить 2% від страхової суми.
За час дії укладеного договору із застрахованим автомобілем відбулося три страхових випадки.
04.06.2020 відбувся перший страховий випадок, при якому на застрахованому автомобілі Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявлено пошкодження. Подія відбулася у місті Дніпро на вулиці Панікахи, 15.
04.06.2020 про подію письмово повідомлено страховика відповідно до умов укладеного договору.
З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, а також ремонту автомобілю, позивач звернувся до СТО фізичної особи-підприємця Шиліна Євгена Володимировича. У результаті отримано рахунок № 9576/05/06/20 від 05 червня 2020 року на суму 20 100 грн. 00 коп.
Представником Страховика Ярмолюком В.В. 09.06.2020 автомобіль було оглянуто та про що було складено акт огляду транспортного засобу.
Також, після проведення відновлювального ремонту складено акт виконаних робіт № 9576/05/06/20 від 31.07.2020.
04.09.2020 позивачем було подано Страховику заяву на виплату страхового відшкодування на суму 20 100 грн. 00 коп.
29.10.2020 відбувся другий страховий випадок, при якому застрахований автомобіль, було пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Подія відбулася у місті Дніпро на перехресті вулиць Панікахи та Тополіної, де із застрахованим автомобілем Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зіткнувся автомобіль Міtsubisi д.н.з. під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення застрахований автомобіль Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав пошкодження.
29.10.2020 р. про подію письмово повідомлено страховика відповідно до умов укладеного договору.
З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, а також ремонту автомобілю, позивач звернувся до СТО фізичної особи-підприємця Шиліна Євгена Володимировича.
У результаті отримано рахунок № 9576/02/11/20 від 02.11.2020 на суму 161 508 грн. 00 коп.
19.11.2020 автомобіль оглядався представником Страховика Ярмолюком В.В., про що складено акт огляду транспортного засобу.
Після проведення відновлювального ремонту складено акт виконаних робіт № 9576/02/11/20 від 09.12.2020.
28.12.2020 позивачем було подано відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування на суму 161 508 грн. 00 коп.
28.02.2021 відбувся третій страховий випадок, при якому застрахований автомобіль Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 керуючи застрахованим автомобілем Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у місті Дніпро на перехресті вул. Троїцької та вул. І. Сікорського, при виїзді на нерегульоване перехресті з вул. І. Сікорського, не надав переваги в русі автомобілю марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП отримав пошкодження застрахований автомобіль.
На місце прибув інспектор поліції, який склав за фактом ДТП відповідні матеріали.
14.04.2021 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська притягнуто до адміністративної відповідальності Рачкована І.О. за ДТП від 28.02.2021.
02.03.2021 про подію позивачем повідомлено відповідача, відповідно до умов укладеного договору (позивачем додано до позовної заяви роздруківку з електронної адреси позивача про переписку з відповідачем за 02.03.2021 та копію фіскального чеку про направлення відповідачу рекомендованого листа № 4900810066895 від 03.02.2021, а також копію роздруківки з сайту Укрпошти про отримання цього листа відповідачем).
15.03.2021 з метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, проведено експертизу, результатом якої є висновок № 8240, згідно якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобілю Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , пошкодженого у наслідок ДТП, становить 113 800 грн. 87 коп.
Звертаючись до Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” із позовом про стягнення 289 500 грн. 70 коп. страхового відшкодування, 2 364 грн. 62 коп. пені, 9 876 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1 943 грн. 55 коп. 3 % річних, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Гетманглобал” посилався на те, що для виконання умов договору страхування для отримання страхового відшкодування за пошкодження застрахованого транспортного засобу ним було надано страховику всі необхідні документи щодо страхового випадку, але по сьогоднішній день не було повідомлено про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування або про відмову, та не проведено жодних виплат, що є порушенням умов укладеного договору.
Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи на користь позивача 289 500 грн. 70 коп. страхового відшкодування, 9 876 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1 943 грн. 55 коп. 3 % річних, 2 277 грн. 98 коп. пені, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору в частині виплати страхового відшкодування позивачу внаслідок настання страхового випадку.
При цьому, суд зазначив, що у разі наявності сумнівів або недостатності доказів (наданих документів) відповідач наділений правом на вчинення дій для з'ясування та встановлення факту як настання страхового випадку, так і розміру спричинених збитків, заподіяних застрахованому ТЗ внаслідок ДТП.
Оскільки відповідач не здійснив своєчасної виплати страхового відшкодування, то повинен сплатити пеню та суми, передбачені ст. 625 ЦК України на суму невиконаного зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо сплати страхового відшкодування, проте, вважає неправильним стягнутий судом розмір такого відшкодування з огляду на наступне.
Правовідносини сторін регулюються Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), Правилами добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, Правилами добровільного страхування від нещасних випадків та умовами договору № 2000643 серії РКS, який регулює дії страхувальника та взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку
Відповідно до абз. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Частиною 1 статті 25 вказаного Закону встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.7 договору визначено дії страхувальника та взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку, а також перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.
Відповідно до п. 2.7.2.5 договору для отримання страхового відшкодування, крім письмового повідомлення про подію, яка має ознаки страхової, страхувальник повинен надати страховику заяву про виплату страхового відшкодування та наступні документи з нижчезазначеного переліку, які є обґрунтуванням заяви про виплату страхового відшкодування, зокрема:
1) цей Договір;
2) свідоцтво про реєстрацію ТЗ;
3) посвідчення водія відповідної категорії Водія, який керував ТЗ на момент події, яка має ознаки страхової, документи, що підтверджують законні підстави на керування ТЗ, вказаного в п. 1.4. цього договору, вказаним Водієм (такими документами можуть бути: договір оренди, лізингу, підряду, тощо);
4) документ або документи (довідки, протоколи, постанови, рішення, вироки, тощо), видані повноважним державним органом (посадовою особою), в яких зазначені:
- місце, дата, час, причини, обставини і наслідки події, дата і час надходження в зазначені органи (до посадових осіб) повідомлення про неї; опис застрахованого ТЗ (марка, модель, реєстраційний номер, номер кузову (шасі)); перелік пошкоджень і перелік його втрачених частин (при їхній утраті);
- повні імена й адреси постійного місця проживання (місця перебування) власників транспортних засобів, брали участь у події, і кожного учасника події (якщо вони встановлені), ступінь їхньої вини (якщо вина встановлена), у разі наявності у інших учасників події договорів страхування інших страховиків: серію, номер договорів страхування ОСЦПВВНТЗ, найменування та адресу страховиків;
- зміст правопорушення і прийняте по справі рішення про накладення адміністративного стягнення (у разі складання відносно особи протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та/або притягнення (відмовив притягненні) особи до адміністративної відповідальності), або статті Кримінального кодексу України, за якими розпочате кримінальне провадження (у разі порушення кримінальної справи), інші відомості, що відповідно до норм чинного законодавства повинні бути зазначені в подібних документах:
- Поліс ОСЦПВВНТЗ або його копію ( у разі наявності) потерпілої Третьої особи;
- документи державної установи метеорологічної (сейсмологічної) служби або Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що підтверджують відомості про характер і час дії відповідного стихійного лиха або іншого небезпечного явища природи, якщо застрахований ТЗ пошкоджений внаслідок таких явищ.
5) документ або документи, що підтверджують розмір збитку (рахунки з СТО, платіжні документи тощо).
Згідно з п. 2.7.2.7 договору страхувальник зобов'язаний до усунення (ремонту) пошкоджень, заподіяних в результаті події, що має ознаки страхової, надати страховику (його представнику) пошкоджений ТЗ для огляду, про що страховик складає Акт огляду, де фіксуються зазначені пошкодження, час і місце огляду ТЗ узгоджуються сторонами цього договору.
Пунктом 2.8.1 договору встановлено, що страхове відшкодування по ризиках “НЗ”, “ПОШКОДЖЕННЯ”, “ДОДАТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ” виплачується після надання страхувальником страховику всіх необхідних документів по страховому випадку, визначених п. 2.7 цього договору, огляду пошкодженого ТЗ страховиком і складання акту огляду, визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку та визнання страховиком події страховим випадком. При цьому обов'язок надання документів, що обґрунтовують факт та причини настання страхового випадку і розмір збитків, покладається на страхувальника.
Як встановлено судом першої інстанції, про настання страхових подій позивач письмово повідомив страховика відповідно до умов укладеного договору, надавши вичерпну інформацію про обставини подій від 04.06.2020, 29.10.2020, та 28.02.2021.
Представником відповідача проведено огляд перед проведенням відновлювального ремонту, надано фотографії після проведення відновлювального ремонту.
Всі необхідні документи для підтвердження настання страхового випадку були подані в строк, відповідно до умов укладеного договору страхування.
Розмір матеріального збитку підтверджений висновком автотоварознавця, актом виконаних робіт.
22.01.2021 (датовано 18.01.2021) позивач звертався до відповідача з листом за роз'ясненням щодо прийнятого рішення щодо виплати страхового відшкодування (копії листа та документів про його направлення позивачем та отримання відповідачем додані до позовної заяви).
02.02.2021 за захистом своїх прав позивач звертався зі скаргою стосовно першого та другого страхових випадків до Національного банку України, як регулятора діяльності страхових компаній.
У відповіді Національного банку на скаргу стосовно першого страхового випадку зазначено, що на запит до страховика НБУ отримано відповіді, де йдеться про направлення Страховиком на адресу Страхувальника листа № 04-145229 від 04.09.2020, у якому Страховик нібито просив надати пошкоджений автомобіль для огляду, а також надати документи на підтвердження передання в оренду/прокат/лізинг транспортного засобу, а також вичерпну інформацію про останнього користувача транспортного засобу. «Страхувальник нібито не надав запитуваної інформації. У відповіді Національного банку на скаргу стосовно другого страхового випадку зазначено, що на запит до страховика НБУ отримало відповіді, де йдеться про направлення Страховиком на адресу Страхувальника листа № 04-148475 від 04.01.2021 у якому Страховик нібито просив надати пошкоджений автомобіль для огляду, а також надати документи на підтвердження передання в оренду/прокат/лізинг транспортного засобу, а також вичерпну інформацію про останнього користувача транспортного засобу. «Страхувальник нібито не надав запитуваної інформації.
Зазначені листи Відповідачем не надсилалися.
У переписці електронною поштою (28.12.2020, 29.12.2020, 26.01.2021, 02.02.2021) позивач неодноразово запитував, які ще дані необхідні відповідачу для прийняття рішення по виплаті страхового відшкодування, проте відповідач ігнорував такі звернення і повідомив про бажання отримати додаткову інформацію, лише після скарг Позивача до НБУ.
Окрім того автомобіль оглядався представником Страхувальника, про що складалися відповідні акти огляду транспортного засобу (складаються при наданні на огляд пошкоджених автомобілів).
04.03.2021 від страховика надійшов лист від 16.02.2021 вих. 04-367, відповідно до якого страховик повторно просив надати документи на підтвердження передання в оренду/прокат/лізинг транспортних засобів застрахованих за договорами».
Позивач зазначив, що страховик звертався до позивача вперше з даним листом, а не повторно, як зазначив відповідач.
Також у цьому листі зазначено «Повторно у відповідності до положень П. 2.7.2.7 Договору, просимо надати для огляду транспортні засоби, застраховані за договорами...».
Раніше страховик не звертався з проханням повторного огляду застрахованих автомобілів, тобто у листі № 04-367 від 16.02.2021 вперше було виявлене бажання, щодо повторного огляду автомобілів, у тому числі і автомобіля Hyundai Sonata державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Автомобіль оглядався представником відповідача 09.06.2020 (після першого страхового випадку), 19.11.2020 (після другого страхового випадку).
Після третього страхового випадку, автомобіль також оглянуто 09.03.2021 представником відповідача Ярмолюком В.В.
05.03.2021 вих. № 05/03 страховику направлено відповідь на лист вих. № 04-367 від 16.02.2021, щодо надання договорів оренди, прокату, лізингу застрахованих транспортних засобів.
15.03.2021 вих. №15/03 страховику було направлено відповідь на лист, вих. № 04-367 від 16.02.2021, щодо повторного огляду транспортних засобів.
Відповідачу запропоновано провести повторний огляд застрахованих автомобілів відповідно до положень п. 2.7.2.7 договору.
Таким чином, позивач надав страховику повний пакет документів, передбачений умовами договору.
Відповідач факт отримання наведених вище документів від позивача не спростував. Також не зазначив про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування або про відстрочення виплати, як то передбачено п. 2.11.3.6 договору, або рішення за результатами розгляду страхового випадку, як і доказів щодо заперечень про заявлений розмір страхового відшкодування, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача страхового відшкодування за трьома страховими випадками.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив суму страхового відшкодування.
Так, відповідно до п.9.1. договору, страхова сума при пошкоджені автомобіля становить 270 000 грн., а франшиза - 2% від страхової суми, а не суми страхового відшкодування.
Згідно ст.9 Закону України “Про страхування”, страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Отже страхова сума не є тотожною страховій виплаті та страховому відшкодуванню.
Тому франшиза у даному випадку повинна братися не від загальної суми страхового відшкодування (страхової виплати) за трьома страховими випадками - 295 408,87 грн., а від страхової суми - 270 000 грн., з якої 2 % франшизи складає 5 400 грн., і на розмір якої підлягає зменшенню сума страхового відшкодування за кожним з трьох страхових випадків, тобто:
Страховий випадок від 04.06.2020 року: 20 100 грн. - 5400 грн. = 14 700 грн.
Страховий випадок від 29.10.2020 року: 161 508 грн. - 5400 грн. = 156 108 грн.
Страховий випадок від 28.02.2021 року: 113 00,7 грн. - 5400 грн. = 108 400,87 грн., а усього, до стягнення належить 279 208,87 грн.страхового відшкодування за три страхові випадки, а не 289 500 грн. 70 коп., як просив позивач і з чим погодився суд першої інстанції.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 2.13.1 договору встановлено, що за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню у розмірі 0,01% від суми простроченої виплати страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБК, що діяла у період, за який нарахована пеня.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки позивачем доведено порушення відповідачем умов договору, на користь позивача підлягає стягненню пеня, у відповідності до умов договору та виходячи з розміру заборгованості за кожен страховий випадок, у загальному розмірі 2222,84 грн., 9338,01 грн. інфляційних та 1556,66 грн. 3% річних:
Пеня по першому страховому випадку за період прострочення з 24.09.2020 по 07.05.2021 (226 днів) складає 332,22 грн. ( 14700х0,01%х226/100), інфляційні - 1169,27, 3% річних - 2,73 грн.
по другому страховому випадку за період прострочення з 18.01.2021 по 07.05.2021 складає 1717,18 грн. ( 156108х0,01%х110/100); інфляційні- 6325,99 грн., 3% річних - 1411,38 грн.
по третьому страховому випадку за період прострочення з 21.04.2021 по 07.05.2021 складає 173,44 грн.( 108 400,87 грн.х0,01%х16/100), інфляційні - 1842,91 грн., 3% річнх - 142,55 грн.
При цьому, доводи відповідача про те, що йому не було надано всіх необхідних документів по страховому випадку, не надано для огляду пошкодженого ТЗ страховиком і складання акту огляду, не надано всіх документів для визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку та визнання Страховиком події страховим випадком, тому АТ «ПРОСТО-страхування» не мало правових підстав для проведення виплати страхового відшкодування, є неспроможними з огляду на вищезазначені обставини.
Крім того, згідно з п. 2.11.3.4 договору страховик має право вимагати від страхувальника (вигодо набувача, водія) інформацію, необхідну для встановлення факту страхового випадку, обставин та причин його виникнення, а відповідно до п. 2.11.3.5 також має право проводити огляд та обстеження пошкодженого ТЗ.
Отже, у разі наявності сумнівів або недостатності доказів (наданих документів) відповідач наділений правом на вчинення дій для з'ясування та встановлення факту як настання страхового випадку так і розміру спричинених збитків, заподіяних застрахованому ТЗ внаслідок ДТП.
Аналіз наведеного свідчить про виконання страхувальником зобов'язань за договором та направлення страховику в установлені строки необхідних документів для визнання події страховим випадком та прийняття рішення про виплату суми страхового відшкодування.
Доводи апелянта про те, що позивач заявляє позов за трьома страховими випадками, що мали місце 04.06.2020р., 29.10.2020р. 28.02.2021р. - тобто абсолютно різними подіями, різними обставинами, учасниками, різними майновими вимогами, які не є похідними одна від одної, а тому ці справи не повні були бути об'єдані в одне провадження, є безпідставними, оскільки заявлені вимоги є однорідними, такими, що виникли з аналогічних підстав і пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Доводи відповідача про те, що Акти огляду транспортного засобу складені ОСОБА_3 , який не має жодного відношення до Відповідача, спростовуються наданими позивачем доказами: Випискою з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Аварком консалтинг», яке здійснює діяльність з оцінювання ризиків та завданої шкоди, керівником якої є ОСОБА_3 , витягом з рахунку ТОВ «Аварком консалтинг», з якого вбачається отримання коштів від АТ « ПРОСТО-страхування» за послуги згідно договору № Г/0167/9035/12 від 19.09.2021 в період з 01.05.2020 по 01.08.2020 згідно акту 01/07 від 07.08.2020 ( а.с. 18-21 т.2).
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
В даному випадку, відповідач жодним чином не спростував факт існування договірних правовідносин з ТОВ «Аварком консалтинг», керівником якої є ОСОБА_3 , щодо надання послуг з огляду пошкоджених транспортних засобів, а тому більш вірогідними є докази, надані позивачем на підтвердження правомірності складених ним актів.
Щодо ненадання позивачем доказів оплати проведеного ремонту, колегія суддів зауважує, що відповідно до умов договору страхування у разі наявності сумнівів або недостатності доказів (наданих документів), відповідач мав право з'ясування обставин, причин, розміру і характеру збитків, заподіяного застрахованому ТЗ, страховик має право направляти запити у відповідні компетентні органи, що можуть володіти необхідною інформацією, замовляти проведення незалежної експертизи, а також самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку (п. 2.11.3.3 договору).
Відповідач таким правом не скористався, доказів вчинення дій щодо встановлення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу в матеріали справи не представив, в той час як умовами п. 2.11.4.3 Договору, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачені договором строки.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, проте, не вірно зробив розрахунок суми відшкодування, рішення суду підлягає зміні у відповідній частині розрахунку.
Витрати за подання апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 року у справі №908/3314/21 - змінити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Просто-страхування” (04050 м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 24745673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетманглобал” (49008 м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 44, офіс 4, ідентифікаційний код юридичної особи 34735259) 279 208 грн.87коп. страхового відшкодування, 9338грн.01коп. інфляційних втрат, 1556 грн.66 коп. 3 % річних, 2222 грн.84 коп. пені, 4384 грн.90коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанії, 6577грн.35 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.07.2022року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя І.М.Кощеєв